Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?

Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?

17.02.2020 Аналітика

БАЖАНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Кожна країна, залучаючи іноземний капітал, оперує певним обсягом позитивних якостей, що дають можливість конкурувати за інвестиції. Це можуть бути природні ресурси, геополітичні особливості, правова система, рівень виробничого, технологічного, культурного розвитку тощо.

Із часу проголошення незалежності в Україні теж сформувалася певна ціннісна шкала її потенціалу інвестиційної привабливості. Перше місце в цій шкалі посідає земля. Україна — одна з найбільших європейських держав, площа якої перевищує 600 тис. км2 (майже 6% Європи) із земельним фондом понад 60 млн га. Сільгоспугіддя становлять близько 19% загальноєвропейських сільгоспугідь, у тому числі рілля — близько 27%. Площа сільськогосподарських земель — 42,7 млн га (понад 70% усієї території країни), а ріллі — 32,5 млн га (78,4% всіх сільськогосподарських угідь). Лісові угіддя становлять 17,6% всієї території країни, водні площі — 4,0%. Показник сільгоспугідь у розрахунку на душу населення є найвищим серед європейських країн і становить 0,9 га, в тому числі 0,7 га ріллі (середній показник європейських країн — 0,44 і 0,25 га відповідно). Особлива відмінність — чорноземи, площа яких, згідно з різними науковими джерелами, коливається в межах 15,6 млн га — 17,4 млн га (близько 8% світових запасів).

Друге місце серед показників економічної привабливості країни традиційно й історично посідає геополітичне становище. З давніх-давен через територію України проходили великі торговельні маршрути. Ще за часів Київської Русі — «шлях із варяг у греки» (пов’язував Скандинавські країни з Візантійською імперією), північне відгалуження Великого шовкового шляху. Також маршрут через Київ із країн Західної Європи на схід, у регіон Каспійського моря. Нині активно дискутується тема формування Шовкового шляху в новому форматі, тобто з участю України: ще в червні 2015 року посол КНР в Україні Чжан Сіюнь заявив, що Китай готовий інвестувати в об’єкти української інфраструктури для реалізації ініціативи «Новий шовковий
шлях». Україна має кордони із сімома країнами, в тому числі з двома — морем і суходолом, також має прямий морський вихід до Туреччини. Достеменно, що таке розташування країни дає економічні переваги, особливо в розвитку логістичної сфери.

Виробничо-технологічний рівень, який у згаданому рейтингу посідає третє місце, теж має історичне коріння: за часів СРСР в Україні сформувався доволі потужний виробничий і технологічний потенціал. З розпадом Союзу в нових економічних умовах чимало було втрачено, та попри те деякі галузі оговталися і розвивалися далі, особливо авіаційна, хімічна, гірничодобувна, деякі підрозділи машинобудівної та інші.

Цей сектор — виробничий — потребує поповнення висококваліфікованими кадрами, що, своєю чергою, сприяє існуванню й розвитку науково-технологічної сфери в країні. Тому серед чинників інвестиційної привабливості України на четвертому місці нерідко позиціонується науково-освітня база. Це і наявність розгалуженої мережі НДІ, лабораторій та науково-експериментальних підприємств, і хороший рівень підготовки фахівців у вишах, що дає можливість конкурувати на світових ринках (наприклад, ІТ-сфера), і досить висока частка вчених (кандидати й доктори наук), а також студентів — потенційних фахівців-технарів і менеджерів.

Серед інших чинників інвестиційної привабливості називаються кліматичні умови, корисні копалини, деякі інші якості. Навіть суто культурні й соціальні: прихильність до демократичних європейських цінностей, національні традиції, історична приналежність до Європи, прагнення поповнити лави ЄС…

Складається враження: мовляв, який іноземний капітал відмовиться працювати в такій країні?

РЕАЛІЇ

Однак інвестиційна реальність далека від сподівань. Упродовж понад 10 років обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну коливаються в межах $1-3 млрд, із єдиним піком зростання на період 2007–2008 років (див. Табл. 1).

