Зовнішня інвестиційна привабливість країни

За перший квартал 2018 року індекс капітальних інвестицій України виріс на 37,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому в промисловості цей індекс зріс на 46,3%, інвестиції в ІТ-послуги зросли вдвічі, а в сільське господарство – всього на 10%. Падіння капітальних інвестицій не зафіксовано в жодному з сегментів економіки України.

Фактично, такого зростання індексу капітальних інвестицій країна не бачила давно. Але з чиїх рук ці інвестиції і яка в них частка закордонних інвесторів? Вітчизняний бізнес інвестував близько 76%, частка населення в капітальних інвестиціях – це, як правило, гроші на покупку житла, близько 8%, частка держави – 1%, а от закордонних інвесторів – тільки 0,3%.

Такий малий приплив інвестицій із-за кордону пояснюється тим, що Україна на світовій арені вважається країною з високими ризиками. З іншого ж боку, прибутковість вкладень в Україні може сягати показників в кілька разів вище, ніж в країнах з розвиненою економікою, тож у середньостроковій перспективі можна очікувати припливу інвестицій як у традиційні сектори – інфраструктуру, енергетику, агросектор, – так і в порівняно нові.

На думку інвест-аналітиків, найспраглішими щодо інвестицій галузями є:

• Енергетика (бракує майже 60 млрд доларів)
• Інфраструктура (бракує майже 50 млрд доларів)
• АПК (бракує майже 38 млрд доларів).

Інвест-картина щодо 10 найперспективніших напрямків української економіки вимальовується наступна:

Сільське господарство

Сільське господарство – найбільш ємна галузь для залучення іноземних інвестицій в економіку. Серед позитивних факторів – сприятливі природні умови і виграшне розташування країни на карті світового агробізнесу, дешевизна локальних ресурсів і історична схильність до сільського господарства, наявність розвиненої інфраструктури та сільськогосподарського машинобудування, сусідство з провідними світовими ринками-споживачами: країнами ЄС і Близького Сходу.

У 2016 році в АПК надійшло 44,2 млн грн капітальних інвестицій. Тільки за останні роки в українських портах зросли термінали Bunge ($180 млн), Cofco ($75 млн), Risoil S. A. ($70 млн), Allseeds ($200 млн). Найбільший експортер українського зерна серед іноземних компаній – Louis Dreyfus Україна спільно з компанією Бруклін-Київ реалізують проект зерноперевалочного терміналу вартістю $99 млн. Крім того, в Україні працює підрозділ агрохолдингу NCH ($36 млн інвестицій в 2015 році), успішно функціонує насіннєвий завод американської компанії Dupont Pioneer ($51 млн інвестицій з моменту запуску заводу в 2013 році).

У планах ЄБРР на 2017 рік – вкласти в український АПК 150-200 млн євро. Схожими цифрами оперують представники Міжнародної фінансової корпорації.

IТ

Надприбутки компаній, які працюють на ринку аутсорсингової розробки ПО, не повинні вводити в оману. Головний актив цих гравців – працівники з досить високим рівнем кваліфікації, а головна конкурентна перевага – низький в порівнянні із Західною Європою і Північною Америкою фонд заробітної плати. Розраховувати на значний приплив інвестицій в цей сегмент – особливо в основні фонди – не слід, зокрема тому, що навіть обчислювальні потужності компанії цієї галузі зазвичай орендують за кордоном. Тож великі інвестиції в проекти, над якими працюють українці, заходять в країни, де знаходяться замовники коду і власники авторських прав.

У 2012 році підрозділ Google купив український проект Viewdle за $45 млн. А в 2015 році стало відомо про угоду одеського стартапу Looksery і Snapchat з рекордною сумою в $150 млн.

За даними Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA), в 2016 році в країні було укладено 87 інвестиційних угод з нашими інноваційними компаніями, що на 32% більше, ніж в 2015-му. Загальна сума інвестицій в 2016 році склала $88 млн, і понад $400 млн – за останні 5 років.

Але цих грошей українська економіка часто не бачить. Угоди, як правило, відбуваються на рівні головних офісів в США, Великобританії й інших країн. Незважаючи на це, в українському IT все ще є сфери, куди найближчим часом можуть зайти дійсно великі інвестиції. Завдяки інвестиціям в науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи (R&D) чи у вигляді злиття й поглинання (M&A) загальний обсяг вкладень в Україну може досягти $3-5 млрд, що подвоїть поточні розміри IT-індустрії.

