Здирництво з боку банків чи економічно обґрунтована ціна – в Україні тариф за розрахунки платіжними картками у 6 разів вищий ніж у ЄС

Середня комісія, яку банки стягують з кожної покупки, зробленої за допомогою платіжної картки, в Україні складає 2% від сплаченої суми, тоді як у ЄС ця комісія не перевищує 0,3%. Отже, українці платять у 5-6 разів більше під час розрахунку картками.

Комісія, яку банки беруть з кожної безготівкової покупки (еквайринг), в Україні коливається від 1,6 до 3% залежно від  того, у якій торговій точці здійснюється сплата за товар чи послугу, якому банку належить POS-термінал, а також картка якого банка-емітента використовується. Відповідно, у цю суму входить дохід власника POS-терміналу, дохід банків- емітентів карт та дохід котроїсь із двох платіжних систем, які домінують на ринку. Ця комісія формально сплачується продавцем товару чи послуги, але, звісно, закладається у ціну товару, тому фактично її сплачує кожен споживач. Щороку торговельні мережі, ресторани, інтернет-магазини та усі інші великі і малі бізнеси перераховують банкам мільярди гривень. Всі сектори економіки, де відбувається розрахунок картками, фактично дотують розвиток банківської системи України. Це неприйнятно, особливо в часи пандемії, коли йде зниження платоспроможності українців та бізнесів, багато з яких просто банкрутіють за рахунок численних локдаунів.

У Європейському Союзі плата за безготівковий розрахунок обмежена директивою ЄС № 17-751 і становить не більше 0,3%. Незважаючи на те, що ЄС захищають конкуренцію як базову цінність своєї економіки, вони вдалися до жорсткого регулювання цього тарифу, що доводить, що ця сфера не належить до тих, які здатен регулювати сам ринок. В Україні 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а 99% ринку платіжних систем ділять між собою два гравці. Фактично, це монополія у сфері еквайрингу, що сприяє постійному підвищенню ціни товарів та послуг для споживача, скорочуючи його, і без того, невеликий дохід (Україна є країною з найменшим доходом на душу населення у Європі), обмежує купівельну спроможність українців, погіршує фінансове становище як великих, так і малих бізнесів в умовах кризи COVID-19.

Наприклад, за 2019 рік торговельні мережі перерахували банкам за безготівкові розрахунки 10,3 млрд грн, а з урахуванням інтернет-торгівлі  – це 17,1 млрд. грн. Тобто, саме стільки коштувала можливість зручно і швидко оплатити товари та послуги карткою для споживача.  В разі, коли б в Україні діяв європейський тариф 0,3%, то споживачі заплатили б лише 2,6 млрд грн. Решта 14,5 млрд гривень залишилися б у населення, що складає 345 гривень на кожного українця.

Марія Барабаш, керівник Офісу простих рішень та результатів: «Це ознаки монопольної змови. В ЄС щороку такі фінансові монополії отримують сотні мільйонів штрафів лише за натяки на ту поведінку, котру демонструють у нас. Наш головний принцип – вести бізнес в Україні має бути не дорожче, ніж у сусідніх країнах».

«Коли розпочалась пандемія, весь український бізнес законодавчо зобов’язали приймати платежі банківськими картками, водночас, з боку держави не було зроблено жодних кроків для встановлення справедливих тарифів на обслуговування цих платежів, – коментує Сергій Трахачов, президент Української ресторанної асоціації. – Таким чином, сфера гостинності в Україні наразі страждає не лише від карантинних обмежень та локдаунів, щодня втрачаючи колосальні обсяги прибутку, а ще й вимушена платити необґрунтовано завищені комісії за еквайринг банкам та платіжним системам».  

 «У час, коли кількість безготівкових розрахунків стрімко зростає, банківська система отримує надприбутки за рахунок законослухняних та відповідальних підприємців, назріла необхідність законодавчого врегулювання ставок банківських комісій шляхом їх приведення до європейських рівнів», додає Лера Бородіна, приватна підприємиця, власниця G.Bar.

«Коли облікова ставка НБУ за один рік знизилася з 17% до 6% у червні 2020 року, споживачі та бізнес відразу відчули зростання ліквідності, –  розповідає Василь Даниляк, член Української Ради Бізнесу, віце-президент ПАТ «Концерн Галнафтогаз». – Обмеження тарифу на еквайринг менше за 1% матиме той самий ефект для мільйонів споживачів України та сотень тисяч бізнесів».

Отже, відповідальний бізнес підтримує проект закону про платіжні послуги №4364 в частині зниження ставок еквайринга та інтерчейндж. Марія Мезенцева, народний депутат України, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету з питань інтеграції України до ЄС, вказала на необхідність сприяти бізнесу в умовах коронакризи: «Видатки на соціальну сферу фінансуються за рахунок малого та середнього бізнесу. Водночас цей бізнес законодавчо зобов’язаний користуватися POS-терміналами, сплачувати за їх обслуговування, і відраховує комісію від 2 до 3% банкам та платіжним системам за кожну трансакцію. Наразі нічого не зроблено для того, щоб тариф був справедливим. Тому один з моїх персональних пріоритетів – зниження ставок еквайрингу. Подані нами правки враховують реалії українського бізнесу та інтереси всіх сторін. Проводилися зустрічі з фінансовим сектором, я особисто спілкувалася з представниками платіжних систем. Ця тема стосується реально кожного бізнесу, тому я впевнена, що підтримку в залі ми знайдемо.»

Понад 300 тисяч компаній-членів галузевих асоціацій надіслали офіційні листи на підтримку зниження ставок еквайрингу.

Як повідомила Олеся Оленицька, директор з питань співпраці з органами державної влади та зв’язків з громадськістю  «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», зменшення тарифу за розрахунки картками стало б дієвим заходом подолання економічних збитків, які завдав коронавірус бізнесу, особливо малому. «Наша компанія, як представник великого європейського оптового рітейлера, щодня обслуговує понад 25 тисяч приватних підприємців в усіх куточках України, і ми, як ніхто інший, знаємо, з якими  труднощами їм доводиться боротися, щоб продовжувати працювати в умовах пандемії. Зараз саме час покласти край високим тарифам – такий крок став би значним полегшенням як для бізнесу, так і для простого українця, посприяв наближенню законодавства України щодо рівнів міжбанківських тарифів до вимог законодавства ЄС та оздоровив би економіку в цілому, стимулюючи всі види бізнесу користуватися терміналами для безготівкових розрахунків».