Зауважимо, що головний світовий інвестор — США — в Україні перебуває на 14-му місці (станом на 2019-й) із
загальним обсягом ПІІ $537 млн. Натомість перше місце займає РФ (2018 року — 27,8% від загального обсягу інвестицій, докапіталізація банків) та… Кіпр (19,5% відповідно). Це явно свідчить про Round tripping інвестиції — гроші, які український бізнес виводить за кордон, а потім повертає як інвестиції (тобто кінцевий контролюючий інвестор — резидент). Згідно з даними НБУ, 2018 року обсяг таких ПІІ вітчизняного походження становив близько $500 млн, відповідно, частка українських грошей у загальних ПІІ становила понад 20,6%. За останні вісім років такі інвестиції сягнули $8,4 млрд, при цьому найістотніші надходження припадають на 2010–2013 роки (близько третини від загального обсягу ПІІ). Зазвичай такі операції здійснюються переважно через Кіпр, а також Австрію, Нідерланди, Швейцарію. Згідно ж із даними Мінфіну, більшість ПІІ в Україну — це повернуті кошти з офшорних зон і докапіталізація банків. Таким чином, практикується переважно повернення фінансів вітчизняного бізнесу, а не вливання суто іноземного капіталу в розвиток української економіки.

Хай там як, але для європейської країни з населенням понад 42 млн це дуже мізерні суми. Для порівняння, ПІІ в Польщі (населення — близько 38 млн) майже в 10 разів вищі, ніж в Україні. При цьому за період із 2004-го (вступ до ЄС) до 2008-го (світова фінансова криза) ПІІ Польщі істотно зросли — майже в 1,5 раза. Це сприяло якісному нарощуванню експорту: на кінець 2013 року він піднявся в 1,6 раза (порівняно з 2008-м), що перевищило зростання імпорту (в 1,5 раза).

Якщо говорити про акціонерний капітал нерезидентів, то 2018 року (січень-жовтень) в Україну надійшло всього лише $1,710 млрд (за іншими даними — $2,476 млрд), але при цьому «вибуло» $491,5 млн. Найкрупнішими інвесторами цього періоду були Німеччина ($141,8 млн), Велика Британія ($103,5 млн), зі значним відривом — Нідерланди ($57,7 млн), Польща ($41,5 млн). Для порівняння: ПІІ в Польщу за 2018 рік становили понад $12 млрд…

Відносно ж обсягів інвестиційного ринку, то грошові перекази українських трудових мігрантів більш ніж солідні. У першому півріччі 2019-го вони вислали на батьківщину $5,5 млрд, що на $254 млн більше за аналогічний період минулого року. До речі, це зростання свідчить про приблизно 50 тис. нових працездатних громадян України, які подалися на заробітки за кордон (ми виходили з розрахунку, що один трудовий мігрант переказує в середньому $1 тис.). Втрата цього робочого потенціалу створює додаткове навантаження на соціальну сферу й економіку країни загалом, знижуючи її професійне і кадрове забезпечення.

СУПЕРЕЧЛИВА ПОПУЛЯРНІСТЬ

Згідно з даними Держстатистики, найбільші інвестиції в першому півріччі 2019-го були спрямовані у фінансову сферу й страхову діяльність ($487,4 млн), а також у промисловість ($258,7 млн). Далі по спадній ідуть професійна, наукова й технічна діяльність ($140,3 млн), операції з нерухомістю ($121,9 млн).

Але що парадоксально: попри те, що сільськогосподарська земля, як ми зазначали вище, перебуває на першому місці за шкалою інвестиційної привабливості України, у сільське, лісове й рибне господарство інвестовано всього лише $59,6 млн. Попри це аграрна галузь — єдиний сектор, який здатний залучити великі гроші до країни. І в перспективі найпопулярніший у міжнародному інвестиційному середовищі. Але за однієї умови — відкриття ринку землі. Напевно, саме на це й розраховує прем’єр-міністр О. Гончарук, обіцяючи залучити в найближчі роки інвестиції обсягом $50 млрд.

