Стабільна нестабільність курсу гривні

Найважливіше запитання щодо курсу гривні – як реагувати на його коливання. В тому, що вони обов’язково будуть, причому суттєвими, ніхто не сумнівається. Негативні ж очікування ведуть до дисбалансу покупки й продажу валюти, через що курс гривні дійсно знижується. Проте досвідчені гравці примудряються при цьому не тільки зберегти кошти, а навіть виграти.

До кінця місяця експерти прогнозують курс 29 грн за долар США, тоді як за прогнозом Мінекономрозвитку тільки наступного, 2019 року середньорічний курс гривні має становити лише 28,2 гривні за долар і тільки на кінець року дійде до 29,4 гривні за долар. Очевидно, що такий прогноз видається малоймовірним, адже ризиків додають заплановані вибори й непевність у співпраці із зовнішніми кредиторами.

Точка відліку

Від середини липня курс гривні щодо долара доволі стабільно падає, лише інколи перериваючись незначними корекціями. Екватор літа – доволі несподівана точка відліку, адже попередні роки курс починало лихоманити приблизно від вересня. За два з половиною місяці курс долара вже зріс приблизно на 7 %. Із валют більш-менш співставних економік за згаданий період подібно повелися білоруська й казахстанська, дужче просіли – турецька й російська.

Обидва джерела відомостей про валютну «поведінку» – Національний банк і Міністерство економічного розвитку й торгівлі – в інформуванні бізнесу й громадян діють автономно, втім, доповнюючи загальну картину з різних боків. НБУ зазвичай називає причини змін, проте не дає прогнозів, а Мінекономрозвитку зазначає курс при затвердженні макропрогнозів для закону про державний бюджет, але при цьому не визначає причин та не відстежує наслідків стрибків курсу. За власне курс національної валюти не відповідає, фактично, жодне з відомств, опікуючись ширшими завданнями – стабільністю цін і стримуванням інфляції.

Серед головних функцій Нацбанку відсутнє втримання курсу гривні, та попри це він, звичайно ж, регулює його, згладжуючи піки курсу відповідними валютними інтервенціями. Йдеться про випуск в обіг гривні при купівлі валюти на міжбанківському ринку та, навпаки, про вилучення гривні при продажі валюти. Також регулятор не дозволяє гривні надмірно зміцнитися, скуповуючи зайві обсяги валюти задля поповнення золотовалютних резервів.

Причини особливі й звичайні

У липневому коментарі НБУ щодо хвилювань на валютному ринку йдеться про те, що до них призвели дії бізнесу, а саме переказування дивідендів за кордон. Крім цього, чиновники відомства пояснювали збільшення попиту на валюту сезонними, ситуативними й психологічними факторами. Серед них – зростання затребуваності енергоресурсів імпортерами для розрахунків за газ і нафтопродукти через ранні зажинки – початок збору врожаю, а також зростання доходів населення і його наслідки – витрати на імпортні товари й послуги споживчого напрямку, тобто техніку, продукти харчування, подорожі тощо.

Традиційні напередодні осені негативні очікування теж уплинули на курс гривні. Через такий психологічний тиск на готівковому ринку зменшилася пропозиція валюти з боку населення, а це своєю чергою відбилося на операціях банків на міжбанківському валютному ринку.

Крім перелічених специфічних внутрішніх чинників на стрибки курсу гривні діяли зовнішні, спільні й для інших валют фактори. Насамперед ідеться про помітне зміцнення долара протягом кінця липня – середини серпня, за якого валюти країн, що розвиваються, знижуються автоматично. Причому каталізатором реакції стали оголошені США торгові війни проти кількох економік світу. Фактично, на тлі інших валют гривня не зазнала суттєвого зниження – втім, швидше за все, через низьку інтегрованість у глобальну економіку.

Підтримати національну валюту могли б іноземні інвестиції й зовнішнє кредитування, але обсяг прямих іноземних інвестицій перебуває на рівні 2015 року, а отримання кредитів ускладнено через невиконання умов МВФ щодо тарифів на газ.

Правила поведінки

Як реагувати на нестабільність гривні, чи вийде застрахуватися від втрат та чи можна використати ситуацію на власну користь – стандартні питання бізнесу й громадян у цій ситуації.

За свідченням банківських працівників, охочих повністю довіритися національній валюті мало – клієнти воліють заощаджувати у доларах США і євро, розподіляючи заощадження приблизно пополам. Проте схильні ризикувати підключають гривню, щоб виграти на коливаннях її курсу. Відколи завдяки запровадженню гнучкого курсу національної валюти вони стали сезонними, вчасна конвертація однієї валюти в іншу дозволяє помітно збільшити дохідність інвестицій. Протягом трьох років, зокрема, спостерігається своєрідний цикл, де пік курсу долара припадає на кінець зими та до кінця літа змінюється поступовою ревальвацією гривні із наступним поверненням до зростання. Тож зацікавлені гравці в першій половині року переводять кошти у гривню, а в другій – у долар, при цьому різниця у відсоткових ставках становить 3,5-4 рази.

В контексті курсових коливань через привабливішу прибутковість і відсутність податків стали популярними валютні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які мають високу ліквідність та є своєрідною альтернативою як депозиту у валюті, так і готівці в ній. Такі облігації можна продавати й купувати на вторинному ринку в потрібний момент за поточним курсом за гривню. Востаннє Міністерством фінансів було залучено коштів для валютних облігацій під 5,95 % річних, що значно перевищує середній розмір відсоткової ставки за депозитами у доларах.

Ринкові експерти також зазначають, що при коливаннях курсу гривні існує своєрідна цінова щілина. Йдеться про те, що ціни на товари й послуги (головно масштабні чи імпортні) не миттєво реагують на них, а мають інерцію стійкості тривалістю приблизно від половини до півтора місяця. Втім, слід враховувати, що ринок нерухомості є специфічним – він суттєво «важчий» та реагує слабше. Тож маючи в планах велику покупку, можна дещо виграти від стрибків курсу, підгадавши правильний момент відповідних транзакцій.