532ca8e zapuck rynka zemli

Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?

17.02.2020 Аналітика

БАЖАНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Кожна країна, залучаючи іноземний капітал, оперує певним обсягом позитивних якостей, що дають можливість конкурувати за інвестиції. Це можуть бути природні ресурси, геополітичні особливості, правова система, рівень виробничого, технологічного, культурного розвитку тощо.

Із часу проголошення незалежності в Україні теж сформувалася певна ціннісна шкала її потенціалу інвестиційної привабливості. Перше місце в цій шкалі посідає земля. Україна — одна з найбільших європейських держав, площа якої перевищує 600 тис. км2 (майже 6% Європи) із земельним фондом понад 60 млн га. Сільгоспугіддя становлять близько 19% загальноєвропейських сільгоспугідь, у тому числі рілля — близько 27%. Площа сільськогосподарських земель — 42,7 млн га (понад 70% усієї території країни), а ріллі — 32,5 млн га (78,4% всіх сільськогосподарських угідь). Лісові угіддя становлять 17,6% всієї території країни, водні площі — 4,0%. Показник сільгоспугідь у розрахунку на душу населення є найвищим серед європейських країн і становить 0,9 га, в тому числі 0,7 га ріллі (середній показник європейських країн — 0,44 і 0,25 га відповідно). Особлива відмінність — чорноземи, площа яких, згідно з різними науковими джерелами, коливається в межах 15,6 млн га — 17,4 млн га (близько 8% світових запасів).

Друге місце серед показників економічної привабливості країни традиційно й історично посідає геополітичне становище. З давніх-давен через територію України проходили великі торговельні маршрути. Ще за часів Київської Русі — «шлях із варяг у греки» (пов’язував Скандинавські країни з Візантійською імперією), північне відгалуження Великого шовкового шляху. Також маршрут через Київ із країн Західної Європи на схід, у регіон Каспійського моря. Нині активно дискутується тема формування Шовкового шляху в новому форматі, тобто з участю України: ще в червні 2015 року посол КНР в Україні Чжан Сіюнь заявив, що Китай готовий інвестувати в об’єкти української інфраструктури для реалізації ініціативи «Новий шовковий
шлях». Україна має кордони із сімома країнами, в тому числі з двома — морем і суходолом, також має прямий морський вихід до Туреччини. Достеменно, що таке розташування країни дає економічні переваги, особливо в розвитку логістичної сфери.

Виробничо-технологічний рівень, який у згаданому рейтингу посідає третє місце, теж має історичне коріння: за часів СРСР в Україні сформувався доволі потужний виробничий і технологічний потенціал. З розпадом Союзу в нових економічних умовах чимало було втрачено, та попри те деякі галузі оговталися і розвивалися далі, особливо авіаційна, хімічна, гірничодобувна, деякі підрозділи машинобудівної та інші.

Цей сектор — виробничий — потребує поповнення висококваліфікованими кадрами, що, своєю чергою, сприяє існуванню й розвитку науково-технологічної сфери в країні. Тому серед чинників інвестиційної привабливості України на четвертому місці нерідко позиціонується науково-освітня база. Це і наявність розгалуженої мережі НДІ, лабораторій та науково-експериментальних підприємств, і хороший рівень підготовки фахівців у вишах, що дає можливість конкурувати на світових ринках (наприклад, ІТ-сфера), і досить висока частка вчених (кандидати й доктори наук), а також студентів — потенційних фахівців-технарів і менеджерів.

Серед інших чинників інвестиційної привабливості називаються кліматичні умови, корисні копалини, деякі інші якості. Навіть суто культурні й соціальні: прихильність до демократичних європейських цінностей, національні традиції, історична приналежність до Європи, прагнення поповнити лави ЄС…

Складається враження: мовляв, який іноземний капітал відмовиться працювати в такій країні?

РЕАЛІЇ

Однак інвестиційна реальність далека від сподівань. Упродовж понад 10 років обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну коливаються в межах $1-3 млрд, із єдиним піком зростання на період 2007–2008 років (див. Табл. 1).