Інфраструктура

Один з найперспективніших секторів для мільярдних капіталовкладень – інфраструктура, бо поки що інвестицій у ньому не так багато. Головним чином, гроші приходять в проекти з уже відпрацьованими бізнес-моделями, майбутнє яких легко спрогнозувати. Загальний обсяг інвестицій в телеком найближчим часом може скласти близько $2 млрд. З них більша частина – 3G-проект. Трохи менше половини – 4G і модернізація Укртелекому. Зараз у країні саме активно обговорюється можливість запуску 4G, а це – фундамент для розвитку «інтернету речей» (IoT) і переходу до цифрової економіки.

Енергетика

Після того як парламент в 2015 році встановив на ринку альтернативної енергетики зрозумілі і прогнозовані правила гри, в галузь буквально рікою потекли нові гроші.

Зелений тариф в Україні щорічно знижуватиметься до 2025 року, а скасують його тільки в 2030-му як тимчасовий стимул розвитку відновлюваних джерел енергії. Це дозволяє прорахувати терміни окупності таких популярних в останні роки проектів, як сонячні станції. Головним стимулом для розвитку цього ринку в нашій країні стало стрімке здешевлення сонячних панелей.

Зараз інвестиції в 1 МВт потужності (станції) в Україні коливаються на рівні 0,75-1,05 млн євро. У 2016 році було введено 120,6 МВт потужностей об’єктів відновлюваної електроенергетики (в 4 рази більше, ніж в 2015-му). З них 99,1 МВт – це саме сонячні електростанції.

Сонячної активності в Україні достатньо, щоб забезпечувати окупність інвестицій за 6-7 років з використанням зеленого тарифу і за 13-15 років – без нього. Цей термін можна порівняти з окупністю класичної ТЕС.

Машинобудування

Після Революції гідності і початку російської агресії українське машинобудування сильно просіло через втрату російського і різкий обвал внутрішнього ринків.

Через жорсткі сертифікаційні й технічні норми українські машинобудівники поки не можуть пробитися на Захід (при цьому, хоч і повільно, але нарощують поставки в країни ЄС). Протриматися допомагають Азія і Близький Схід, які традиційно купують різну техніку на пострадянському просторі.

Незважаючи на всі складнощі, українські машзаводи намагаються вийти на нові ринки. А великі західні корпорації шукають можливості для інвестицій в українське машинобудування. Особливо це помітно на прикладі зростання сектора автокомпонентів. Останні кілька років в Україні, особливо Західній, розвивають виробництво великі світові корпорації з випуску автокомпонентів. Європейські та азіатські компанії в Україні приваблюють низькі виробничі витрати, дешева робоча сила і можливість поставок до країн ЄС.

У 2015 році Україна експортувала лише проводів для свічок запалювання майже на $1 млрд (22% всього експорту в машинобудуванні). Продукція поставлялася переважно в Угорщину, Польщу й Німеччину. Електропроводку для світового автопрому в Україні випускають ПО Карпати, мукачівський завод Точприлад, Taiko Electronics, SEWS, Sumitomo Electric, Kromberg & Schubert і ін. Ще кілька підприємств експортують інші види автокомпонентів – джгути, чохли, акустику. Українську продукцію використовують в BMW, Mercedes, Nissan, Ferrari, Porsche, Volkswagen, Opel, Audi, Fiat.

У 2016 році японська компанія Fujikura, що спеціалізується на виробництві електроустаткування, запустила у Львівській області два заводи з виробництва автокомпонентів на 1800 робочих місць і планує інвестувати в українську економіку $75 млн. У цьому році компанія відкриє ще два заводи – у Вінниці й Черкасах (на 3000 робочих місць). Також у Львівській області працює німецький завод автозапчастин концерну Leoni AG на 6000 робочих місць, який виробляє електричні кабельні мережі для автомобілів Opel. Компанія анонсувала будівництво нового заводу в Івано-Франківській області в 2017 році. На першому етапі інвестиції складуть €15 млн.

