Яка доля чекає міста після пандемії – Economist

Ще недавно розвиток великих міст просто не можна було зупинити. Рік за роком такі міста, як Нью-Йорк, Лондон і Париж ставали все багатшими і ще більш жвавими.

З початку нового століття вони змогли пережити крах доткомів, фінансову кризу, терористичні атаки і політичний популізм, викликані частково обуренням із приводу процвітання і їхньої самовпевненості. Можливо, їх магічне просування вперед уже добігає кінця, задається питанням авторитетне видання Economist.

Підстави для занепокоєння є. COVID-19 найсильніше вразив найбільш захопливі глобальні міста – ті самі, назви яких можна виявити на боці сумок і валіз, заповнених дизайнерським одягом.

На місто Нью-Йорк із його трьома відсотками від загального населення Америки припадає 19 відсотків усіх смертей, приписуваних впливу коронавірусу. Кожна четверта смерть у Франції була зафіксована в Парижі та його передмістях.

Навіть після скасування режиму самоізоляції обмеження на міжнародні перевезення, а також боязнь заразитися будуть зберігатися – так, наприклад, Лондон працює зараз всього на 15 відсотків від своєї норми.

Подібне затишшя становить серйозну загрозу для міст, особливо для великих, глобальних мегаполісів. Найбільше задоволення від заміського життя приносять будинки і сади, які там більш доступні. Задоволення від сільського життя пов’язане із близькістю до природи.

Однак міста процвітають за рахунок жвавих вулиць, ресторанів і театрів, але зараз там тихо, багато закладів закриті. Це означає втрату міських споживачів, а ще це катастрофа для багатьох людей, які продають послуги і серед яких чимало мігрантів.

Коронавірус атакував саме серце того, що робить ці міста жвавими й успішними. Вони процвітають не тільки через те, що вони роблять для бізнесу; вони процвітають, оскільки там збираються разом талановиті люди, які фонтанують новими ідеями.

Американці, що живуть у містах із населенням більше одного мільйона осіб, на 50 відсотків продуктивніші за тих, хто живе в інших місцях.

Однак сьогодні переповнені людьми офіси і бари – це, судячи з усього, наслідок безвідповідального підходу. На відміну від ситуації в період поширення іспанського грипу (це було близько століття тому), багато людей мають сьогодні альтернативні варіанти роботи.

Люди вчаться напружено й ефективно працювати вдома, а деякі виявили, що їм це навіть подобається. Компанія Facebook, яка до нещодавнього часу активно займалася будівництвом офісів, оголосила, що дозволить багатьом співробітником працювати віддалено навіть після того, як епідемія коронавірусу закінчиться.

Ринки комерційної і житлової нерухомості можуть просісти, оскільки робочі місця будуть переноситися за межі міст, навіть якщо тільки на частину робочого тижня.

Магазини та кафе на центральних вулицях, найімовірніше, скоротять свою виручку і будуть змушені пристосовуватися до скорочення кількості офісних працівників, туристів та студентів.

Якщо вони втратять клієнтів, то й міста виявляться у складному фінансовому становищі. Їх доходи від таких речей, як податки від готельного бізнесу та оплата поїздок на автобусі, випаруються.

Незалежне бюджетне управління Нью-Йорка повідомило про “абсолютно похмурі перспективи і невизначеність”, а його керівництво побоюється того, що доходи міста скоротяться на вісім мільярдів доларів протягом двох наступних фіскальних років.

Велика небезпека криється в тому, що міста можуть виявитися втягнутими у спіраль бюджетних скорочень, погіршення якості послуг, підвищення рівня злочинності та відтоку представників середнього класу. Все це буде дуже схожим 1970-ті роки.

Однак міста насправді сильніші і стійкіші, ніж може здатися. Як і в багатьох інших випадках, долі міст залежать від розробки методів лікування і використовуваних вакцин. Однак їхню магію не можна сплітати здалеку, віддалено, хоча деякі думають саме так.

Міста продовжують залишатися досить цінними – це місце, де люди мають можливість створювати мережі і вчитися взаємодіяти один з одним.

Працівники розумової праці, котрі проживають у передмісті і в сільських будинках, можуть тепер використовувати сервіс Zoom для виконання своїх функцій, оскільки вже сформували необхідні відносини з колегами, а також ввібрали певну культуру, працюючи в корпоративних офісах.

Навіть віддалений у соціальному плані і напівпорожній офіс є виключно важливим для того, щоб навчити нових співробітників виконувати свою роботу в компанії. В офісах буває багато балаканини і пліток, проте вони добре функціонують. Тоді як відповісти на електронний лист можна і з дому.

Залишається сподіватися, що міста зможуть адаптуватися навіть у тому випадку, якщо банкіри і програмісти перестануть туди приїжджати. Молоді люди, які менш схильні до зараження коронавірусом і менше турбуються із приводу злочинності, можуть несподіваним чином відкрити для себе, що життя у великих містах знову стає доступним.

Щоб сприяти цьому процесу, міста повинні підготуватися до періоду, який настане після пандемії. Їх керівники вже зараз напружено думають про те, як повернути в міста мільйони людей, які не хочуть втискуватися у переповнені автобуси і потяги.

У деяких людей з’явилися сміливі плани з розширення мережі велодоріжок, а де-не-де вже звели пластикові бар’єри, щоб пішоходи зайняли частину дороги. Все це вселяє надію.

А ті міста, які побоюються того, що жителі передмість замість потягів і автобусів будуть користуватися автомобілями і створювати тим самим затори, вчинять правильно, якщо зможуть управляти цим процесом за допомогою більш високої вартості користування автомобілем і парковками.

Крім того, містам потрібно більше автономії. Мер Нью-Йорка Білл де Блазіо є поганою рекламою дієздатного місцевого уряду.

Однак найефективніша у світі відповідь на пандемію коронавірусу була організована в Сеулі, і зроблено це було переважно урядом міста та місцевими чиновниками.

На відміну від цього, мер Лондона Садик Хан змушений був чинити тиск на уряд країни для введення обов’язкового носіння масок у громадському транспорті. Через два місяці він погодився це зробити.

Потрібно буде переконувати національні уряди і штати в тому, що міста повинні мати більше влади, особливо тому, що багато хто з них будуть просити грошей. У будь-якому випадку вони повинні поступитися.

Великі міста нестерпні, проте вони, як правило, направляють до бюджету значні кошти. А той трюк, який вони виконують для країни, є не тільки економічним за своєю природою. Вони є машинами для створення громадян.

Читайте також: Пандемія коронавірусу COVID-19 змінить структуру світової економіки – НБУ

Слідкуйте за нашим телеграм каналом: https://t.me/ldaily