Яка допомога потрібна українським підприємцям, щоб експортувати більше

Експорт товарів займає третину ВВП України. Але ми продаємо за кордон насамперед сировину. Це – маркер нерозвинених країн і шлях, який не сприяє економічному розвитку.

Стратегічна задача нашої держави – збільшити експорт високотехнологічних товарів з високою доданою вартістю: тобто не просто вирощувати умовне зерно на продаж, а виробляти складні продукти, які захочуть купити за кордоном. Натомість поки що частка високотехнологічного експорту України лише знижується – з 17% до 4,9% за 4 роки.

Що гальмує розвиток експорту

За офіційними даними минулого року українські підприємці експортували товарів на 5 мільярдів доларів менше, ніж позаминулого. На 12% зменшився експорт металургії, на 9% – одягу, взуття та текстилю.

Звісно, однією з причин стала всесвітня пандемія, яка ускладнила процес міжнародних зв’язків на всіх рівнях та в усіх галузях. Але говорити про те, що розвиток українського експорту блокує тільки Covid, було б неправильно – є й ряд інших проблем. Саме тому поставкою товарів за кордон займаються лише найвитриваліші підприємці.

Нещодавно Комітет підтримки експорту та інвестицій Київської торгово-промислової палати провів опитування серед українських експортерів, щоб визначити їхні «больові точки». В опитуванні взяли участь 124 експортних підприємства з різноманітних галузей: від машинобудування та енергетики, до легкої, харчової і хімічної промисловості. Майже половина з них займаються експортом понад 10 років. Це компанії, що експортують в країни ЄС, країни Євразійського економічного Союзу, США, а також в Африку та Азію.

Підприємцям поставили два ключових питання: які проблеми заважають їм експортувати більше, і чим їм можна допомогти. Серед перешкод на першому місці – складність отримання дозвільних документів для експорту та проходження митних процедур.

“Також, як показало опитування, багатьом експортерам бракує інформації та знань. В Україні досі немає «єдиного вікна», куди підприємець, який хоче продавати свою продукцію за кордон, може звернутися з будь-яких питань, – говорить Віктор Шевченко, голова Комітету підтримки експорту та інвестицій КТПП і співвласник групи логістичних компаній ZAMMLER.

За його словами, в державі існує надто багато структур, які так чи інакше пов’язані з експортом, і це заплутує власників бізнесу. Звідси – необізнаність навіть у тих, вже існуючих інструментах, які могли б спростити роботу експортерів.

«Декілька місяців тому ми проводили вебінар з питань митного оформлення  для експортерів, і зрозуміли, що для багатьох із них існування електронного кабінету стало відкриттям. Вони просто не знали про цю можливість», – розповідає Віктор Шевченко.

Серед інших проблем, які назвали у опитаних компаніях, – недостатньо практичної допомоги установ та організацій, що сприяють експорту. Наприклад, вони могли б допомагати з нетворкінгом та налагоджуванню контактів із потенційно цікавими компаніями – в Україні та за кордоном. Як знайти партнерів та почати з ними співпрацю – одна з «болей» українських експортерів. Організації, які могли б допомогти з цим питанням, є, але знають про них далеко не всі експортери, до того ж, часто послуги таких організацій коштують чимало.

Серед інших озвучених експортерами перешкод – високі ставки мита в країнах-імпортерах, несприятливе валютне регулювання, неповернення ПДВ та банальне незнання підприємцями іноземної мови для того, щоб провести з іноземною компанією ефективні переговори і знайти потрібну інформацію.

Як держава може допомогти експортерам

Відповідаючи на питання, яка підтримка необхідна для пожвавлення експорту, підприємці сходяться на думці, що передусім варто вирішити проблему браку інформації. Зокрема – варто створити єдиний портал, який би акумулював необхідні матеріали в одному місці, щоб усі зацікавлені сторони могли безкоштовно їх отримати. Такий портал запустили в тестовому режимі в рамках платформи Дія, але його варто вдосконалювати.

Велике значення має й обмін досвідом. Щоб експортери могли ознайомитися не тільки з теорією, а й отримувати практичну допомогу напряму від тих, хто вже пройшов усі процеси. Не вистачає аналітичної інформації про можливі ринки збуту продукції та їхню специфіку.

«МЗС, з мережею посольств та дипломатичних представництв, є воротами за кордон для наших експортерів”, – говорить Дмитро Сенік, заступник міністра закордонних справ України (CDTO).

За словами Дмитра Сеніка, МЗС в рамках роботи Ради експортерів та інвесторів регулярно організовує зустрічі бізнесу з послами України в різних державах, щоб поінформувати підприємців про специфіку торгівлі у цих країнах.

Одним з ключових пріоритетів МЗС є активізація співпраці з країнами Африки з метою просування експорту. Зараз міністерство збирає комерційні пропозиції та створює календар контактів з африканською стороною. До цього процесу можуть долучитися усі українські підприємці, які зацікавлені в експорті товарів на африканському ринку.

“Наші посольства готові діяти проактивно, застосовуючи індивідуальний підхід до кожної компанії, яка відповідає мінімальним вимогам учасника. Треба лише мати презентаційні матеріали про компанію англійською або іншою іноземною мовою, і вказати контакти менеджера цієї компанії, з яким зацікавлений іноземний партнер може зв’язатися і обговорити більш конкретні речі”, – говорить Дмитро Сенік.

Минулого року для закордонних дипломатичних установ України (ЗДУ) встановили KPI (ключові показники ефективності) щодо результатів роботи на економічному напрямі. Посольства вже відзвітували про роботу в цьому напрямку у першому півріччі, їх мають проаналізувати у МЗС, щоб зрозуміти, як зробити ЗДУ максимально ефективним інструментом для розвитку експорту. Також для дипломатів розробляють спеціальну систему навчання по економічному напрямку. Якість взаємодії посольств з бізнесом оцінюватимуть в тому числі за допомогою зворотнього зв’язку – для цього підприємці, які мали справу з українськими дипломатичними установами, можуть заповнити google-форму, посилання на яку є на сайтах МЗС та Ради експортерів.

З інших видів підтримки, які назвали учасники опитування – необхідність проведення навчання та тренінгів на тему щодо ведення зовнішньоекономічної діяльності. Таких знань не вистачає багатьом підприємцям, які хотіли б масштабувати свої компанії та зайнятися експортом.

Також держава могла б допомагати експортерам фінансово. Наприклад – оплачувати їхню участь в міжнародних виставках, на яких виробники представляють Україну. Адже далеко не усі середні та дрібні підприємці можуть собі дозволити такі витрати.

Одним з інструментів для фінансової допомоги експортерів є “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА). Це організація, яка страхує експортерів від можливих ризиків, допомагає інформаційно та шукає можливості, щоб частково компенсувати відсоткову ставку за експортними кредитами. Наразі Міністерство економіки завершує докапіталізацію “Експортно-кредитного агентства” до 2 млрд грн та перезапускає його діяльність. Агентство працюватиме над підтримкою виходу українських товарів на нові та високоризикові ринки.

Побажання експортерів мають врахувати при оновленні Експортної стратегії України. Цей документ, який зараз знаходиться в процесі перегляду та доповнень, має зафіксувати напрями розвитку міжнародної торгівлі України та підтримки експортоорієнтованих підприємств на наступні 5 років, починаючи з 2022-го. Надіслати свої пропозиції щодо оновленої Експортної стратегії можна за лінком.