Зауважимо, що головний світовий інвестор — США — в Україні перебуває на 14-му місці (станом на 2019-й) із
загальним обсягом ПІІ $537 млн. Натомість перше місце займає РФ (2018 року — 27,8% від загального обсягу інвестицій, докапіталізація банків) та… Кіпр (19,5% відповідно). Це явно свідчить про Round tripping інвестиції — гроші, які український бізнес виводить за кордон, а потім повертає як інвестиції (тобто кінцевий контролюючий інвестор — резидент). Згідно з даними НБУ, 2018 року обсяг таких ПІІ вітчизняного походження становив близько $500 млн, відповідно, частка українських грошей у загальних ПІІ становила понад 20,6%. За останні вісім років такі інвестиції сягнули $8,4 млрд, при цьому найістотніші надходження припадають на 2010–2013 роки (близько третини від загального обсягу ПІІ). Зазвичай такі операції здійснюються переважно через Кіпр, а також Австрію, Нідерланди, Швейцарію. Згідно ж із даними Мінфіну, більшість ПІІ в Україну — це повернуті кошти з офшорних зон і докапіталізація банків. Таким чином, практикується переважно повернення фінансів вітчизняного бізнесу, а не вливання суто іноземного капіталу в розвиток української економіки.

Хай там як, але для європейської країни з населенням понад 42 млн це дуже мізерні суми. Для порівняння, ПІІ в Польщі (населення — близько 38 млн) майже в 10 разів вищі, ніж в Україні. При цьому за період із 2004-го (вступ до ЄС) до 2008-го (світова фінансова криза) ПІІ Польщі істотно зросли — майже в 1,5 раза. Це сприяло якісному нарощуванню експорту: на кінець 2013 року він піднявся в 1,6 раза (порівняно з 2008-м), що перевищило зростання імпорту (в 1,5 раза).

Якщо говорити про акціонерний капітал нерезидентів, то 2018 року (січень-жовтень) в Україну надійшло всього лише $1,710 млрд (за іншими даними — $2,476 млрд), але при цьому «вибуло» $491,5 млн. Найкрупнішими інвесторами цього періоду були Німеччина ($141,8 млн), Велика Британія ($103,5 млн), зі значним відривом — Нідерланди ($57,7 млн), Польща ($41,5 млн). Для порівняння: ПІІ в Польщу за 2018 рік становили понад $12 млрд…

Відносно ж обсягів інвестиційного ринку, то грошові перекази українських трудових мігрантів більш ніж солідні. У першому півріччі 2019-го вони вислали на батьківщину $5,5 млрд, що на $254 млн більше за аналогічний період минулого року. До речі, це зростання свідчить про приблизно 50 тис. нових працездатних громадян України, які подалися на заробітки за кордон (ми виходили з розрахунку, що один трудовий мігрант переказує в середньому $1 тис.). Втрата цього робочого потенціалу створює додаткове навантаження на соціальну сферу й економіку країни загалом, знижуючи її професійне і кадрове забезпечення.

СУПЕРЕЧЛИВА ПОПУЛЯРНІСТЬ

Згідно з даними Держстатистики, найбільші інвестиції в першому півріччі 2019-го були спрямовані у фінансову сферу й страхову діяльність ($487,4 млн), а також у промисловість ($258,7 млн). Далі по спадній ідуть професійна, наукова й технічна діяльність ($140,3 млн), операції з нерухомістю ($121,9 млн).

Але що парадоксально: попри те, що сільськогосподарська земля, як ми зазначали вище, перебуває на першому місці за шкалою інвестиційної привабливості України, у сільське, лісове й рибне господарство інвестовано всього лише $59,6 млн. Попри це аграрна галузь — єдиний сектор, який здатний залучити великі гроші до країни. І в перспективі найпопулярніший у міжнародному інвестиційному середовищі. Але за однієї умови — відкриття ринку землі. Напевно, саме на це й розраховує прем’єр-міністр О. Гончарук, обіцяючи залучити в найближчі роки інвестиції обсягом $50 млрд.