Однак аналізуючи суспільну реакцію на зняття мораторію на продаж землі, а також на наукову думку, виникають сумніви в реалістичності цих планів. Нині відбувається титанічна «битва» влади й народу за відкриття ринку землі. Хто переможе, покаже час, а ми звернемося до цифр. Якщо порівняти середню ціну орендної плати за 1 га землі (у межах 4000 грн — ця сума прогнозується при відкритті ринку землі) й середню ціну при продажі 1 га землі (в межах 20 тис. грн), то побачимо, що продавати невигідно. Але вигідно здавати в оренду. Підрахуємо просту різницю продажу й оренди в перспективі на 10 років (візьмемо вартість гектара). За нинішніми цінами, власник ділянки, здавши її в оренду, отримає 40 тис. грн. І далі додаватиме до цієї суми щороку по 4 тис. грн. Той, хто продасть, одноразово отримає 20 тис. грн, і все. Тобто якщо держава, наприклад, продасть землі на 1 млрд грн, то це буде лише одноразова вигода. Але якщо здасть в оренду, то через 5 років отримає орендну плату в сумі 1 млрд грн, а через 10 років — 2 млрд грн, при цьому
зберігаючи землю у своїй власності. Є різниця між миттєвою й перспективною вигодою, і саме друга свідчить про державний підхід до економіки земельного фонду.

Аргумент про те, що на землі буде ефективним лише власник, почасти спекулятивний. Чинна в країні норма
про оренду землі на 49 років за умов радикальних трансформацій ринків — це майже що вічність. І якщо повернутися до вище наведених розрахунків, то ми побачимо, що за такої тривалої оренди землі (з урахуванням контролю її використання) держава заробить удесятеро більше, ніж у разі продажу.

СПОДІВАННЯ Й МОЖЛИВОСТІ

Голова Кабінету Міністрів України О. Гончарук, розмірковуючи про оздоровлення економічної ситуації в
країні, пообіцяв на прес-брифінгу: «Упродовж п’яти найближчих років (і ми вважаємо цю ситуацію реальною і ставимо перед собою таку амбіцію) прийдемо до ситуації, коли наша економіка зросте на 40%. Для цього необхідно залучити десь $50 млрд інвестицій». Таким чином, для оздоровлення економіки й досягнення зростання ВВП на 40% у найближчі 5 років Україна повинна залучити десятимільярдні інвестиції. Є статистичні дані, згідно з якими зростання ВВП в першому кварталі 2019 року становило 2,5%, але в другому — вже 4,6% (щодо аналогічного періоду 2018-го). Це перевищило прогнози НБУ й деяких зарубіжних організацій для 2019 року — до 3%. Однак згідно з прогнозами Нацбанку, 2020 року зростання ВВП становитиме 3,2%, а 2021-го — 3,7%.

Варто знову повернутися до цифр. Якщо, за словами прем’єр-міністра, до кінця 2024 року ВВП України
планується збільшити на 40%, то щорічна частка його зростання має становити 8%. Не обов’язково йти такими рівними цифрами, десь може бути менше. У наступному і 2021 році зростання ВВП сумарно становитиме 6,9% (згідно зі згаданим прогнозом НБУ). Таким чином, саме ті 33,1% нам повинні дати три наступні роки — 2022, 2023 і 2024, тобто трохи більше, ніж по 11% щороку. Зростання ВВП на 11% — чи реально це для України? Згідно зі статистикою, 2017-го світова економіка загалом зросла на 3,2%, а за підсумками 2018-го зростання становило 3,0% в середньому у світі.

Варто сказати і про суму очікуваних інвестицій як необхідної умови зростання ВВП. 2018 року розмір ПІІ в Україну становив близько $2,4 млрд (див. Табл. 1), а в першому півріччі 2019-го — $1074 млн (див. Табл. 2).

