Україна — Швеція: багатовікові традиції співпраці тривають

За часів Київської Русі вихідців зі Скандинавії — вікінгів — нерідко називали варягами. Вони, згідно з літописом, ще в ІХ столітті мали з Руссю активні не тільки торгові, а й політичні відносини (варто згадати, що дружина Ярослава Мудрого, княжна Інгігерда, — донька шведського короля Улофа Шетконунга). Варяги (вони ж скандинави), що жили в північноєвропейській частині континенту, це по суті десятки великих і малих народностей, на основі яких згодом були сформовані держави, що існують на карті сучасної Західної Європи. Нині ж Скандинавський півострів, цей древній культурний та історичний район, представлений групою фінансово й економічно потужних країн — Норвегією, Данією та Швецією. Остання ж, завдяки кардинальним соціальним реформам і переорієнтації своєї економіки із сировинного напряму на індустріальний розвиток (приладо- й машинобудування, хімічна промисловість, упровадження високих технологій) — так званої Шведської моделі, — посідає провідні місця за соціально-економічним рівнем серед всіх країн Європи.

Шведи створили прекрасну державу, і вже в сучасному форматі продовжують добру традицію торгівлі, економічного й культурного співробітництва з Україною.

Про Швецію

Офіційна назва — Королівство Швеція. Будучи сусідами водно й сухопутно з Норвегією (захід), Данією, Німеччиною й Польщею (південь), Фінляндією і східними країнами Балтики, маючи доступ до кількох морів (Північне, Балтійське, Ботнічна затока) зі зручним виходом у відкриті води (порти Гетеборга, Стокгольма , Хельсингборга, Треллеборга), Швеція займає значну частину Скандинавського півострова. Це досить оригінальна країна, насамперед завдяки основній меті своєї економіки, — благо людини, а не надприбуток. Номінально країною править монарх, але всупереч усталеним стереотипам, для нього важливі принципи не самодержавства, а демократії.

З населенням дещо більшим 10 млн, ВВП держави перевищує $551 млрд (2018), а середній річний дохід на душу населення становить $53 873 (2018). За оцінкою Світового банку, країна перебуває на 12-му місці в рейтингу найбільш зручних міжнародних торгових партнерів. Таким чином, стратегічне розташування в європейській частині континенту по сусідству з найрозвиненішими країнами, морське сполучення зі швидким виходом в Атлантику (порт Гетеборга здатен приймати танкери з дедвейтом до 200 тис. т), значна економічна й політична стабільність роблять цю країну привабливою для найрізноманітнішого співробітництва.

Упродовж багатьох років економіка країни залежала від видобувної галузі (тобто від її сировинної складової). І тільки в 1980-ті роки, внаслідок низки криз, провідним напрямком економічного розвитку став перехід від видобутку корисних копалин (залізна руда) і їх переробки (чорна металургія) — до впровадження передових технологій у виробництво електротоварів, транспорту й засобів зв’язку, в хімічну та фармацевтичну галузі.

Серед глобальних компаній Швеції варто виділити ряд в основному машинобудівного, енергетичного й телекомунікаційного напряму (також легкої промисловості), частина яких уже присутня на українському ринку: ABB, Atlas Copco, Oriflame, Saab AB, Saab Automobile AB, Scania, Volvo, Ericsson, TELE2, AB Electrolux, Tetra Pak, Alfa Laval, SKF, H&M. Не відстає країна сьогодні й від упровадження високих технологій з одночасним освоєнням нових ринків (зокрема, комп’ютерних ігор та інтернет-додатків). Оперативно реагуючи на міжнародну кон’юнктуру, шведи переорієнтувалися на сучасні сфери економіки, гучно заявляючи про себе не тільки в індустріальному секторі, а й у цифрових технологіях і телекомунікаціях. Як приклад можна привести Skype (програмне забезпечення для інтернет-телефонії; дітище шведських, датських, естонських підприємців і програмістів, продане американській компанії eBay), μTorrent (програма-клієнт для обміну файлами; розробник шведський програміст Людвіг Стрігеус), Spotify (музичний стримінг-сервіс, запущений шведською компанією Spotify AB). А відеоігри, створені вітчизняними айтішниками, у світових рейтингах протягом декількох років займають лідируючі позиції (студія Mojang, компанії Dice, Paradox Entertainment, концерн Nintendo). У деяких ЗВО країни (наприклад, університети Готланда, Шьовде) введено новий предмет — «Розробка відеоігор», також почалося вивчення й масштабні дослідження відповідного ринку.