Однак аналізуючи суспільну реакцію на зняття мораторію на продаж землі, а також на наукову думку, виникають сумніви в реалістичності цих планів. Нині відбувається титанічна «битва» влади й народу за відкриття ринку землі. Хто переможе, покаже час, а ми звернемося до цифр. Якщо порівняти середню ціну орендної плати за 1 га землі (у межах 4000 грн — ця сума прогнозується при відкритті ринку землі) й середню ціну при продажі 1 га землі (в межах 20 тис. грн), то побачимо, що продавати невигідно. Але вигідно здавати в оренду. Підрахуємо просту різницю продажу й оренди в перспективі на 10 років (візьмемо вартість гектара). За нинішніми цінами, власник ділянки, здавши її в оренду, отримає 40 тис. грн. І далі додаватиме до цієї суми щороку по 4 тис. грн. Той, хто продасть, одноразово отримає 20 тис. грн, і все. Тобто якщо держава, наприклад, продасть землі на 1 млрд грн, то це буде лише одноразова вигода. Але якщо здасть в оренду, то через 5 років отримає орендну плату в сумі 1 млрд грн, а через 10 років — 2 млрд грн, при цьому
зберігаючи землю у своїй власності. Є різниця між миттєвою й перспективною вигодою, і саме друга свідчить про державний підхід до економіки земельного фонду.

Аргумент про те, що на землі буде ефективним лише власник, почасти спекулятивний. Чинна в країні норма
про оренду землі на 49 років за умов радикальних трансформацій ринків — це майже що вічність. І якщо повернутися до вище наведених розрахунків, то ми побачимо, що за такої тривалої оренди землі (з урахуванням контролю її використання) держава заробить удесятеро більше, ніж у разі продажу.

СПОДІВАННЯ Й МОЖЛИВОСТІ

Голова Кабінету Міністрів України О. Гончарук, розмірковуючи про оздоровлення економічної ситуації в
країні, пообіцяв на прес-брифінгу: «Упродовж п’яти найближчих років (і ми вважаємо цю ситуацію реальною і ставимо перед собою таку амбіцію) прийдемо до ситуації, коли наша економіка зросте на 40%. Для цього необхідно залучити десь $50 млрд інвестицій». Таким чином, для оздоровлення економіки й досягнення зростання ВВП на 40% у найближчі 5 років Україна повинна залучити десятимільярдні інвестиції. Є статистичні дані, згідно з якими зростання ВВП в першому кварталі 2019 року становило 2,5%, але в другому — вже 4,6% (щодо аналогічного періоду 2018-го). Це перевищило прогнози НБУ й деяких зарубіжних організацій для 2019 року — до 3%. Однак згідно з прогнозами Нацбанку, 2020 року зростання ВВП становитиме 3,2%, а 2021-го — 3,7%.

Варто знову повернутися до цифр. Якщо, за словами прем’єр-міністра, до кінця 2024 року ВВП України
планується збільшити на 40%, то щорічна частка його зростання має становити 8%. Не обов’язково йти такими рівними цифрами, десь може бути менше. У наступному і 2021 році зростання ВВП сумарно становитиме 6,9% (згідно зі згаданим прогнозом НБУ). Таким чином, саме ті 33,1% нам повинні дати три наступні роки — 2022, 2023 і 2024, тобто трохи більше, ніж по 11% щороку. Зростання ВВП на 11% — чи реально це для України? Згідно зі статистикою, 2017-го світова економіка загалом зросла на 3,2%, а за підсумками 2018-го зростання становило 3,0% в середньому у світі.

Варто сказати і про суму очікуваних інвестицій як необхідної умови зростання ВВП. 2018 року розмір ПІІ в Україну становив близько $2,4 млрд (див. Табл. 1), а в першому півріччі 2019-го — $1074 млн (див. Табл. 2).