Цих обсягів явно недостатньо для досягнення прогнозованого урядом економічного ефекту. Щоб прискорювати зростання економіки, щорічні інвестиції в Україну повинні перевищувати $10 млрд. Про це заявила міністр фінансів України О. Маркарова: «Якщо зараз ми залучаємо в різні роки 1,5 млрд, 2 млрд, 3 млрд, 2,4 млрд минулого року, то цього взагалі недостатньо для країни і для такої економіки, як наша. Це, можна сказати, абсолютно непомітно. Ці інвестиції повинні бути плюс 10 млрд ». І знову порівняння: за оцінками Світового банку, якщо Україна й надалі зберігатиме темпи зростання ВВП на рівні до 3%, їй знадобиться не менше 50 років, щоб наздогнати Польщу…

ПРОБЛЕМИ, ПРИЧИНИ ТА РІШЕННЯ

У багатьох ЗМІ та у владних коридорах скорочення обсягу іноземних інвестицій в Україну прийнято безпосередньо пов’язувати насамперед з агресією РФ. Так, це суттєвий фактор, але чи визначальний? Якщо проаналізувати «інвестиційну історію» України упродовж 10–15 років (див. Табл. 1), можна переконатися, що 2014-го (період соціальної нестабільності й початку агресії РФ) різке скорочення ПІІ вже на наступний рік сягнуло рівня 2002–2004 років. А в наступні після 2014-го роки, усупереч агресивному геополітичному середовищу, економіка країни зуміла вижити й навіть почала показувати позитивну динаміку (намітилося зростання ВВП). А на зниження обсягу ПІІ в першому півріччі 2019-го вплинули вже вибори, коли інвестори затихли в очікуванні. Однак такі негативні тенденції характерні практично всім попереднім періодам президентських чи парламентських виборів. Нині нова влада створює досить комфортне середовище для іноземного капіталу. І те, що в першому півріччі поточного року ПІІ становили трохи більше $1 млрд, ще не є економічним відображенням. Але суть їх скорочення, напевно, у політичній площині. У зв’язку з цим варто зауважити: різкі коливання обсягів ПІІ в періоди зміни влади свідчать про вкрай сильну залежність бізнесу від політичної кон’юнктури. Однак найважливіше те, що суми інвестицій упродовж усіх років незалежності хронічно не зіставні з потребами (та й потенціалом) країни, тому не можуть хоч якось уплинути на оздоровлення її економіки й зростання ВВП. А це явище вже не залежить від агресії РФ…

З метою поліпшення інвестиційного клімату президент В. Зеленський 11 жовтня підписав відповідний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№ 132-IX, набув чинності 17.10.2019). Але схожі прецеденти вже були: варто згадати Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (№ 1797-VIII від 12.12.2016), у якому тільки через кілька місяців виявили протиріччя і знову внесли правки…

Також було широко анонсовано інвестиційний форум RE: think. Invest in Ukraine Подія відбулася в Маріуполі 29 жовтня за участю президента В. Зеленського та прем’єр-міністра О. Гончарука. В форумі взяли участь понад 350 гостей: більше 50 представників міжнародних інвестиційних фондів та компаній, включаючи бізнесменів, урядових та місцевих органів влади, посольства. Також пройшла виставка інвестиційних проектів… В Україні це перший такий цільовий захід міжнародного рівня.

На Щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Києві президент В. Зеленський ще раз запевнив вельмишановних гостей у першорядній важливості іноземних інвестицій для країни й прагненні поліпшити для них економічне середовище: «У нас є ряд проектів, куди я під мої особисті гарантії, гарантії захисту, запрошую іноземний бізнес. Це енергетика, інфраструктура, прозорий оборот земель».

КОРІНЬ ВСІХ ПРОБЛЕМ

Але всі ці благі наміри зазвичай сходять нанівець через низку найсерйозніших перепон. Без їх усунення жодна ініціатива, навіть жодні особисті гарантії представників влади не є дієвими.

Корупційна складова і, як наслідок, правова нестабільність, бюрократія, а також нерідко професійна некомпетентність багатьох чиновників — основні причини неефективної і навіть шкідливої діяльності влади.

