532ca8e zapuck rynka zemli

Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?

17.02.2020 Аналітика

БАЖАНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Кожна країна, залучаючи іноземний капітал, оперує певним обсягом позитивних якостей, що дають можливість конкурувати за інвестиції. Це можуть бути природні ресурси, геополітичні особливості, правова система, рівень виробничого, технологічного, культурного розвитку тощо.

Із часу проголошення незалежності в Україні теж сформувалася певна ціннісна шкала її потенціалу інвестиційної привабливості. Перше місце в цій шкалі посідає земля. Україна — одна з найбільших європейських держав, площа якої перевищує 600 тис. км2 (майже 6% Європи) із земельним фондом понад 60 млн га. Сільгоспугіддя становлять близько 19% загальноєвропейських сільгоспугідь, у тому числі рілля — близько 27%. Площа сільськогосподарських земель — 42,7 млн га (понад 70% усієї території країни), а ріллі — 32,5 млн га (78,4% всіх сільськогосподарських угідь). Лісові угіддя становлять 17,6% всієї території країни, водні площі — 4,0%. Показник сільгоспугідь у розрахунку на душу населення є найвищим серед європейських країн і становить 0,9 га, в тому числі 0,7 га ріллі (середній показник європейських країн — 0,44 і 0,25 га відповідно). Особлива відмінність — чорноземи, площа яких, згідно з різними науковими джерелами, коливається в межах 15,6 млн га — 17,4 млн га (близько 8% світових запасів).

Друге місце серед показників економічної привабливості країни традиційно й історично посідає геополітичне становище. З давніх-давен через територію України проходили великі торговельні маршрути. Ще за часів Київської Русі — «шлях із варяг у греки» (пов’язував Скандинавські країни з Візантійською імперією), північне відгалуження Великого шовкового шляху. Також маршрут через Київ із країн Західної Європи на схід, у регіон Каспійського моря. Нині активно дискутується тема формування Шовкового шляху в новому форматі, тобто з участю України: ще в червні 2015 року посол КНР в Україні Чжан Сіюнь заявив, що Китай готовий інвестувати в об’єкти української інфраструктури для реалізації ініціативи «Новий шовковий
шлях». Україна має кордони із сімома країнами, в тому числі з двома — морем і суходолом, також має прямий морський вихід до Туреччини. Достеменно, що таке розташування країни дає економічні переваги, особливо в розвитку логістичної сфери.

Виробничо-технологічний рівень, який у згаданому рейтингу посідає третє місце, теж має історичне коріння: за часів СРСР в Україні сформувався доволі потужний виробничий і технологічний потенціал. З розпадом Союзу в нових економічних умовах чимало було втрачено, та попри те деякі галузі оговталися і розвивалися далі, особливо авіаційна, хімічна, гірничодобувна, деякі підрозділи машинобудівної та інші.

Цей сектор — виробничий — потребує поповнення висококваліфікованими кадрами, що, своєю чергою, сприяє існуванню й розвитку науково-технологічної сфери в країні. Тому серед чинників інвестиційної привабливості України на четвертому місці нерідко позиціонується науково-освітня база. Це і наявність розгалуженої мережі НДІ, лабораторій та науково-експериментальних підприємств, і хороший рівень підготовки фахівців у вишах, що дає можливість конкурувати на світових ринках (наприклад, ІТ-сфера), і досить висока частка вчених (кандидати й доктори наук), а також студентів — потенційних фахівців-технарів і менеджерів.

Серед інших чинників інвестиційної привабливості називаються кліматичні умови, корисні копалини, деякі інші якості. Навіть суто культурні й соціальні: прихильність до демократичних європейських цінностей, національні традиції, історична приналежність до Європи, прагнення поповнити лави ЄС…

Складається враження: мовляв, який іноземний капітал відмовиться працювати в такій країні?

РЕАЛІЇ

Однак інвестиційна реальність далека від сподівань. Упродовж понад 10 років обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну коливаються в межах $1-3 млрд, із єдиним піком зростання на період 2007–2008 років (див. Табл. 1).

