Як змінився український та іноземний бізнес через війну? Результати опитування від LDaily

Як змінився український та іноземний бізнес через війну? Результати опитування від LDaily

LDaily вирішив провести власне онлайн-опитування середніх та великих компаній різних бізнес-галузей, щоб дізнатися, наскільки повномасштабне вторгнення Росії вплинуло на умови ведення бізнесу в Україні.

Як проводилося опитування?

Опитування відбувалося у першій половині грудня 2022 року серед власників, а також CEO українських та іноземних компаній на території України.

За розміром компанії-учасники опитування розподілено таким чином:

• 50% – середній бізнес (50-500 співробітників);
• 50% – великий бізнес (500 і більше співробітників).

Стан бізнесу

На десятому місяці війни українські та іноземні компанії на території України: 60% працюють у повному обсязі. 40% – працюють частково або в умовах скорочення штату та виробничих потужностей.

Ситуація в українському бізнес-просторі з кінця лютого 2022 року, коли виник величезний ризик ведення економічної діяльності, після деякого спаду (лютий-березень) поступово стабілізувалася, а в деяких випадках і покращилась.

На десятому місяці повномасштабної війни близько 60% опитаних українських та іноземних компаній в Україні працюють повноцінно. Інші 40% учасників дослідження свідчать, що працюють із певними обмеженнями штатного та виробничого характеру.

Результати дослідження показують, що чим більше компанія, тим ефективніше і динамічніше вона реагує на нинішні труднощі у підтримці своєї економічної активності.

Формат роботи

70%, які взяли участь в опитуванні від LDaily, залишилися працювати в тому регіоні, де їхню діяльність було налагоджено до війни. Це переважно підприємства центральної та західної частини України.

Перемістили бізнес (виробничі потужності, фахівців тощо) в інші регіони України (або країни Європи) — 30% українських та іноземних компаній. Пов’язано це в першу чергу з окупацією територій ведення бізнесу для таких підприємств або лінією вогню, що близько знаходиться.

Кризовий-менеджмент під час війни

В останні роки українські компанії отримали непогану практику ведення бізнесу у надзвичайних ситуаціях та кризовому середовищі. Так, перший досвід впровадження масштабного кризового менеджменту був набутий бізнесом під час кількох хвиль пандемії коронавірусу. З лютого 2022 року нові виклики для компаній, що працюють в Україні, створила повномасштабна війна. Але ця криза настільки нетипова, що готових рішень для неї поки що немає. Згідно з опитуванням, багато компаній приймають неординарні рішення вперше, тому результати цих рішень найчастіше важко передбачувані та прогнозовані. Через це, з одного боку, поступово накопичується власний досвід виходу із кризових ситуацій. Але з іншого боку, допускається багато помилок та приймаються неефективні (неадекватні ситуації) рішення.

Станом на грудень 2022 року лише 30% компаній вдалися до допомоги кризових менеджерів. Інші компанії намагаються впоратися із кризою самостійно.

20% компаній скоротили термін стратегічного планування до 1 місяця. 30% залишили терміни планування без змін. 40% – планують на довгострокову перспективу.

Ринок праці під час війни

Війна підвищила ризики та невизначеності, створивши бар’єри для вільного пересування факторів виробництва, у т.ч. робочої сили. Внаслідок цього було частково зруйновано інститут ринку праці та впала ефективність його функціонування. Проблеми в економіці (зокрема, у виробничій сфері) у поєднанні зі значними внутрішніми переміщеннями та потоками біженців призводять до масштабних втрат у сфері зайнятості та доходів. Особливо зростає рівень безробіття. З одного боку, вимушено переміщеним громадянам – висококласним фахівцям – важко знайти на новому місці проживання роботу саме за своєю спеціальністю. Найчастіше вони змушені влаштовуватися на те, що є доступним — нерідко це некваліфікована праця. Тому страждає насамперед ринок кваліфікованої праці. З іншого боку, не менш складно знайти потрібних фахівців і компанії, що переїхала на нове місце: адже далеко не кожна може «забрати» з собою необхідний штат і забезпечити йому нормальні житлові умови проживання. У цій ситуації страждає насамперед товарний (виробничий) ринок. Також має місце соціальне відчуження, ґендерна нерівність, дискримінація на робочому місці, в т.ч. стосовно молоді. Це головні негативні наслідки війни у соціальному зрізі.

Втрата та пошкодження виробничих активів, інфраструктури, порушення логістичних ланцюжків значно послабили виробничі потужності української економіки та, таким чином, також негативно вплинули на функціонування ринку праці.

44,4% українських та іноземних компаній відчувають дефіцит висококваліфікованого персоналу на ринку.

Компанії були змушені вдатися до кризового менеджменту, щоб працювати в умовах війни та спаду економіки. Але станом на грудень 2022 року лише 10% опитаних вдалися до скорочення персоналу. Але в майбутньому ця кількість збільшуватиметься: так, 20% опитаних не виключають скорочення штату, якщо ситуація не зміниться на краще.