Високий рівень індустріалізації країни гармонійно поєднується з великими природними ландшафтами: 10% території країни займають озера, ще близько 65% — покриті лісами. Орні землі становлять усього лише 8% від загальної площі країни, але попри це (а також потужну індустріальну складову) у Швеції дуже розвинене інтенсивне сільське господарство — переважно тваринництво й виробництво кормів. А завдяки значним лісовим площам розвинена й целюлозно-паперова промисловість, також виробництво ДВП, інших будівельних матеріалів і хімічних продуктів.

Важливо підкреслити, що країна повністю забезпечує себе основними видами сировини, при цьому навіть експортує її: є основним постачальником залізної руди в країни Європи.

Найцікавішим показником, і одним з найважливіших для розвитку держави, є майже повна відсутність корупції. За даними міжнародного антикорупційного руху Transparency International, 2018 року Швеція за Індексом сприйняття корупції (CPI, Corruption Perceptions Index) посіла 4-те місце в рейтингу найбільш вільних від цього явища країн (після Данії, Нової Зеландії та Фінляндії). Для порівняння: Україна посідає 120-ту позицію, між Малаві (Південна Африка) і Мальдівами…

Доречно нагадати, що в цій країні соціальні стандарти — одні з найвищих у світі, майже відсутня корупція й досить високий рівень зарплат. При цьому затверджено новий стандарт, згідно з яким фірми й установи переходять на 6-годинний робочий день і 5-денний робочий тиждень.

Спільні інтереси

Швеція, будучи з 1995 року членом ЄС (усупереч позаблоковому статусу, приєдналася під час четвертої «хвилі» розширення Євросоюзу, але зберегла, разом із Великою Британією, Ірландією й Данією, національну валюту), 2016-го затвердила «Стратегію експортного розвитку Швеції» («Sweden’s Export Strategy»). Мета стратегічної програми — активніша інтеграція у світове економічне співтовариство. Були визначені ринки 26 країн, які є пріоритетними для співробітництва, серед них фігурує й Україна. Зауважимо, що список представлений не тільки економічно розвиненими країнами (США, Німеччина, Велика Британія та ін.), а й тими, що розвиваються, з Азії та Африки (переважна більшість). Такий вибір був мотивований тим, що ринки останніх стрімко зростають і, таким чином, у найближчому майбутньому стануть досить перспективними для експорту Швеції. Природно, у зазначеній програмі відразу ж аналізуються труднощі, з якими зіткнуться шведські експортери в більшості із названих країн: низька економічна свобода, корупція, правова нестабільність, інші перепони, але вже соціального рівня… Для прискорення інтеграційних процесів ще 2013 року була створена, спільними зусиллями уряду й представників ділових кіл Швеції, спеціальна компанія Business Sweden, завдання якій — сприяти насамперед своєму бізнесу в сфері експорту, а також для залучення зовнішніх інвестицій в економіку країни. На цей час офіси організації діють у 57 країнах світу.

Однак на зовнішній світ Швеція дивиться через призму своєї політичної моделі держави, і відповідно до цього вибудовує ділові відносини. Якщо взяти, наприклад, структуру шведської допомоги українським державним інститутам управління в 2016 році, то пріоритети розподілилися таким чином:

• Держуправління, права людини, гендерна рівність — $12,2 млн.
• Гуманітарна допомога — $5,9 млн.
• Охорона довкілля — $3,5 млн.
• Банківські та фінансові послуги — $3,2 млн.
• Виробництво й постачання енергії — $2,5 млн.
• Освіта — $534 тис.
• Комунікації — $486 тис.
• Соціальна інфраструктура й послуги — $94,9 тис.
• Бізнес та інші послуги — $34,8 тис.
• Охорона здоров’я — $26,9 тис.
• Торгова політика й туризм — $6,4 тис.

Якщо врахувати, що Швеція на гуманітарну допомогу з держбюджету виділяє близько $800 млн, то очевидно, Україна не є пріоритетною в цій сфері. Але з іншого боку, якщо порівняти фінансові показники такої допомоги з інших країн Європи, то Швеція, уже після Помаранчевої революції, є важливим донором українських реформ у різних сферах, а головним завданням допомоги є поглиблення інтеграції України з ЄС. За 12 років (2005–2016) максимальна допомога, надана Швецією Україні, припадає на 2011-й ($41,7 млн), а мінімальна — на 2005-й ($2,9 млн).