Зауважимо, що головний світовий інвестор — США — в Україні перебуває на 14-му місці (станом на 2019-й) із
загальним обсягом ПІІ $537 млн. Натомість перше місце займає РФ (2018 року — 27,8% від загального обсягу інвестицій, докапіталізація банків) та… Кіпр (19,5% відповідно). Це явно свідчить про Round tripping інвестиції — гроші, які український бізнес виводить за кордон, а потім повертає як інвестиції (тобто кінцевий контролюючий інвестор — резидент). Згідно з даними НБУ, 2018 року обсяг таких ПІІ вітчизняного походження становив близько $500 млн, відповідно, частка українських грошей у загальних ПІІ становила понад 20,6%. За останні вісім років такі інвестиції сягнули $8,4 млрд, при цьому найістотніші надходження припадають на 2010–2013 роки (близько третини від загального обсягу ПІІ). Зазвичай такі операції здійснюються переважно через Кіпр, а також Австрію, Нідерланди, Швейцарію. Згідно ж із даними Мінфіну, більшість ПІІ в Україну — це повернуті кошти з офшорних зон і докапіталізація банків. Таким чином, практикується переважно повернення фінансів вітчизняного бізнесу, а не вливання суто іноземного капіталу в розвиток української економіки.

Хай там як, але для європейської країни з населенням понад 42 млн це дуже мізерні суми. Для порівняння, ПІІ в Польщі (населення — близько 38 млн) майже в 10 разів вищі, ніж в Україні. При цьому за період із 2004-го (вступ до ЄС) до 2008-го (світова фінансова криза) ПІІ Польщі істотно зросли — майже в 1,5 раза. Це сприяло якісному нарощуванню експорту: на кінець 2013 року він піднявся в 1,6 раза (порівняно з 2008-м), що перевищило зростання імпорту (в 1,5 раза).

Якщо говорити про акціонерний капітал нерезидентів, то 2018 року (січень-жовтень) в Україну надійшло всього лише $1,710 млрд (за іншими даними — $2,476 млрд), але при цьому «вибуло» $491,5 млн. Найкрупнішими інвесторами цього періоду були Німеччина ($141,8 млн), Велика Британія ($103,5 млн), зі значним відривом — Нідерланди ($57,7 млн), Польща ($41,5 млн). Для порівняння: ПІІ в Польщу за 2018 рік становили понад $12 млрд…

Відносно ж обсягів інвестиційного ринку, то грошові перекази українських трудових мігрантів більш ніж солідні. У першому півріччі 2019-го вони вислали на батьківщину $5,5 млрд, що на $254 млн більше за аналогічний період минулого року. До речі, це зростання свідчить про приблизно 50 тис. нових працездатних громадян України, які подалися на заробітки за кордон (ми виходили з розрахунку, що один трудовий мігрант переказує в середньому $1 тис.). Втрата цього робочого потенціалу створює додаткове навантаження на соціальну сферу й економіку країни загалом, знижуючи її професійне і кадрове забезпечення.

СУПЕРЕЧЛИВА ПОПУЛЯРНІСТЬ

Згідно з даними Держстатистики, найбільші інвестиції в першому півріччі 2019-го були спрямовані у фінансову сферу й страхову діяльність ($487,4 млн), а також у промисловість ($258,7 млн). Далі по спадній ідуть професійна, наукова й технічна діяльність ($140,3 млн), операції з нерухомістю ($121,9 млн).

Але що парадоксально: попри те, що сільськогосподарська земля, як ми зазначали вище, перебуває на першому місці за шкалою інвестиційної привабливості України, у сільське, лісове й рибне господарство інвестовано всього лише $59,6 млн. Попри це аграрна галузь — єдиний сектор, який здатний залучити великі гроші до країни. І в перспективі найпопулярніший у міжнародному інвестиційному середовищі. Але за однієї умови — відкриття ринку землі. Напевно, саме на це й розраховує прем’єр-міністр О. Гончарук, обіцяючи залучити в найближчі роки інвестиції обсягом $50 млрд.

Однак аналізуючи суспільну реакцію на зняття мораторію на продаж землі, а також на наукову думку, виникають сумніви в реалістичності цих планів. Нині відбувається титанічна «битва» влади й народу за відкриття ринку землі. Хто переможе, покаже час, а ми звернемося до цифр. Якщо порівняти середню ціну орендної плати за 1 га землі (у межах 4000 грн — ця сума прогнозується при відкритті ринку землі) й середню ціну при продажі 1 га землі (в межах 20 тис. грн), то побачимо, що продавати невигідно. Але вигідно здавати в оренду. Підрахуємо просту різницю продажу й оренди в перспективі на 10 років (візьмемо вартість гектара). За нинішніми цінами, власник ділянки, здавши її в оренду, отримає 40 тис. грн. І далі додаватиме до цієї суми щороку по 4 тис. грн. Той, хто продасть, одноразово отримає 20 тис. грн, і все. Тобто якщо держава, наприклад, продасть землі на 1 млрд грн, то це буде лише одноразова вигода. Але якщо здасть в оренду, то через 5 років отримає орендну плату в сумі 1 млрд грн, а через 10 років — 2 млрд грн, при цьому
зберігаючи землю у своїй власності. Є різниця між миттєвою й перспективною вигодою, і саме друга свідчить про державний підхід до економіки земельного фонду.