10% компаній скоротили персонал. Ще 20% планують це зробити у майбутньому.

Пріоритетні та актуальні завдання для бізнесу

Найбільш актуальними завданнями для бізнесу українські та іноземні компанії зазначають:

• пошук нових клієнтів – 50%;
• зміна роботи команди та впровадження інновацій у діяльність – 40%;
• вихід на нові міжнародні ринки – 40%;
• пошук нових постачальників – 10%;
• зміна фокусу та стратегічних цілей бізнесу під актуальні потреби – 60%;
• побудова нових логістичних ланцюжків – 20%;
• пошук нових партнерів – 30%;
• пошук фінансування / інвестицій – 30%;

Як бачимо, половина опитаних компаній зацікавлена у оновленні клієнтської бази. Це пов’язано в першу чергу з тим, що в силу нових обставин (вимушений переїзд в інший район, географічно віддалений від основного регіону збуту; зміна товарного асортименту або номенклатури, припинення діяльності низки компаній-покупців) бізнес втратив частину клієнтів, тому це питання актуальне для багатьох компаній. У тому числі й тих, хто надає послуги.

За результатами дослідження LDaily, чверть опитаних компаній (незалежно від розміру) має намір змінити фокус та стратегічні цілі бізнесу під більш актуальні потреби. Це пов’язано в основному з: 1) переїздом на нове місце і через це забезпеченням вже інших регіональних економічних потреб; 2) орієнтація забезпечення потреб різних галузей і соціальних груп у час.

Примітка: можна було вибрати 2 та більше відповідей

Фінансовий стан бізнесу

40% опитаних компаній відзначили, що їхні прибутки скоротилися до 50%. 20% опитаних компаній відзначили, що втрати становлять понад 50%. Але водночас 40% опитаних відзначають отримання прибутку.

Серед найпоширеніших причин втрат українські та іноземні компанії назвали:

• порушення логістичних ланцюжків – 33,3%;
• втрата клієнтів через зміну локації – 44,4%;
• втрата активів на тимчасово окупованих територіях – 22,2%;
• втрата співробітників (скорочення або переїзд) – 33,3%;
• втрата партнерів – 22,2%;
• порушення ланцюжків постачання – 11,1%.

Примітка: можна було вибрати 2 та більше відповідей

Серед найпоширеніших труднощів, з якими стикаються українські та іноземні компанії:

• складності у логістиці – 30%;
• відтік кваліфікованого персоналу – 20%;
• перебої в електропостачанні – 60%;
• зниження купівельної спроможності населення – 60%;
• проблеми з бронюванням працівників від мобілізації – 50%;
• втрата активів на окупованих територіях – 20%.

Примітка: можна було вибрати 2 та більше відповідей

Інвестиції в умовах війни

Стан війни — це колосальний стрес як економіки країни, так соціуму. І бізнес, і окремі громадяни змушені адаптуватись до нової реальності. Від того, наскільки раціонально та швидко відбудеться ця адаптація, залежить збереження та навіть розвиток українського бізнесу.

Це також перевірка на надійність усіх бізнес-систем, які практикуються менеджментом підприємств.

Це також докорінна переоцінка фінансування бізнесу та інвестування у нього.

Серед опитаних компаній 20% тимчасово призупинили плани інвестицій. Ще 10% будуть змушені зробити це, якщо ситуація не зміниться. 30% змушені були скоротити обсяг інвестицій.

Різні підходи до планування діяльності найчастіше визначаються тим, як керівництво та СЕО компаній прогнозує передбачуваний результат війни (в тимчасовому відношенні). Звичайно, більш оптимістична частина опитаних налаштована на подальше фінансування (інвестування) бізнесу.

Відсоток опитаних про ймовірне закінчення війни:

– До кінця зими 2023 – 10%;

– До кінця весни 2023 – 20%;

– до кінця літа 2023 року – 10%;

– до кінця осені 2023 року – 30%;

– важко відповісти – 30%.

Плани на 2023 рік

Найбільш пріоритетними та важливими завданнями на 2023 рік українські та іноземні компанії визначили:

• діджиталізація бізнес-процесів – 30%;
• зменшення витрат – 30%;
• скорочення чисельності працівників – 10%;
• вихід на нові ринки – 40%;
• підтримка діяльності в умовах воєнного стану – 80%.

Примітка: можна було вибрати 2 та більше відповідей

Як бачимо, найбільш вподобаний шлях діяльності — скорочення витрат (сюди можна віднести і диджиталізацію, що по суті стане причиною скорочення частини співробітників; і безпосередньо скорочення працівників), а також пошук нових ринків збуту (через втрату частини ринку в Україні або значного скорочення його) обороту).