Згідно з даними за 2018 рік, Україна посідала 138 місце зі 180 у світовому Індексі сприйняття корупції (CPI), і в Європі вважається найбільш корумпованою після РФ (2017 року в цьому індексі Україна «сусідила» з Іраном, Гамбією і Сьєрра-Леоне…) А за даними звіту МВФ, 2018-го Україна була найбіднішою країною Європи, також за розміром офіційної зарплати посідала останнє місце серед європейських країн.

Представники багатьох міжнародних організацій, лідери розвинених європейських країн уже явно натякають, що основний стримуючий механізм не тільки для інвестицій, а й узагалі для економічного співробітництва з Україною, визначається саме наявністю системної і масштабної корупції в країні. Кримінальний бізнес тісно зрісся із владою, олігархія й політика сприймаються переважно як одне й те саме, як єдине ціле. А це для країн Європи — тобто присутність бізнесу в виконавчій чи законодавчій владі — узагалі неприйнятно. Цікавий факт: згідно з польським тижневиком Wprost, у десятці найбагатших людей країни немає жодного політика…

Корупція і бідність, економічна відсталість країни — це два взаємопов’язані й взаємовизначальні явища. Звичайно, що за таких умов неможливо говорити про правову справедливість судової системи, до якої в іноземного бізнесу сформувалася стійка недовіра.

Як наслідок професійної некомпетентності, механізми ведення бізнесу в Україні вкрай ускладнені.  Наприклад, згідно з рейтингом Doing Business, для проходження всієї процедури оплати податків в Україні бізнес витрачає 327,5 годин на рік, натомість середній показник у країнах Східної Європи — 214,8; серед розвинених країн — 154,9. Різниця майже вдвічі.

В Україні, на жаль, у багатьох представників влади набула поширення мода запрошувати іноземний капітал або бізнес (виробничників, інвесторів) під «особисті гарантії». Це нонсенс. Такий собі атавізм іще імперських часів, коли вельможа міг щось дозволити чи заборонити. Гарантії повинні бути єдині — правові, законодавчі. Все решта — це популізм, спроба розрекламувати себе особисто як патріота, який переймається за державу. Серйозні інвестиції приходять в країну на багато років, якщо не на десятиліття. І головна умова присутності іноземного (як і вітчизняного) бізнесу — це політична, законодавча й соціальна стабільність у країні; це формування економічної ситуації не «гарантом», а законом. Адже влада, сьогодні щедро роздаючи «особисті гарантії», завтра може бути усунена, і дуже сумнівно, що нова команда буде прихильною до протеже своїх
політичних опонентів. Це ситуація, яка ставить бізнес у цілковиту залежність від швидкоплинної політичної кон’юнктури. Тільки закон, рівний для всіх, і його дотримання можуть гарантувати економічну безпеку інвесторам.

Тому інвестори очікують не тільки на правові зміни в Україні, а й на поліпшення механізмів реалізації законодавства, зокрема, на належну роботу судової системи, неупередженість силових і контролюючих органів. І найголовніше — на свідоме і щире бажання українських чиновників сприяти розвитку своєї країни.

Вирішення цих проблем справді може перетворити Україну, з урахуванням її потенціалу, на одну з найбажаніших країн для формування потужного фінансово-економічного середовища. І тоді інвестиції з розряду неможливих перейдуть у розряд неминучих.

Інші статті на цю тему

  • У Білорусі перекрили нафтопровід Дружба для прокачування нафти з України
    Новини

    У Білорусі перекрили нафтопровід Дружба для прокачування нафти з України

    Білорусь перекрила транзит російської нафти по ділянці нафтопроводу Дружба до 22 січня. Про це сказав прес-секретар Транснафти Ігор Дьомін,. “Відповідно до плану, білоруська сторона сьогодні перекрила транзит у напрямку Фенешлітке і Будковіце (південна гілка Дружби) до 22 січня через реверс ділянки Михалков – Броди для прокачування партії нафти з Одеси на Мозир” – повідомив він. Як […]

  • Фонд держмайна заявив про загрозу зриву приватизації через обшуки в ОГХК
    Новини