Великий інтерес до України є у німецьких постачальників деталей для автопрому. Зараз на виробничих майданчиках німецьких компаній в західному регіоні України працюють близько 25 000 чоловік. За найближчі рік-два німці планують створити ще 10 000 нових робочих місць. Компанія Kromberg & Schubert, яка в Луцьку вже має завод з виробництва електропроводки для автомобілів Volkswagen, Mercedes і BMW, збирається побудувати в Житомирі нові виробничі потужності.

Фармацевтична галузь

Фармацевтика й біотехнології залишаються самими високотехнологічними галузями в світі за обсягом абсолютних і відносних витрат. На них припадає 70% всіх інвестицій в медсферу – понад $1трлн. У період 2017-2025 років світовий фармацевтичний ринок (включаючи біотехнології) зростатиме в середньому на 4,6%, а до 2025 року його обсяги складуть $1,7 трлн.

За останні п’ять років в українську фармацевтику вклали близько $200 млн. Близько чверті ліків на українському ринку – імпортні. Можливості відкриття виробництва всередині країни для іноземних компаній є.

Іноземні компанії відзначають наявність в Україні кваліфікованого кадрового потенціалу, відносну незайнятість ринку, а також державні програми підтримки бізнесу в області фармацевтики. При цьому деякі світові фармгіганти вже локалізували виробництво в країні.

Проте фармацевтика далеко не перенасичена інвестиціями. Крім того, більших інвестицій очікує й лікарняна інфраструктура.

Виробництво їжі й напоїв

Найконкурентніша, але й найнеобхідніша галузь для інвестицій. Nestle, Mondelez, Danone, Carlsberg, Coca-Cola – ось лише мала частка продовольчих гігантів зі світовими іменами, які повірили в Україну. Їхня присутність говорить про те, що іноземні компанії можуть успішно працювати в країні. З яскравих прикладів впливу на економіку України можна виділити діяльність компанії Coca-Cola: на початок 2016 року прямі іноземні інвестиції (ПІІ) компанії в Україні досягли $490 млн, що становить 1% від загального обсягу ПІІ в нашу країну. Нові виробництва з іноземним капіталом відкриваються навіть протягом останніх 2-3 років. Серед них – виробництво маргаринів Puratos в Одеській області і чайна фабрика Unilever під Києвом.

Україна прекрасно забезпечує себе продовольством, проте стан внутрішнього ринку все ще далекий від рівня розвитку ринків навіть сусідніх центральноєвропейських країн, тому потенціал для виходу іноземних інвесторів в харчову промисловість є.

У деяких підгалузях вже склалися сильні гравці, в тому числі іноземні, і новому гравцеві буде складно увійти, але є підгалузі сильно фрагментовані та з відсутністю брендованих продуктів. В першу чергу це стосується сегментів безпосередньої переробки сільськогосподарської продукції (наприклад, виробництво хліба, овочів, м’яса).

З огляду на потенціал сільського господарства в Україні, інвестори в переробку могли б як забезпечувати збут на внутрішньому ринку, так і працювати на експорт.

Оборонна промисловість

Основна проблема приходу іноземних інвестицій в українську оборонку – відсутність як такого приватного ринку озброєння і зрозумілих для всіх правил гри. Іноземцям, як правило, невигідно інвестувати в українські компанії ВПК – більшість із них належать державі, а всі супровідні процедури передбачають складне бюрократичне узгодження.

Майже 15 років обговорюється закон про військово-технічне співробітництво України з іноземними державами, який міг би відкрити двері для створення спільного виробництва в Україні. Потенціал експорту продукції українського ОПК з урахуванням можливостей приватних оборонних підприємств оцінюється сьогодні у понад $3 млрд на рік. Найбільші і стратегічно важливі підприємства вітчизняної оборонки об’єднані в держконцерн Укроборонпром. У 2014-2016 роках компанії концерну поставили на експорт зброї на $3,86 млрд.

Оборонні підприємства цікаві для інвестування завдяки багаторічним напрацюванням, конструкторським школам і виробничому потенціалу. Вони відомі в світі і при належних фінансових вливаннях і професійному менеджменті можуть скласти конкуренцію багатьом глобальним компаніям.