Аргумент про те, що на землі буде ефективним лише власник, почасти спекулятивний. Чинна в країні норма
про оренду землі на 49 років за умов радикальних трансформацій ринків — це майже що вічність. І якщо повернутися до вище наведених розрахунків, то ми побачимо, що за такої тривалої оренди землі (з урахуванням контролю її використання) держава заробить удесятеро більше, ніж у разі продажу.

СПОДІВАННЯ Й МОЖЛИВОСТІ

Голова Кабінету Міністрів України О. Гончарук, розмірковуючи про оздоровлення економічної ситуації в
країні, пообіцяв на прес-брифінгу: «Упродовж п’яти найближчих років (і ми вважаємо цю ситуацію реальною і ставимо перед собою таку амбіцію) прийдемо до ситуації, коли наша економіка зросте на 40%. Для цього необхідно залучити десь $50 млрд інвестицій». Таким чином, для оздоровлення економіки й досягнення зростання ВВП на 40% у найближчі 5 років Україна повинна залучити десятимільярдні інвестиції. Є статистичні дані, згідно з якими зростання ВВП в першому кварталі 2019 року становило 2,5%, але в другому — вже 4,6% (щодо аналогічного періоду 2018-го). Це перевищило прогнози НБУ й деяких зарубіжних організацій для 2019 року — до 3%. Однак згідно з прогнозами Нацбанку, 2020 року зростання ВВП становитиме 3,2%, а 2021-го — 3,7%.

Варто знову повернутися до цифр. Якщо, за словами прем’єр-міністра, до кінця 2024 року ВВП України
планується збільшити на 40%, то щорічна частка його зростання має становити 8%. Не обов’язково йти такими рівними цифрами, десь може бути менше. У наступному і 2021 році зростання ВВП сумарно становитиме 6,9% (згідно зі згаданим прогнозом НБУ). Таким чином, саме ті 33,1% нам повинні дати три наступні роки — 2022, 2023 і 2024, тобто трохи більше, ніж по 11% щороку. Зростання ВВП на 11% — чи реально це для України? Згідно зі статистикою, 2017-го світова економіка загалом зросла на 3,2%, а за підсумками 2018-го зростання становило 3,0% в середньому у світі.

Варто сказати і про суму очікуваних інвестицій як необхідної умови зростання ВВП. 2018 року розмір ПІІ в Україну становив близько $2,4 млрд (див. Табл. 1), а в першому півріччі 2019-го — $1074 млн (див. Табл. 2).

Цих обсягів явно недостатньо для досягнення прогнозованого урядом економічного ефекту. Щоб прискорювати зростання економіки, щорічні інвестиції в Україну повинні перевищувати $10 млрд. Про це заявила міністр фінансів України О. Маркарова: «Якщо зараз ми залучаємо в різні роки 1,5 млрд, 2 млрд, 3 млрд, 2,4 млрд минулого року, то цього взагалі недостатньо для країни і для такої економіки, як наша. Це, можна сказати, абсолютно непомітно. Ці інвестиції повинні бути плюс 10 млрд ». І знову порівняння: за оцінками Світового банку, якщо Україна й надалі зберігатиме темпи зростання ВВП на рівні до 3%, їй знадобиться не менше 50 років, щоб наздогнати Польщу…