    Фонд держмайна заявив про загрозу зриву приватизації через обшуки в ОГХК

    Обшуки в Об’єднаній гірничо-хімічній компанії загрожують зривом всієї великої приватизації в 2021 році. Про це йдеться в заяві Фонду держмайна в понеділок, 18 січня. Минулого тижня в ОГХК пройшли обшуки у справі про незаконне постачання титанової сировини. За їхніми підсумками в компанії заявили про безпрецедентні процесуальні порушення. Зокрема зазначалося, що справа була відкрита задовго до […]

  • Heathrow втратив лідерство серед найбільш завантажених аеропортів світу
    Новини

    Heathrow втратив лідерство серед найбільш завантажених аеропортів світу

    За підсумками 2020 року Heathrow опустився на третє місце, пропустивши вперед новий міжнародний аеропорт в Стамбулі, який відкрився в жовтні 2018 року, і аеропорт Руассі – Шарль-де-Голль в Парижі. Про це в понеділок, 18 січня, пише Bloomberg. На четвертій позиції рейтингу слідом за Heathrow виявився аеропорт Амстердама, а на п’ятій позиції – московський аеропорт Шереметьєво. За […]

  • Повернулися до рівня 2003 року. Авіаперевезення у світі впали на 60%
    Новини

    Повернулися до рівня 2003 року. Авіаперевезення у світі впали на 60%

    Фінансові втрати авіакомпаній у 2020 році становили $370 млрд через пандемію коронавірусу, аеропорти і постачальники аеронавігаційних послуг втратили $115 млрд і $13 млрд відповідно. Про це повідомила Міжнародна організація цивільної авіації. У 2020 році міжнародні авіаперевезення скоротилися на 60%, унаслідок цього кількість авіаперельотів повернулася до рівня 2003-го. Про це повідомила Міжнародна організація цивільної авіації. У […]

  • Wizz Air скоротив свою маршрутну мережу з Києва на 60%
    Новини

    Wizz Air скоротив свою маршрутну мережу з Києва на 60%

    Угорський лоукост Wizz Air після новорічних свят залишив в розкладі з аеропорту «Київ» (Жуляни) 14 рейсів до завершення зими. Як повідомляє галузеве видання avianews.com, це становить 40% від анонсованої маршрутної мережі з 35 напрямків. До кінця січня лоукост літатиме по 11 маршрутам – в Біллунн, Копенгаген, Вільнюс, Берлін, Дортмунд, Меммінген, Лондон, Варшаву, Вроцлав, Катовіце і […]

  • У 2020 році «Запоріжсталь» відправив на експорт 867 тис. тонн продукції через Запорізький річковий порт
    Новини

    У 2020 році «Запоріжсталь» відправив на експорт 867 тис. тонн продукції через Запорізький річковий порт

    У 2020 році «Запоріжсталь» відправив через Запорізький річковий порт 867 тис. тонн своєї продукції, ще 6,5 тис. тонн відвантажив через річковий термінал завод «Запоріжкокс». Сумарно вантажі двох запорізьких підприємств Метінвесту забезпечили 95% від загального обсягу оброблених вантажів в Запорізькому річковому порту. За підсумками навігації-2020, «Запоріжсталь» несуттєво скоротив обсяги відправлення вантажів через Запорізький річковий порт (867 […]

  • Інклюзивність – одна з головних складових сучасної компанії
    Новини

    Інклюзивність – одна з головних складових сучасної компанії

    У 2020 році SOCAR зібрав одразу кілька нагород, які підтверджують той факт, що дана мережа АЗК є комфортним і зручним місцем для найрізноманітніших груп населення. Третій рік поспіль компанія визнана абсолютним переможцем рейтингу «Фаворит успіху» в номінації «Кращі автозаправки України». Отримала нагороду за зручність локації для людей з маломобільних груп населення в рамках премії «Відкриті […]

  • Китай має намір націоналізувати Alibaba
    Новини

    Китай має намір націоналізувати Alibaba

    Китайська влада має намір націоналізувати компанію Alibaba, що володіє Aliexpress, і Ant Group (фінансово-технологічна “дочка” Alibaba), повідомляє International Bussines Times з посиланням на джерела. Відзначається, що план націоналізації Alibaba і Ant Group виходить від верху структури правлячої комуністичної партії Китаю. Антимонопольне розслідування управління з контролю за ринком КНР щодо гіганта електронної комерції почалося в кінці 2020 року. […]

