Повернутися на сайт
Україна відома на світовому ринку як аграрна країна, проте ми експортуємо не лише загальновідомі та широковживані товари, а й інноваційні продукти

Україна відома на світовому ринку як аграрна країна, проте ми експортуємо не лише загальновідомі та широковживані товари, а й інноваційні продукти

Зміст

12.07.2021 (№ LDaily #17)

Україна відома на світовому ринку як аграрна країна, проте ми експортуємо не лише загальновідомі та широковживані товари, а й інноваційні продукти

Антон Шандра, генеральний директор ТОВ «Технобазальт-Інвест», в інтерв’ю для LDaily розповів про діяльність компанії, яка виготовляє базальтову армувальну продукцію, про те, як виникла ідея виробництва такої продукції, чи є попит на вітчизняному ринку та чи важко виходити з таким товаром на загальносвітовий рівень.

LDaily: Ми нерідко чуємо про композитні матеріали. Що це та в чому їхня особливість?

А. Шандра: Композитні матеріали ближчі до нас, ніж видається на перший погляд: вони буквально навколо нас! Наприклад, бетон чи гіпсокартон — це класичні композитні матеріали, до яких ми вже давно звикли. Є такий принцип: кожен матеріал має свої сильні та слабкі сторони, і якщо їх правильно поєднати, то отримаємо композитний матеріал, який матиме лише сильні властивості своїх складових і своїми характеристиками краще відповідатиме нашим потребам. Тому нині набувають надзвичайного поширення вироби з композитних матеріалів на основі карбонових, скляних та базальтових волокон: із них роблять яхти й кораблі, дрони й літаки, корпуси автомобілів, та загалом майже будь-які речі, що ми використовуємо в житті. Річ у тому, що композитні матеріали мають на порядок кращий баланс міцності, ваги й вартості порівняно з традиційними матеріалами, такими як метал чи пластик. Розвиток виробництва композитних волокон — не менш важлива «технологічна революція» для світової промисловості та економіки, аніж розвиток, приміром, того самого 3D-друку. Тільки композити на основі синтетичних волокон уже глибоко впровадженні в глобальне виробництво; це навіть не завтрашній, це сьогоднішній день.

LDaily: Ви керівник українського інноваційного підприємства, яке займається композитними технологіями. Що саме ви виготовляєте?

А. Шандра: Наша компанія «Технобазальт–Інвест» входить до трійки світових лідерів із виробництва базальтових волокон. Ці волокна відрізняються надзвичайною міцністю та стійкістю до хімічно агресивних середовищ. Процес виробництва доволі складний: ми плавимо спеціально відібране базальтове каміння при температурі понад 1500 0С, витягуючи з цього розплаву надтонкі базальтові нитки завтовшки 16-18 мікрон (у чотири рази тонші, ніж людське волосся). Базальтовий камінь — це мінерал вулканічного походження, який має чимало корисних властивостей, зокрема міцність та стійкість при відносно малій вазі. Ми й переносимо їх у безперервне волокно, яке застосовується при виготовленні композитних матеріалів або в будівництві. Сама ж ця технологія виникла в часи космічних перегонів, і тривалий час була частиною військової індустрії. Ми підхопили цю технологію та розвинули її. Наразі компанія працює 50 на 50 — на внутрішній ринок та на експорт. Основною галуззю використання продукції є будівництво, де базальтова фібра та базальтова композитна арматура замінюють традиційну металеву арматуру. Така заміна дає принципово вищу якість армування бетону, зручність робіт та довговічність об’єкта — і це все має ще й суттєвий економічний ефект! Нам залишається лише подолати надмірний консерватизм ринку — і ми робимо це мовою випробувань та розробок нової, сучасної державної нормативної документації.

LDaily: Отже, ваш основний «конкурент» у будівництві — метал. На тлі понад 100% зростання цін на метал, чи маєте свої прогнози щодо цього ринку?

А. Шандра: Метал ще тривалий час буде з нами, і залізобетон, безумовно, залишається основним конструктивним рішенням у будівництві. Однак ціна на метал росте й ростиме далі, до того ж він важкий, що ускладнює логістику та монтажні роботи; а головне, цей матеріал кородує. Метал у бетоні — не настільки надійне рішення, як усі звикли вважати. Ми отримуємо чіткі сигнали з-за кордону: у світі це починають розуміти. У США організація NACE (Національна асоціація інженерів проти корозії) підрахувала, що світова економіка втрачає близько $2,5 трлн унаслідок корозії металу щорічно, і ця цифра тільки зростає; у Європі на конструкції з металу поступово вводиться податок за вуглецевий слід, а також інші обмеження, покликанні привести будівництво у відповідність до прийнятої концепції сталого розвитку, котра передбачає довговічність та екологічність. Безумовно, метал перестав бути безальтернативним вибором для багатьох галузей — від будівельної сфери до важкої промисловості, — і ця трансформація у світовій економіці незворотна, вона тільки поглиблюватиметься.

LDaily: Чи важко інноваційному виробництву виживати в Україні?

А. Шандра: Кожна національна економіка має свої плюси й мінуси. Я не можу сказати, що в Україні неможливо створити інноваційне виробництво. Чи відчуваємо ми ефективну підтримку з боку держави? Ні, у країни немає чіткої промислової стратегії, не вистачає візіонерства. Банківські кредити надто дорогі, а інвестор не хоче приходити туди, де суддівська й правоохоронна системи працюють доволі непередбачувано. Водночас немає і якихось нездоланних перепон чи критичного дефіциту технологічної інфраструктури. Крок за кроком, однак ми розвиваємо національний кластер інноваційного виробництва. Є свої труднощі — але ж де без них? Можна з упевненістю сказати, що в Україні достатньо цікавих і передових проєктів — від IT й до промисловості. Українські підприємці та технарі однозначно вносять свою лепту у світовий фонд інновацій. Треба бути готовими до системної праці та здорового ризику — як і завжди в бізнесі.

Prev Next
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com