ПРОБЛЕМИ, ПРИЧИНИ ТА РІШЕННЯ

У багатьох ЗМІ та у владних коридорах скорочення обсягу іноземних інвестицій в Україну прийнято безпосередньо пов’язувати насамперед з агресією РФ. Так, це суттєвий фактор, але чи визначальний? Якщо проаналізувати «інвестиційну історію» України упродовж 10–15 років (див. Табл. 1), можна переконатися, що 2014-го (період соціальної нестабільності й початку агресії РФ) різке скорочення ПІІ вже на наступний рік сягнуло рівня 2002–2004 років. А в наступні після 2014-го роки, усупереч агресивному геополітичному середовищу, економіка країни зуміла вижити й навіть почала показувати позитивну динаміку (намітилося зростання ВВП). А на зниження обсягу ПІІ в першому півріччі 2019-го вплинули вже вибори, коли інвестори затихли в очікуванні. Однак такі негативні тенденції характерні практично всім попереднім періодам президентських чи парламентських виборів. Нині нова влада створює досить комфортне середовище для іноземного капіталу. І те, що в першому півріччі поточного року ПІІ становили трохи більше $1 млрд, ще не є економічним відображенням. Але суть їх скорочення, напевно, у політичній площині. У зв’язку з цим варто зауважити: різкі коливання обсягів ПІІ в періоди зміни влади свідчать про вкрай сильну залежність бізнесу від політичної кон’юнктури. Однак найважливіше те, що суми інвестицій упродовж усіх років незалежності хронічно не зіставні з потребами (та й потенціалом) країни, тому не можуть хоч якось уплинути на оздоровлення її економіки й зростання ВВП. А це явище вже не залежить від агресії РФ…

З метою поліпшення інвестиційного клімату президент В. Зеленський 11 жовтня підписав відповідний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№ 132-IX, набув чинності 17.10.2019). Але схожі прецеденти вже були: варто згадати Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (№ 1797-VIII від 12.12.2016), у якому тільки через кілька місяців виявили протиріччя і знову внесли правки…

Також було широко анонсовано інвестиційний форум RE: think. Invest in Ukraine Подія відбулася в Маріуполі 29 жовтня за участю президента В. Зеленського та прем’єр-міністра О. Гончарука. В форумі взяли участь понад 350 гостей: більше 50 представників міжнародних інвестиційних фондів та компаній, включаючи бізнесменів, урядових та місцевих органів влади, посольства. Також пройшла виставка інвестиційних проектів… В Україні це перший такий цільовий захід міжнародного рівня.

На Щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Києві президент В. Зеленський ще раз запевнив вельмишановних гостей у першорядній важливості іноземних інвестицій для країни й прагненні поліпшити для них економічне середовище: «У нас є ряд проектів, куди я під мої особисті гарантії, гарантії захисту, запрошую іноземний бізнес. Це енергетика, інфраструктура, прозорий оборот земель».

КОРІНЬ ВСІХ ПРОБЛЕМ

Але всі ці благі наміри зазвичай сходять нанівець через низку найсерйозніших перепон. Без їх усунення жодна ініціатива, навіть жодні особисті гарантії представників влади не є дієвими.

Корупційна складова і, як наслідок, правова нестабільність, бюрократія, а також нерідко професійна некомпетентність багатьох чиновників — основні причини неефективної і навіть шкідливої діяльності влади.

Згідно з даними за 2018 рік, Україна посідала 138 місце зі 180 у світовому Індексі сприйняття корупції (CPI), і в Європі вважається найбільш корумпованою після РФ (2017 року в цьому індексі Україна «сусідила» з Іраном, Гамбією і Сьєрра-Леоне…) А за даними звіту МВФ, 2018-го Україна була найбіднішою країною Європи, також за розміром офіційної зарплати посідала останнє місце серед європейських країн.

Представники багатьох міжнародних організацій, лідери розвинених європейських країн уже явно натякають, що основний стримуючий механізм не тільки для інвестицій, а й узагалі для економічного співробітництва з Україною, визначається саме наявністю системної і масштабної корупції в країні. Кримінальний бізнес тісно зрісся із владою, олігархія й політика сприймаються переважно як одне й те саме, як єдине ціле. А це для країн Європи — тобто присутність бізнесу в виконавчій чи законодавчій владі — узагалі неприйнятно. Цікавий факт: згідно з польським тижневиком Wprost, у десятці найбагатших людей країни немає жодного політика…

Корупція і бідність, економічна відсталість країни — це два взаємопов’язані й взаємовизначальні явища. Звичайно, що за таких умов неможливо говорити про правову справедливість судової системи, до якої в іноземного бізнесу сформувалася стійка недовіра.