Банківський сектор

Найпривабливіша фінансова сфера для інвестицій в найближчі роки – банківський сектор. Після націоналізації ПриватБанку держава отримала контроль над 50% ринку і розглядає можливість продажу іноземним інвесторам пакетів акцій не тільки ПриватБанка, але і Ощада, Укргазбанка й Укрексімбанка. В державні банки в п’ятирічній перспективі може бути залучено мільярди гривень інвестицій.

Крім банків у фінансовому секторі є й нові напрямки, які за потенційними обсягами вкладень важко порівняти з банками-гігантами. Приблизно кілька мільйонів доларів інвестується щорічно в fintech.

Фінансових стартапів в Україні чимало. В основному вони стосуються зручнішого переказу коштів з-за кордону і за кордон, а також способів прийому й переведення в готівку електронних платежів в Україні. Популярність набирають проекти на базі Bitcoin. Експерименти з криптогривнею планує навіть Нацбанк.

Ритейл

Продовольчий роздріб «дрібніє» – ритейлери відкривають магазини малого формату (площею до 400 кв м). Це пов’язано з дефіцитом приміщень під супермаркети, а також відносно невисоким обсягом інвестицій. Наприклад, якщо в магазин площею до 400 кв м потрібно вкласти 3-5 млн грн, то в супермаркет – близько $10 млн.

У розвиток мереж малого формату вкладають переважно українські інвестори, серед яких Fozzy Group (Фора, Сільпо, Fozzy C&C), Наш край, Лоток. Лідер ринку продовольчого ритейлу – АТБ – працює в форматі дискаунтера. Але конкуренція посилюється. Відкривати магазини “біля дому” планує французький ритейлер Ашан.

Продовольчий ритейл є одним з найперспективніших напрямків для інвестицій. В Україні цей сегмент не насичений і можливостей для розвитку і подальшої консолідації ринку досить багато. На другому місці за популярністю в інвесторів знаходиться непродовольчий ритейл, а вже потім – магазини одягу і взуття.

Світові тенденції

Якщо розглядати світові тенденції міжнародного руху капіталу, то його обсяг в 2016-му скоротився на 13% – до $1,525 трлн – переважно коштом зниження активності на ринках, що розвиваються (Африка, Латинська Америка й Азія). У першій десятці країн-реципієнтів перед ведуть США, Великобританія і Китай. Значне зростання по країнах з економікою, що розвивається (+38% в річному вираженні), в які входить і Україна, обумовлене в основному інвестиціями в Росію і Казахстан. Україна на даному етапі виглядає не надто привабливо на світовій мапі інвестицій.

Згідно з опитуванням Mergermarket, за очікуваннями активності в світовому M&A найцікавішими серед базових індустрій будуть сектори фінансів (банки, страхові), фармацевтика і ритейл. З вищесказаним цілком корелює інтерес і в індустріях, які стрімко розвиваються: фінтех, цифрові технології в медицині й інтернет-торгівля. Це означає, що інвесторам цікаві як базові перспективи сектора, так і підвищення продуктивності в них коштом упровадження високих технологій.

Україна зі своїм підвищеним інтересом до аграрного сектору не зовсім вписується у світові тенденції. Але тренд популярності суміжних з основними індустріями сфер (банки-ФІНТЕК, фарма-цифрові технології в охороні здоров’я та ін.) в Україні також помітний. Особлива активність спостерігається в аграрній інфраструктурі (порти, елеватори), можлива активність в аграрному машинобудуванні, виробництві засобів захисту рослин і добрив, створенні нових технологій в агросекторі. Адже, незважаючи на найкращі в світі землі, ефективністю наше сільське господарство похвалитися не може. Цікаво може виглядати зв’язка High Tech-Агро. В Україні є обидва елементи, і ефект синергії може бути колосальним. Деякі аграрії це вже зрозуміли. Наприклад, агрохолдинг Астарта Віктора Іванчика і Borsch Ventures Євгена Уткіна створили СП Agro Сore. Партнери будуть впроваджувати IT-розробки на полях агрохолдингу.

Гонитва за високими технологіями і продуктивністю, про що говорять світові тренди в M&А, що не буде підігрівати інтерес інвесторів до базових секторів української економіки (ми не можемо похвалитися засиллям інновацій в металургії, хімічній промисловості, машинобудуванні, енергетиці тощо), але знову ж може підвищити інтерес до наших інженерів і IT-фахівців з боку глобальних гравців.