Цих обсягів явно недостатньо для досягнення прогнозованого урядом економічного ефекту. Щоб прискорювати зростання економіки, щорічні інвестиції в Україну повинні перевищувати $10 млрд. Про це заявила міністр фінансів України О. Маркарова: «Якщо зараз ми залучаємо в різні роки 1,5 млрд, 2 млрд, 3 млрд, 2,4 млрд минулого року, то цього взагалі недостатньо для країни і для такої економіки, як наша. Це, можна сказати, абсолютно непомітно. Ці інвестиції повинні бути плюс 10 млрд ». І знову порівняння: за оцінками Світового банку, якщо Україна й надалі зберігатиме темпи зростання ВВП на рівні до 3%, їй знадобиться не менше 50 років, щоб наздогнати Польщу…

ПРОБЛЕМИ, ПРИЧИНИ ТА РІШЕННЯ

У багатьох ЗМІ та у владних коридорах скорочення обсягу іноземних інвестицій в Україну прийнято безпосередньо пов’язувати насамперед з агресією РФ. Так, це суттєвий фактор, але чи визначальний? Якщо проаналізувати «інвестиційну історію» України упродовж 10–15 років (див. Табл. 1), можна переконатися, що 2014-го (період соціальної нестабільності й початку агресії РФ) різке скорочення ПІІ вже на наступний рік сягнуло рівня 2002–2004 років. А в наступні після 2014-го роки, усупереч агресивному геополітичному середовищу, економіка країни зуміла вижити й навіть почала показувати позитивну динаміку (намітилося зростання ВВП). А на зниження обсягу ПІІ в першому півріччі 2019-го вплинули вже вибори, коли інвестори затихли в очікуванні. Однак такі негативні тенденції характерні практично всім попереднім періодам президентських чи парламентських виборів. Нині нова влада створює досить комфортне середовище для іноземного капіталу. І те, що в першому півріччі поточного року ПІІ становили трохи більше $1 млрд, ще не є економічним відображенням. Але суть їх скорочення, напевно, у політичній площині. У зв’язку з цим варто зауважити: різкі коливання обсягів ПІІ в періоди зміни влади свідчать про вкрай сильну залежність бізнесу від політичної кон’юнктури. Однак найважливіше те, що суми інвестицій упродовж усіх років незалежності хронічно не зіставні з потребами (та й потенціалом) країни, тому не можуть хоч якось уплинути на оздоровлення її економіки й зростання ВВП. А це явище вже не залежить від агресії РФ…

З метою поліпшення інвестиційного клімату президент В. Зеленський 11 жовтня підписав відповідний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№ 132-IX, набув чинності 17.10.2019). Але схожі прецеденти вже були: варто згадати Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (№ 1797-VIII від 12.12.2016), у якому тільки через кілька місяців виявили протиріччя і знову внесли правки…

Також було широко анонсовано інвестиційний форум RE: think. Invest in Ukraine Подія відбулася в Маріуполі 29 жовтня за участю президента В. Зеленського та прем’єр-міністра О. Гончарука. В форумі взяли участь понад 350 гостей: більше 50 представників міжнародних інвестиційних фондів та компаній, включаючи бізнесменів, урядових та місцевих органів влади, посольства. Також пройшла виставка інвестиційних проектів… В Україні це перший такий цільовий захід міжнародного рівня.

На Щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Києві президент В. Зеленський ще раз запевнив вельмишановних гостей у першорядній важливості іноземних інвестицій для країни й прагненні поліпшити для них економічне середовище: «У нас є ряд проектів, куди я під мої особисті гарантії, гарантії захисту, запрошую іноземний бізнес. Це енергетика, інфраструктура, прозорий оборот земель».

КОРІНЬ ВСІХ ПРОБЛЕМ

Але всі ці благі наміри зазвичай сходять нанівець через низку найсерйозніших перепон. Без їх усунення жодна ініціатива, навіть жодні особисті гарантії представників влади не є дієвими.

Корупційна складова і, як наслідок, правова нестабільність, бюрократія, а також нерідко професійна некомпетентність багатьох чиновників — основні причини неефективної і навіть шкідливої діяльності влади.