Читайте також

Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Що дозволить українцям мати “доларову” зарплату

В Україні названі реформи, які дозволять підвищити зарплати в декілька разів. Отже, що ж дозволить нам отримувати 500-700 доларів США? Всім відомо, що багато хто їздить на заробітки в іншу країну, адже в Україні зарплата становить 300-350 доларів, а навіть в Польщі на будівництві можна заробити 500-700 доларів. Коли ж і в нашій країні будуть […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Яке майбутнє чекає на український перли

В Україні вирішили впровадити технологію по вирощуванню перлів. Відомо, що належить вона Китаю. Впровадженням технології в країні вирішили зайнятися фахівці держаграрного університету. Інформація надійшла від самого ректора Юрія Кирилова. Відомо, що перед процедурою імплантування піщинки в раковину, були проведені дослідження в лабораторії. Сто перлин 2-х видів входило в першу партію. Фахівці з державного аграрного університету […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Нацбанк розробив проєкт Антикорупційної програми на 2020-2021 роки

Національний банк України розробив проєкт Антикорупційної програми діяльності на 2020-2021 роки. Про це повідомила прес-служба НБУ. «Програма передбачає комплекс заходів щодо запобігання, виявлення та протидії корупції в Національному банку, забезпечення дотримання його працівниками вимог антикорупційного законодавства, створення додаткових запобіжників вчиненню корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією», – повідомили в НБУ. В Нацбанку також зазначили, […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Volkswagen запустив каршерінг власних електромобілів

Автоконцерн Volkswagen запустив в Берліні прокат електромобілів, які стали основою міського сервісу оренди We Share. В даний час в прокаті є 1,5 тис. електромобілів. Для того, щоб орендувати цей транспортний засіб, необхідно завантажити додаток We Share, ввести необхідну інформацію про себе і підтвердити наявність водійських прав. Потенційний орендар повинен відповідати стандартним умовам каршерінга (спільне використання […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Стало відомо, як змінилися зарплати українців

Державна служба статистики України повідомила нові дані. Стало відомо наскільки просунулися зміни по зарплаті українців в травні місяці. Так ось, за рік, середня заробітна плата зросла більш, ніж на чверть! Середня зарплата звичайного штатного співробітника збільшилася на 27,6%, в порівнянні з показниками рік тому (8725). Навіть в порівнянні з квітнем цього року, показники значно змінилися. […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

У Air France з'явився тимчасовий СЕО

Air France-KLM призначив фінансового директора Фредеріка Гаджи тимчасовим виконавчим директором авіакомпанії, а також анонсував Анн-Марі Кудерк як голову наглядової ради компанії на перехідний період після того, як екс-гендиректор пішов у відставку в результаті невдалого протистояння з профспілкою працівників. У нового CEO не буде мандату на остаточне прийняття рішень, які поставили б під загрозу стратегію зростання, […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

“Закон про евробляхи” здешевить нові автомобілі

Вартість нових автомобілів в Україні зменшиться залежно від об’єму двигуна, коли набуде чинності “закон про евробляхи”. В Україні вартість нових автомобілів зменшиться залежно від об’єму двигуна, коли набуде чинності закон про зниження акцизу на розмитнення (так званий “закон про евробляхи”). Згідно з розрахунками, вартість розмитнення зменшиться залежно від об’єму двигуна. Наприклад, зараз акциз на автомобіль […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

НБУ вирішив не змінювати облікову ставку

Національний Банк України сьогодні прийняв рішення не підвищувати в черговий раз облікову ставку і стабілізувати її індекс на рівні 17% річних. Дане рішення продиктоване наявністю достатньої кількості умов, щоб зробити монетарні умови досить суворими. У свою чергу, твердість монетарних умов зобов’язана призвести до поступового зниження інфляції, зазначено в прес-релізі фінрегулятора. Також, у відповідному прес-релізі, керівництво […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Співробітники «Черкасиобленерго» звернулися до представників влади за допомогою: чи буде прогрес?