Як наслідок професійної некомпетентності, механізми ведення бізнесу в Україні вкрай ускладнені.  Наприклад, згідно з рейтингом Doing Business, для проходження всієї процедури оплати податків в Україні бізнес витрачає 327,5 годин на рік, натомість середній показник у країнах Східної Європи — 214,8; серед розвинених країн — 154,9. Різниця майже вдвічі.

В Україні, на жаль, у багатьох представників влади набула поширення мода запрошувати іноземний капітал або бізнес (виробничників, інвесторів) під «особисті гарантії». Це нонсенс. Такий собі атавізм іще імперських часів, коли вельможа міг щось дозволити чи заборонити. Гарантії повинні бути єдині — правові, законодавчі. Все решта — це популізм, спроба розрекламувати себе особисто як патріота, який переймається за державу. Серйозні інвестиції приходять в країну на багато років, якщо не на десятиліття. І головна умова присутності іноземного (як і вітчизняного) бізнесу — це політична, законодавча й соціальна стабільність у країні; це формування економічної ситуації не «гарантом», а законом. Адже влада, сьогодні щедро роздаючи «особисті гарантії», завтра може бути усунена, і дуже сумнівно, що нова команда буде прихильною до протеже своїх
політичних опонентів. Це ситуація, яка ставить бізнес у цілковиту залежність від швидкоплинної політичної кон’юнктури. Тільки закон, рівний для всіх, і його дотримання можуть гарантувати економічну безпеку інвесторам.

Тому інвестори очікують не тільки на правові зміни в Україні, а й на поліпшення механізмів реалізації законодавства, зокрема, на належну роботу судової системи, неупередженість силових і контролюючих органів. І найголовніше — на свідоме і щире бажання українських чиновників сприяти розвитку своєї країни.

Вирішення цих проблем справді може перетворити Україну, з урахуванням її потенціалу, на одну з найбажаніших країн для формування потужного фінансово-економічного середовища. І тоді інвестиції з розряду неможливих перейдуть у розряд неминучих.

Інші статті на цю тему

  • 2813516
    Новини

    Росія продовжила “добровільне” скорочення видобутку нафти

    Країна-агресор Росія ухвалила рішення про продовження “добровільного” скорочення видобутку нафти на 500 тис. барелів на добу (б/д) ще на три місяці – до червня включно. Про це сказав віце-прем’єр-міністр РФ Олександр Новак. “Відповідно до поточної ситуації на ринку, рішення про добровільне скорочення видобутку у розмірі 500 тис. барелів на добу діятиме до червня 2023 року […]

  • 2812837
    Новини

    Українські банки зобов'язали перевіряти клієнтів на зв'язки з Росією

    Національний банк України встановив вимоги щодо розкриття банками інформації про зв’язки клієнтів з Росією. Про це йдеться у повідомленні НБУ. Наголошується, що тепер НБУ має право звернутися до банку з окремим запитом для отримання відомостей про виявлені зв’язки клієнтів та їх контрагентів із державою-агресором. Зокрема, згідно з постановою НБУ, банки мають збирати інформацію про клієнтів, які:      […]

  • 2812966
    Новини

    Європейська сталеливарна асоціація хоче більше санкцій проти РФ

    Європейська сталеливарна асоціація (EUROFER) виступила за посилення санкцій проти експорту російської металопродукції та залізорудної сировини до Євросоюзу. Про це заявив у Мілані генеральний директор EUROFER Аксель Еггерт під час панельної дискусії щодо майбутнього України та внеску Італії у відновлення країни, повідомляє компанія Метінвест. “Я обговорював санкції проти експорту російської сталі та сировини до ЄС з українським бізнесом […]

  • 616667
    Новини

    Найбільший банк Швейцарії UBS купив Credit Suisse

    Найбільший швейцарський банк UBS купує банк Credit Suisse, який опинився у складному фінансовому становищі. Сума цієї угоди щодо поглинання становила 3 млрд швейцарських франків ($3,24 млрд). “За умовами угоди, яка включала всі акції, акціонери Credit Suisse отримають одну акцію UBS за кожні 22,48 акції Credit Suisse, що дорівнює 0,76 франка ($0,82 – ред.), на загальну […]

  • 2964436 dolar deshevshae ta vzhe peretnuv psihologichnu vidmitku mi porivnyali obminniki ta banki ternopolya
    Новини