Згідно з даними за 2018 рік, Україна посідала 138 місце зі 180 у світовому Індексі сприйняття корупції (CPI), і в Європі вважається найбільш корумпованою після РФ (2017 року в цьому індексі Україна «сусідила» з Іраном, Гамбією і Сьєрра-Леоне…) А за даними звіту МВФ, 2018-го Україна була найбіднішою країною Європи, також за розміром офіційної зарплати посідала останнє місце серед європейських країн.

Представники багатьох міжнародних організацій, лідери розвинених європейських країн уже явно натякають, що основний стримуючий механізм не тільки для інвестицій, а й узагалі для економічного співробітництва з Україною, визначається саме наявністю системної і масштабної корупції в країні. Кримінальний бізнес тісно зрісся із владою, олігархія й політика сприймаються переважно як одне й те саме, як єдине ціле. А це для країн Європи — тобто присутність бізнесу в виконавчій чи законодавчій владі — узагалі неприйнятно. Цікавий факт: згідно з польським тижневиком Wprost, у десятці найбагатших людей країни немає жодного політика…

Корупція і бідність, економічна відсталість країни — це два взаємопов’язані й взаємовизначальні явища. Звичайно, що за таких умов неможливо говорити про правову справедливість судової системи, до якої в іноземного бізнесу сформувалася стійка недовіра.

Як наслідок професійної некомпетентності, механізми ведення бізнесу в Україні вкрай ускладнені.  Наприклад, згідно з рейтингом Doing Business, для проходження всієї процедури оплати податків в Україні бізнес витрачає 327,5 годин на рік, натомість середній показник у країнах Східної Європи — 214,8; серед розвинених країн — 154,9. Різниця майже вдвічі.

В Україні, на жаль, у багатьох представників влади набула поширення мода запрошувати іноземний капітал або бізнес (виробничників, інвесторів) під «особисті гарантії». Це нонсенс. Такий собі атавізм іще імперських часів, коли вельможа міг щось дозволити чи заборонити. Гарантії повинні бути єдині — правові, законодавчі. Все решта — це популізм, спроба розрекламувати себе особисто як патріота, який переймається за державу. Серйозні інвестиції приходять в країну на багато років, якщо не на десятиліття. І головна умова присутності іноземного (як і вітчизняного) бізнесу — це політична, законодавча й соціальна стабільність у країні; це формування економічної ситуації не «гарантом», а законом. Адже влада, сьогодні щедро роздаючи «особисті гарантії», завтра може бути усунена, і дуже сумнівно, що нова команда буде прихильною до протеже своїх
політичних опонентів. Це ситуація, яка ставить бізнес у цілковиту залежність від швидкоплинної політичної кон’юнктури. Тільки закон, рівний для всіх, і його дотримання можуть гарантувати економічну безпеку інвесторам.

Тому інвестори очікують не тільки на правові зміни в Україні, а й на поліпшення механізмів реалізації законодавства, зокрема, на належну роботу судової системи, неупередженість силових і контролюючих органів. І найголовніше — на свідоме і щире бажання українських чиновників сприяти розвитку своєї країни.

Вирішення цих проблем справді може перетворити Україну, з урахуванням її потенціалу, на одну з найбажаніших країн для формування потужного фінансово-економічного середовища. І тоді інвестиції з розряду неможливих перейдуть у розряд неминучих.

Інші статті на цю тему

  • e3885b 1960 wall street
    Новини

    Банки Волл-стріт прогнозують подальше падіння фунта стерлінгів

    Bank of America прогнозує падіння курсу фунта стерлінгів до паритету з доларом на тлі нестабільності економіки Великобританії, яку спостерігають упродовж тижня. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg. “Чернеткові” попередні розрахунки наслідків нової фіскальної політики британського уряду не сприяли зміцненню довіри інвесторів до Британії, повідомляє стратег американського банку Камаль Шарма у вказівці для клієнтів. Він також зазначив, […]

  • 2772294
    Новини

    Оператора Турецького потоку позбавили ліцензії

    Нідерланди відкликали ліцензію дочірньої компанії Газпрому South Stream Transport B.V., яка є оператором газопроводу Турецький потік, пише Радіо Свобода. За даними видання, у внутрішніх документах компанії йдеться, що газопровід має зупинитися 17 вересня. Через це без російського газу можуть залишитися Сербія та Угорщина. Стверджується, що 14 вересня виконавчий директор South Stream Transport Олег Аксютін надіслав керівникам […]

