Обізнаність допоможе вирішити проблему антимікробної резистентності

Проблема стійкості бактерій до антибіотиків є однією з найсерйозніших загроз здоров’ю, продовольчій безпеці та розвитку людства. Подальше безконтрольне використання протимікробних препаратів може призвести до того, що вони втратять свою ефективність і повернуть людство в «доантибіотичну» еру. Звернути увагу на цю глобальну світову проблему покликаний щорічний Всесвітній тиждень раціонального використання антибіотиків, що триває з 18 до 24 листопада 2021 року під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Цього року кампанія відбувається під гаслом Spread awareness, stop resistance – «Поширити обізнаність, зупинити резистентність». ВООЗ закликає максимально широко інформувати громадськість про те, що таке антимікробна резистентність (АМР) та її наслідки, демонструвати, як дії окремих осіб, сімей і фахівців впливають на поширення АМР.

Антибіотикорезистентність – здатність бактерій захищатися від антибіотиків – зростає в усіх країнах світу і може впливати на людей різного віку незалежно від географії[i]. Дедалі частіше вчені засвідчують появу «супербактерій», які виробили стійкість до всіх доступних антибіотиків[ii].

Зростаюча стійкість до антибіотиків може вплинути на суспільство подібним чи навіть більшим чином, ніж пандемія COVID-19. Як і спалах COVID-19, який швидко подолав міжнародні кордони, стійкість до антибіотиків названа проблемою, яка «не знає кордонів». Просте порівняння глобальних показників смертності від COVID-19 та антибіотикорезистентності свідчить, що від АМР зареєстровано на 130 000 смертей більше, ніж від коронавірусу[iii]. Крім того, лікарі прогнозують, що смертність через резистентність до антибіотиків до 2050 року різко збільшиться до 10 млн на рік. Тобто що три секунди внаслідок антибіотикорезистентності на планеті помиратиме одна людина[iv].

Що стосується економічного впливу, Міжнародний валютний фонд прогнозує надзвичайне фінансування через пандемію COVID-19 у розмірі 100 млрд доларів[v], при цьому економічні наслідки АМР тільки у США сягають 55-70 млрд доларів на рік[vi].

Головною причиною виникнення антимікробної резистентності (АМР) є зловживання та надмірне використання антибіотиків[vii]. Занепокоєння викликає той факт, що у багатьох країнах антибіотики легкодоступні, їх можна придбати без рецепта й застосовувати без призначення лікаря. Збільшує зростання розвитку АМР і недотримання пацієнтом повного курсу лікування антибактеріальними препаратами[viii].

Попри те що COVID-19 має не бактеріальну, а вірусну етіологію, пандемія значно підвищила загрозу зростання АМР. Дослідження, в якому взяло участь 3338 пацієнтів з COVID-19, засвідчило, що 71,8% пацієнтів приймали антибіотики, незважаючи на те, що лише 6,9% з них мали бактеріальну інфекцію[ix].

Збільшити стійкість до ліків може і надмірне використання антибіотиків для профілактики та лікування тварин у сільському господарстві – харчовий ланцюг є основним шляхом передачі резистентних до антибіотиків бактерій між популяціями тварин і людей. Наприклад, стійкі до ліків бактерії можуть залишатися на м’ясі тварин при його недостатній термічній обробці або з фекаліями тварин потрапляти на посіви. Так стійкі бактерії опиняються в кишківнику людини[x].

Поширенню резистентних мікроорганізмів сприяє погана профілактика та боротьба з інфекціями. Успіху в запобіганні та боротьбі з інфекцією можна досягти завдяки регулярному миттю рук, безпечному приготуванню їжі, уникненню тісного контакту з хворими людьми та вакцинації[xi].

Зростання АМР призводить до скорочення можливих варіантів лікування небезпечних інфекцій і є однією з найбільших загроз здоров’ю людства за всю його історію. Стійкість бактерій до впливу антибіотиків знижує їхню ефективність, унаслідок чого дедалі більше небезпечних інфекційних захворювань, таких як пневмонія, туберкульоз, сальмонельоз, гірше піддаються лікуванню. Згідно з інформацією Американського центру з контролю та профілактики захворювань (СDC), з 2013 року кількість інфекцій, стійких до антибіотиків, збільшилася на 30% – з 2 млн до 2,6 млн випадків[xii].

Ситуація в Україні також викликає занепокоєння. За даними МОЗ, кожен другий мешканець країни займається самолікуванням та приймає антибіотики, не потребуючи антибактеріальної терапії, кожен третій – використовує антибіотики проти вірусів[xiii].  Доступність антибіотиків, ігнорування правил антибактеріальної терапії та відсутність у населення знань про небезпечність АМР можуть стати причиною катастрофічної ситуації уже в найближчому майбутньому.