    Курс долара знову зростає в обмінниках

    В обмінних пунктах України у понеділок, 20 березня, курс долара у продажу зріс на п’ять копійок до 38,95 гривні за долар. Курс євро зріс на 10 копійок до 41,2 гривні за євро. На готівковому ринку середній курс долара в Україні складає:  купівля – 38,3 грн (38,25 – 17 березня)  продаж – 38,95 грн (38,9 – […]

  • bez ymeny 1 1 1
    Новини

    Курс Bitcoin оновив максимум з червня 2022 року

    Курс Bitcoin уперше з 12 червня 2022 року перевищив позначку 28 000 доларів. Про це свідчать дані криптовалютної біржі CoinGecko. За останні 24 години максимальна вартість криптовалюти становила 28 509 доларів, а мінімальна – 27 081 долара. Добове зростання тановило 4,2%, а тижневе – 27,9%. До 12:12 понеділка Bitcoin торгується на рівні 28 400 доларів. […]

  • bez nazvanyya 3
    Новини

    У РФ заморозили активи Volkswagen

    Російський суд заморозив усі активи Volkswagen у Росії. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на судові документи. Зазначається, що Volkswagen був однією з іноземних автомобільних компаній, які призупинили свою діяльність у Росії після того, як Захід запровадив безпрецедентні санкції проти Москви через війну в Україні. Російський автовиробник ГАЗ, який за контрактом робив автомобілі Volkswagen на […]

  • 4417a26eb32c4f923964a132f8203616
    Новини

    Компанія з Люксембургу передавала супутникові знімки ПВК Вагнер

    Міністерства економіки та закордонних справ Люксембургу подали до суду на компанію Spacety Luxembourg SA за її ймовірні зв’язки з російською приватною компанією Вагнер, яка воює в Україні. Про це повідомляє Euractiv. Відомства передали справу проти Spacety у прокуратурі за те, що вона нібито надала супутникові знімки “вагнерівцям”. Таким чином компанія порушила санкції ЄС та закон про […]

Читайте також

Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

ОПЕК зменшить обсяг видобутку нафти

Картель ОПЕК зробив заяву щодо скорочення обсягів видобутку нафти на 700 тисяч барелів за добу. Рішення всередині організації приймаються шляхом голосування всіх країн-членів ОПЕК. Зараз до числа найбільших країн-експортерів нафти належать: Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія, Венесуела, Катар, Лівія, Об’єднані Арабські емірати, Алжир, Нігерія, Еквадор, Індонезія і Ангола. Саме ці країни розробляють 70% нафтових резервів […]

Далі
2381805
Новини

США намагається викупити Гренландію у Данії

США в особі Дональда Трампа схиляє Данію до продажу свого острова. Самі ж мешканці Гренландії вкрай негативно ставляться до цього процесу. На території острова вже розташовуються найпівнічніша база американських військ, а також авіабаза, оснащена технологією попередження запуску балістичних ракет. Мотиви для покупки поки не зрозумілі і адміністрація Білого дому не дає коментарів про реальні цілі […]

Далі
630 360 1533141509 2837
Новини

У 2019 «Укрнафта» змогла збільшити видобуток газу і нафти

У травні ПАТ «Укрнафта» збільшила видобуток газу і нафти в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Як повідомляє прес-служба компанії, в травні 2019 ПАТ “Укрнафта” видобула 130,7 тис. тон нафти і конденсату і 98,4 млн кубометрів газу, що відповідно на 8,5% і 10,4% більше в порівнянні з травнем 2018 року і на 3,9% і 4,6% […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

В Україні з’явилася платформа для релокації бізнесу

В Україні запрацювала платформа, яка допомагає перемістити бізнес із зон ведення бойових дій у безпечніше місце. Про це повідомила прес-служба Кабміну. Зазначається, що за місяць було евакуйовано 216 підприємств, із них 97 уже відновили роботу на новому місці. Щоб спростити цей процес, система Прозорро. Продаж разом з Мінцифри та Дія. Бізнес запустили платформу для релокації […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Креді Агріколь запустив новий мобільний додаток СА+

22 червня Креді Агріколь запустив новий мобільний додаток СА+. Він вже у відкритому доступі на App Store та Google Play. Банк розробив та запустив мобільний додаток СА+ у рекордно короткі строки ― менше ніж за рік. Додаток цілковито є внутрішньою розробкою банку. Потужна технічна платформа, на базі якої реалізовано СА+, дозволяє регулярно вдосконалювати додаток, а […]