  • palne
    Новини

    Зеленський затвердив повернення акцизів на пальне

    Президент Володимир Зеленський підписав закон про повернення акцизів на пальне. Закон на підпис президенту був направлений 26 вересня, а повернутий з підписом – 28 вересня. Минулого тижня Верховна Рада проголосувала за повернення акцизів у розмірі: бензин – €100/1000 л, дизель – €100/1000 л, біопаливо – €100/1000 л, газ – €52/1000 л.

  • photo 1
    Новини

    Отримати грант чи піти стажером: як IT-компанії впливають на розвиток освіти в Україні

    Станом на середину вересня 44% українських шкіл навчаються в онлайн-форматі, 32% – в гібридному, про це заявив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет. Аналогічна ситуація із закладами вищої освіти, однак, попри онлайн-навчання, освіта та наука в Україні продовжують розвиватися, зокрема завдяки підтримці IT-компаній. Співпраця з українськими університетами IT-компанії інвестують у співпрацю з університетами та […]

  • nb n 15
    Новини

    НБУ отримав за півроку майже 70 млрд грн прибутку

    Консолідований прибуток Національного банку за перше півріччя 2022 року склав 69,7 млрд гривень, повідомляє прес-служба центробанку. Так, процентні доходи становили 41 млрд гривень, що в 1,7 рази більше, ніж за відповідний період минулого року. Це пов’язано зі збільшенням обсягів процентних активів та зростанням процентних ставок. Обсяг активів НБУ за півроку збільшився на 3% до 1417 млрд […]

  • d7909dd54df990150422c2acb1a42b65
    Новини

    Amazon на рік скасував комісію для українського бізнесу

    Найбільший онлайн-ритейлер Amazon скасував реферальну комісію для українських продавців-експортерів. З 6 вересня бізнес, який відправляє товари з України, звільняється терміном на рік від сплати відсотка із продажу, повідомляє Укрпошта. “Кілька місяців тому Міністерство цифрової трансформації України, Укрпошта, маркетплейс-промоушн-агентство Disqover Agency та Startup Ukraine із спільною ініціативою звернулися до Amazon, щоб полегшити умови для українських продавців. Як […]

  • 2770621

    У США оштрафували Boeing на 200 млн доларів за обман

    Комісія з цінних паперів та бірж (SEC) США оштрафувала компанію Boeingна 200 мільйонів доларів через оманливі запевнення інвесторів щодо безпеки літака 737 MAX. Також на один мільйон доларів оштрафовано колишнього генерального директора компанії Денніса Мюленбурга, повідомила SEC у четвер, 22 вересня. Зазначається, що Boeing і Мюленбург погодилися сплатити штраф і не оскаржуватимуть висновки Комісії. За […]

  • original 2
    Новини

    Одразу 4 стаціонарні відділення Укрпошти відновили роботу на Харківщині

    З 26 вересня відновили роботу чотири стаціонарні відділення Укрпошти в Балаклії, Вербівці та Пришибі Ізюмського району Харківської області. Йдеться про відділення: ·        64203 (ВПЗ Балаклія) ·        64207 (ВПЗ Балаклія) – за тимчасовою адресою вул. Соборна, 87 ·        64219 (ВПЗ Вербівка) ·        64223 (ВПЗ Пришиб) Відділення поштового зв’язку надаватимуть базові поштові послуги – в них можна отримати або оформити доставку відправлення по Україні, оформити передплату, […]

Читайте також

Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Нестабільність російського ринку, або Бізнесмени припиняють роботу

У зв’язку з санкціями Європейського Союзу і США, девальвацією національної валюти Росії, падінням платоспроможності населення країни, різким стрибком орендних ставок, багато бізнесменів заявили про припинення своєї діяльності на російському ринку. Залишають ринок РФ Мераб і Георгій Єлашвілі, власники ресторанного холдингу «Планета гостинності». Нагадаємо, що в холдинг входили відомі і улюблені росіянами ресторани Sbarro, «Йолкі-палкі», «Східний […]