У п’ятницю, 2-го червня, на урядовому комітеті включено до порядку денного та розглянуто проект постанови КМУ, направлений на виконання закону щодо екологічної броні та своєчасної виплати заробітної плати працівникам «Черкасиобленего». Така інформація з’явилася сьогодні на сторінці народного депутата України Сергія Рудика, який також брав активну участь у вирішення даного питання. Нагадаємо, що протягом тривалого часу […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Яєчна війна, або Великий продуктовий скандал в Євросоюзі

Великий продуктовий скандал виник в Німеччині, який вже названий найбільш значущим в історії Євросоюзу: німецька мережа магазинів Aldi виявила в яйцях, які поставляються з Нідерландів, шкідливий хімікат фіпроніл. При поверненні товару у покупців не вимагали чек, відразу видавали компенсацію. Після перевірки в мережі магазинів Rewe, Edeka, Lidl, виникла така сама ситуація, тобто в яйцях, поставлених з Нідерландів, той […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

У Києві суд заарештував тепловози і вагони на 90 млн

Шевченківський районний суд Києва наклав арешт на тепловози і вагони, які є предметом фінансово-господарських взаємовідносин з фіктивними суб’єктами господарювання. Сума заарештованого майна становить понад 90 млн гривень, повідомляє Офіс. За даними слідства, в 2019-2020 роках акціонерне товариство з іноземними інвестиціями, 40% частки власності в якому належить НАК Нафтогаз, відобразило фінансово господарські операції з низкою суб’єктів […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Акції Alibaba впали на 8% після того, як рекордна IPO Ant Group було призупинено

Акції компанії Alibaba, що збільшилися на 34,64% з початку року, у вівторок закрилися з різким падінням на 8,13%. Причина в кризі її найбільшого володіння. Компанії Alibaba належить приблизно 33% акцій Ant Group, яка колись була її дочірньою компанією, а пізніше була виділена як самостійна компанія. Найбільша fintech-компанія Китаю Ant Group готувалася стати публічною в цей […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Apple відкинула звинувачення генпрокурора США

В Apple відкинули заяву генпрокурора США Вільяма Барра про те, що політика компанії щодо захисту персональних даних загрожує національній безпеці країни, а сама вона співпрацює з владою Росії і Китаю. Про це 18 травня повідомило агентство Bloomberg з посиланням на заяву Apple. Компанія назвала неправдивими звинувачення в небажанні допомагати правоохоронним органам США в затриманні злочинців […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Comcast підвищує ставку по придбанню Sky до $34 млрд

Comcast Corp в середу підвищила ціну пропозиції по британському Sky до $34 млрд, перевищивши підвищену ставку в $32,5 млрд групи платного телебачення Fox Руперта Мердока. Fox, які намагаються купити загальноєвропейську групу з грудня 2016 року, запропонували заплатити 14 фунтів за акцію, що на 12% вище, ніж попереднє речення Comcast. Comcast в середу збільшив свою пропозицію […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Siemens не зміг домогтися арешту «кримських» турбін

Як стало відомо, німецький концерн Siemens в черговий раз отримав відмову Арбітражного суду Москви в прийнятті апеляційної скарги щодо спірного питання поставки турбін на окуповану територію Криму. Це вже в дев’ятий раз представники німецького концерну отримали відмову про накладення арешту на турбіни, поставлені для ТЕС, що будуються в Сімферополі і Севастополі. Нагадаємо, що причиною скандалу […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

У Раді заявили, що бюджет-2021 “треба рятувати”

Глава комітету з фінансової, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що проєкт держбюджету на 2021 рік “жахливої ​​якості” “треба рятувати”. Поданий Мінфіном документ він оцінив в інтерв’ю Економічній правді. “Перше і головне питання полягає в тому, що ми не бачимо джерела покриття дефіциту. Основне джерело покриття – ОВДП. Ми не бачимо таких […]

Далі
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com