Далі
3j0a5164 id52257 650x410 6 650x410
Новини

Верховна Рада виділила понад 1 млрд грн на аеропорти Дніпра та Ізмаїла

Верховна Рада 14 листопада 280 голосами прийняла в другому читанні і в цілому закон «Про державний бюджет України на 2020 рік», в якому передбачено більше 1 млрд грн на розвиток аеропортів Дніпра та Ізмаїла. На проєктування і будівництво аеродрому міжнародного аеропорту Дніпропетровськ законом про бюджет передбачено 1 млрд грн. На ці гроші планується почати будувати […]

Далі
img top 1
Новини

МВФ поставив Україні нові умови

У Міжнародному валютному фонді заявили, що в разі прийняття парламентаріями законів про банки і земельну реформу Україна отримає новий кредит навіть у великих розмірах, ніж передбачалося. Відповідна заява з’явилася на сайті МВФ. За словами директора-розпорядниці фонду Крісталіни Георгієвої, досягнутий «дуже хороший прогрес» в переговорах з українськими представниками. Раніше фонд передбачав виділити кредит на суму в […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Україна отримає від США майже $40 млн на кібербезпеку

Україна отримає від США 38 млн доларів на кібербезпеку. Про це повідомив у Facebook віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у середу, 22 липня. “Більше року активної роботи – десятки складних переговорів, узгодження спільної концепції і планів – і днями, нарешті, проєкт остаточно зареєстрований у Кабміні. Мінцифри визначено бенефіціаром проєкту, і я гарантую: кожен […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Колишній СЕО Visa переходить в стартап, який використовує криптовалюту для обробки щоденних платежів

Колишній СЕО Visa UK і Ireland Марк О’Брайен заявив під час інтерв’ю з Оскаром Грута-Вільямсом Business Insider, що він призначений генеральним директором кріптостартапа Crypterium. Під час інтерв’ю О’Брайен, який протягом шести років з 2008 по 2014 рік був генеральним директором VISA UK, сказав, що його команда намагається збільшити використання криптовалюти, таких як біткойн і ефір, […]

Далі
9234377 1
Новини

Procter&Gamble заробила $17,8 млрд на пральних порошках і косметиці

Один з лідерів світового ринку споживчих товарів Procter&Gamble наростив продажі завдяки інноваціям, маркетингу та спрощеній структурі бізнесу. Високим попитом у минулому кварталі користувалися косметичні товари, зубні пасти і пральні порошки. Завдяки популярності брендів Procter&Gamble в усьому світі за минулі три місяці компанія наростила продажі на 7%, до $17,8 млрд. Чистий прибуток компанії зріс у річному […]

Далі
25310
Новини

Магазини Tesla в Китаї і завод в Шанхаї тимчасово закриті через коронавірус

Акції Tesla впали на 17% в середу, оскільки інвестори відреагували побоюваннями на закриття шанхайського заводу і магазинів на материковому Китаї. Два дня божевільного зростання акцій Tesla змінилися сильним падінням, включаючи зниження рейтингів від Canaccord Genuity (з “купувати” до “тримати”) і від CFRA Research до “продавати”. Оскільки в даний час влада Китаю прагне перешкоджати поширенню смертельного […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

Австрійські інвестори побудують новий завод в Україні

Керівництво українського промислового комплексу ТОВ «Захід Агропродукт» повідомило ЗМІ про отримання перспективної пропозиції від австрійських інвесторів. Іноземні підприємці, імена яких поки не розголошують, виступили з ініціативою вкласти близько 2 мільйонів євро в розвиток підприємства на території Тернопільської області. Завод спеціалізується на виробництві сільгосппродукції і біогазу. До основних напрямів діяльності української компанії також відносяться: рослинництво, тваринництво, […]

Далі
Інвестиції в Україну: неминучість чи неможливість?
Новини

АМКУ дозволив злиття компаній, або Статусна угода в історії німецького бізнесу

У зв’язку зі значним потенціалом щодо впровадження інноваційних програм, для підвищення ефективності виробництва продукції, для розширення джерел поставок і підвищення використання врожайності Антимонопольний комітет України завершив розгляд справи про злиття компаній Bayer Aktiengesellschaft і Monsanto Company. Фахівці АМКУ проаналізували інформацію, опитали учасників ринку: 20 конкурентів, 15 дистриб’юторів, 5 експертів і 7 представників споживчого ринку. В […]

Далі