Далі
M365CO19 ENT1
Новини

Новий підхід: як “хмара” Microsoft трансформує сферу журналістики

14 листопада компанія Microsoft спільно з інформаційним агентством Interfax запустила пілотний навчальний проєкт для журналістів – Office 365 for Journalists. Мета проєкту – розповісти журналістам про переваги використання хмарних сервісів в їх роботі. Першою країною, де представили проєкт, стала Україна. Незабаром проєкт планують запустити в інших 24 країнах регіону CEE. Сучасні технології активно стають частиною […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Twitter почав активно боротися з фейками про зв’язок 5G з розповсюдженням COVID-19

У Twitter почали позначати ярликами повідомлення про зв’язок 5G і пандемії COVID-19. Особливі позначки “Дізнатися факти про COVID-19” отримують, в тому числі, публікації, в яких повідомляється про можливий зв’язок мереж 5G з поширенням коронавірусу COVID-19. Клікнувши на ярлик користувач потрапляє на сторінку з наступним змістом: “Ні, 5G не викликає коронавірус. Багато людей розповсюджували необгрунтовані історії […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

“Київ” призупинив переговори з Ryanair

Аеропорт “Київ” (Жуляни) призупинив переговори з європейським лоукостом Ryanair. Така інформація надійшла від голови ради директорів українського аеропорту Дениса Костржевського. За його словами, причиною тимчасової паузи у спілкуванні з потенційним партнером стали завищені вимоги іноземного авіаперевізника. Серед них – зниження аеропортових зборів на 60-80%. У свою чергу, українська сторона зазначає, що даний вид зборів в […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

50 тисяч гривень – межа оплати готівкою?

З 4 січня нинішнього року Національним банком України буде встановлена нова гранично можлива сума для розрахунку готівкою грошовими коштами. Тепер вона матиме граничний показник 50 тисяч гривень замість колишніх 150-ти, як повідомляє джерело delo.ua. Дані норми зазначені в рішенні № 407 Правління Національного банку України від 25 листопада 2016 року. Постановою цих норм передбачено зменшити […]

Далі
8365473 tiffany
Новини

Власник Louis Vuitton запропонував $14,5 млрд за Tiffany & Co

Французька група Louis Vuitton Moët Hennessy (LVMH), яка володіє такими брендами, як Dior, Louis Vuitton і Givenchy, збирається купити ювелірний бренд Tiffany & Co за $120 за акцію. Тобто загальна сума операції складе $14,5 млрд. Про це повідомили джерела The Wall Street Journal. У LVMH інформацію підтвердили, але не надали ніяких деталей. У прес-службі компанії […]

Далі
3 1
Новини

Visa та Ощадбанк запускають безконтактні платежі в муніципальному транспорті Краматорська

Visa в партнерстві з Ощадбанком за підтримки міської адміністрації Краматорська впроваджує безконтактну технологію оплати проїзду в муніципальному транспорті міста 25 червня 2019 року – Компанія Visa та Ощадбанк оголошують про запуск безконтактної технології оплати проїзду в муніципальному транспорті Краматорська. Відтепер краматорчани та гості міста можуть швидко і зручно оплачувати проїзд у будь-якому комунальному тролейбусі та […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

В Україні змінять правила грошових переказів

Українські банкіри допускають зниження тарифів на грошові перекази для фізичних осіб. Така заява прозвучала під час круглого столу «Розподіл сил і ключові тенденції на ринку грошових переказів України», організованого «Фінансовим клубом». Сьогодні в Україні функціонує 35 систем грошових переказів, 13 з яких працюють на транскордонному ринку. Серед найвідоміших – платіжні системи «Юністрім», «MoneyGram», «Western Union» […]

Далі
dreamstime s 18774330
Новини

Microsoft і Coca-Cola підписали довгостроковий контракт на надання основних програмних продуктів