До подолання глобальної проблеми АМР долучається дедалі більше соціально відповідальних компаній. Серед них і фармацевтична компанія GSK, яка реалізує тристоронню стратегію, що ґрунтується на: розробці нових антибіотиків для лікування резистентних інфекцій; допомозі у забезпеченні раціональної антибактеріальної терапії; ефективному регулюванні поширення антибактеріальних препаратів і спостереженні за АМР. Вже втретє  GSK посідає перше місце серед інноваційних фармацевтичних виробників світу в загальному рейтингу Бенчмарку антимікробної резистентності – незалежному аналізі зусиль 30 світових компаній-лідерів фармацевтичної галузі у боротьбі з поширенням резистентних патогенів[xiv].

Важливою складовою боротьби світової спільноти з АМР є ініційоване GSK у 2002 році міжнародне дослідження антибіотикорезистентності Survey of Antibiotic Resistance (SOAR), до якого 2011 року долучилася і Україна. Це дослідження вивчає чутливість основних збудників позалікарняних інфекцій дихальних шляхів до антибіотиків та є незамінним інструментом для регулювання застосування антибактеріальних препаратів. Дані SOAR використовують для розробки та впровадження національних протоколів антибактеріальної терапії позалікарняних інфекцій верхніх та нижніх дихальних шляхів. В Україні SOAR був і залишається єдиним у своєму роді масштабним проектом, який надає надійну та науково обґрунтовану інформацію про рівень антибіотикорезистентності збудників негоспітальних інфекцій дихальних шляхів у регіоні. Опубліковані минулого року результати третього етапу дослідження SOAR 2016-2017 в Україні виявили подальше зростання резистентності основних збудників негоспітальних інфекцій дихальних шляхів до більшості досліджуваних молекул антибіотиків[xv]. Дані засвідчують, що проблема стійкості до антимікробних препаратів загострюється, а раціональне використання антибіотиків стає для України питанням національної безпеки.

GSK – один зі світових лідерів фармацевтичної індустрії, який займається науковими дослідженнями в галузі фармацевтики та охорони здоров’я, присвячує свою діяльність поліпшенню якості життя людей, допомагаючи людям робити більше, почуватися краще і жити довше.

Матеріал створено ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна».

Компанія GSK не несе відповідальності за зміст зовнішніх сайтів, на які посилається компанія GSK у своїх матеріалах.

Більше інформації про компанію GSK в Україні та світі можна отримати на сайті ua.gsk.com або звернувшись до ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна»: 02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1-В, тел. (044) 585-51-85.

[i] Antibiotic resistance: Key facts, adapted from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/ detail/antibiotic-resistance. [Accessed September 2020].

[ii] Ofori-Asenso R. “When the Bug Cannot Be Killed”—The Rising Challenge of Antimicrobial Resistance. Litscher G, ed. Medicines. 2017;4(2):40.

[iii] Murray AK. The Novel Coronavirus COVID-19 Outbreak: Global Implications for Antimicrobial Resistance. Front Microbiol 2020;11:1020. doi:10.3389/fmicb.2020.01020.

[iv] Review on Antimicrobial Resistance (2016). Tackling drug-resistant infections globally: Final report and recommendations. https://amr-review.org/sites/default/files/160525_Final paper_with cover.pdf.

[v] International Monetary Fund (2020). How the IMF Can Help Countries Address the Economic Impact of Coronovirus. https://www.imf.org/en/About/Factsheets/Sheets/2020/02/28/how-the-imf-can-help-countries-address-the-economic-impact-of-coronavirus. [Accessed September 2020].

[vi] Li B, Webster TJ. Bacteria antibiotic resistance: New challenges and opportunities for implant-associated orthopedic infections. J Orthop

[vii] Antibiotic resistance: Key facts, adapted from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/ detail/antibiotic-resistance. [Accessed September 2020].

[viii] Ayukekbong JA, Ntemgwa M, Atabe AN. The threat of antimicrobial resistance in developing countries: causes and control. Strategies, Antimicrobial Resistance and Infection Control (2017) 6:47.

[ix] Langford BJ, So M, Raybardhan S, et al. Bacterial co-infection and secondary infection in patients with COVID-19: a living rapid review and meta-analysis. Clin Microbiol 2020;S1198-743X(20)30423-7. doi:10.1016/j.cmi.2020.07.016.

[x] Ayukekbong JA, Ntemgwa M, Atabe AN. The threat of antimicrobial resistance in developing countries: causes and control. Strategies, Antimicrobial Resistance and Infection Control (2017) 6:47.

[xi] Antibiotic resistance: Key facts, adapted from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/antibiotic-resistance [Accessed September 2020].

[xii] https://www.cdc.gov/drugresistance/about.html

[xiii] Міністерство охорони здоров’я України, 2016. Кожен має знати про ризики та формувати відповідальне ставлення до вживання антибіотиків.https://moz.gov.ua/article/news/kozhen-mae-znati-pro-riziki-ta-formuvati-vidpovidalne-stavlennja-do-vzhivannja-antibiotikiv

[xiv] Antimicrobial Resistance Benchmark 2021

https://accesstomedicinefoundation.org/media/uploads/downloads/5fb3fc8e4100a_2020-Methodology-for-2021-AMR-Benchmark.pdf

[xv] Journal of Antimicrobial Chemotherapy, Volume 75, Issue Supplement_1, April 2020. https://academic.oup.com/jac/issue/75/Supplement_1