Компанія Microsoft повідомила в понеділок про підписання великого 5-річного контракту з Coca-Cola. Сума контракту не розголошується, але відомо, що умовами партнерства є використання Coca-Cola ряду програмних і хмарних продуктів Microsoft. До них відносяться: пакет інструментів Dynamics 365 і програмне забезпечення для продажів – продукти альтернативні пропозицій Salesforce, хмарна платформа Azure і хмарні служби Microsoft 365, […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Дизельгейт в Італії коштуватиме Volkswagen 5 мільйонів євро  

Німецький Volkswagen буде змушений заплатити штраф у розмірі 5 мільйонів євро через скандал, що вибухнув через навмисне заниження показників про шкідливі викиди дизельних двигунів. Антимонопольне відомство Італії повідомило про те, що 5 мільйонів євро – це найбільша сума, яку передбачає італійське законодавство за «неприпустиму практики ведення бізнесу». Італійська влада звинуватила німецького автовиробника в тому, що […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Glencore продасть активи на суму $ 5 млрд.

Днями стало відомо, що великий швейцарський сировинний трейдер Glencore має намір продати активи на суму до $ 5 млрд., щоб скоротити борг. Про це повідомляється в звіті компанії, який був опублікований 01 березня 2016 р. У минулому році прибуток Glencore впав  на 23% до $ 170,5 млрд., а чистий збиток нарахував $ 4,96 млрд. в […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

L'Oreal створила віртуальний макіяж для відеоконференцій

Французька компанія розробила додаток доповненої реальності для цифрового макіяжу. Додаток Signature Faces дозволяє накласти на обличчя фільтри в режимі реального часу. “Ми вважаємо, що кожен гарний сам собою, але в світі, де камера завжди включена, це нормально – хотіти “пограти” з фільтрами. Ми хочемо представити абсолютно новий досвід сучасного макіяжу”, – йдеться на офіційному сайті […]

Далі
original 3
Новини

Тютюнові компанії судитимуться з АМКУ через штраф у 6,5 млрд грн

Антимонопольний комітет оштрафував чотирьох виробників сигарет і дистриб’ютора Тедіс Україна. Компанії будуть оскаржувати рішення в суді. Компанії-виробників тютюнових виробів Філіп Морріс, JTI Україна, Imperial Tobacco, Бритіш Американ Тобакко, Прилуки, а також реалізатора Тедіс-Україна оскаржать рішення Антимонопольного комітету про штраф у 6,5 млрд грн. “Тедіс Україна заперечує звинувачення з боку АМКУ про порушення законодавства про захист […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Visa, Portmone і ConcordBank запускають додаток Pos Phone для бізнесу на базі технології Tap to Phone

Один із перших в регіоні CEMEA мобільний додаток для прийому оплат на базі технології Tap to Phone буде працювати за співпраці між банком і небанківською платіжною платформою. Глобальна компанія платіжних технологій Visa, омніканальна платформа платежів Portmone і ConcordBank оголосили про запуск в Україні мобільного додатку на базі технології Visa Tap to Phone. Технологія дозволяє підприємцям […]

Далі
1 60 e1517324342131
Новини

Сховище електроенергії Powerpack від Tesla побудують в Новій Зеландії

У зв’язку з планами будівництва сховища електроенергії Powerpack від Tesla, інтегрованого в загальну енергосистему, яке заплановане в Новій Зеландії, представники Mercury заявили про інвестиційну участь. Запланована сума інвестицій складе більше 2 мільйонів доларів. Виробнича потужність Powerpack – 1МВт/2 МВт/год Термін запуску проекту – до серпня 2018 року. Домовленість про даний проект між представниками компаній Mercury […]

Далі
225124
Новини

Індійський бізнес активно інвестує в розвиток фармацевтичної галузі України

Зараз індійський бізнес активно інвестує кошти в розвиток фармацевтичної галузі України. Всі провідні міжнародні фармацевтичні компанії вже присутні на українському ринку, розвивається їхня співпраця з українськими фармацевтами, успішно реалізується ряд проектів. На території України були створені наші склади і мережі розповсюдження, а також нові робочі місця. Упевнений, що і доступ українців до ліків покращився. Про […]

Далі