Але цікавий один документ, підписаний урядами країн 11 березня 2015 року — «Угода між Урядом України та Урядом Королівства Швеція про співробітництво у сфері розвитку». Згідно з ним, на виконання «Стратегії співробітництва Швеції у цілях реформ з країнами Східної Європи, Західних Балкан та Туреччини на 2014–2010 роки» та з метою сприяння інтеграції України в ЄС, Швеція зобов’язалася профінансувати ряд відповідних соціальних програм. Так, 2017 року Королівство на їх реалізацію виділило Україні 234 млн швед. крон ($24,658 млн), серед яких також проект «Гендерне бюджетування в Україні», «Програма з відновлення і розбудови миру» (території, постраждалі від військових дій на сході України), розвиток е-урядування. Таким чином, Швеція представлена в Україні не тільки в бізнес-площині, а й як партнер по соціальному й культурному розвитку України.

Шведські компанії в Україні

За рівнем інвестицій в Україну серед європейських країн Швеція посідає 10-те місце; станом на 1 січня 2019 року обсяги прямих іноземних інвестицій зі Швеції становили $341,8 млн (1,1% від загального обсягу ПІІ в українську економіку). Однак із 2010-го ПІІ Швеції в Україну неухильно падають. Найбільш різкий спад припав на 2013–2014 роки й спричинено це було, найімовірніше, політичною дестабілізацією в країні й початком військової агресії РФ проти України.

Минулого року простежувалася повільна, але позитивна динаміка товарообігу: український експорт зріс на 0,3%, імпорт — на 6,9%; станом на 2019-й в Україні працює понад 100 шведських компаній. Для порівняння: німецьких фірм — близько 2500, а з німецьким капіталом — 4000; в Росії ж відкрито близько 1000 шведських компаній, із яких 200 працюють в Москві й Петербурзі.

Як бачимо, присутність «варягів» в Україні, зважаючи на ці дані, поки що вкрай низька. Хоча в останні роки активізується й присутність великих шведських компаній в Україні (2018-2019 роках на ринок країни нарешті «зайшли» найбільші підприємства IKEA і H&M), і торгівля: як заявила минулого року, під час зустрічі з міністром закордонних справ Швеції М. Вальстрем, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І. Климпуш-Цинцадзе, 2017 року товарообіг зріс на 4,2% порівняно з 2016-м і становив $510,9 млн (утім, сума вкрай мала).

Для розуміння тенденцій, напрямів і сфер діяльності проаналізуємо кілька найбільших компаній, які діють в Україні.

Scania

Найбільша шведська компанія-виробник вантажівок, автобусів і суднових двигунів, заснована на початку ХХ століття. Основні виробничі потужності розміщені в Швеції, Франції й Нідерландах.

В Україні компанія фактично існує з 1993 року, а з 1998-го — як національний дистриб’ютор «Сканія Україна». У ті ж 1990-ті роки почався розвиток дилерської мережі, яка нині представлена 11 центрами, які здійснюють продаж і обслуговування транспортних засобів Scania. На сьогодні сервісні майстерні відкриті в багатьох містах України: Одесі, Полтаві, Вінниці, Мукачеві, Краматорську. В середньому за рік в Україні підприємство реалізовує близько 400 одиниць транспорту Scania.

Ericsson

Головним напрямком діяльності компанії є розгортання й обслуговування мобільних мереж, а також виробництво відповідного обладнання. У 180 країнах світу мережі зв’язку працюють саме на обладнанні Ericsson. Також фірма випускала самостійно мобільні телефони, а потім — із компанією Sony, якій згодом продала свою частку в бізнесі.

У І кварталі 2019 року фірма повернулася до чистого прибутку в 2,3 млрд шведських крон (в минулому році за аналогічний період вона зазнала збитків у розмірі 837 млн швед. крон).

Безпосередньо на території України компанія працює з кінця XIX століття: ще 1893 року вона встановила першу телефонну станцію в Києві, а через три роки така сама станція була встановлена в Харкові. Можливо, історично сформовані традиції доброї співпраці сприяли тому, що вже фактично через кілька років після проголошення Україною незалежності Ericsson 1995-го відкрила в країні свій офіс. Сьогодні компанія в Україні представлена двома офісами (Київ та Львів) та понад 300 співробітниками.

Oriflame

Косметична компанія, яка торгує засобами по догляду за шкірою й косметикою; випускає понад 1000 найменувань продукції (заводи розташовані в Дубліні, Делі). Працює в 63 країнах світу методом прямих продажів (обсяг яких перевищує $1,5 млрд на рік), для чого створено мережу з понад 3 млн консультантів по всьому світу. В останні 15 років товарообіг компанії зростає щорічно на 20-30%.

На ринку України присутня з 1993-го. Із перших років кількість незалежних консультантів (фактично — реалізаторів продукції підприємства за системою нарахування балів від кількості проданого товару та залучення нових консультантів) стрімко почала зростати. Згодом була розроблена спеціальна покрокова програма (оновлюється щороку), створено «Сайт незалежних консультантів» із можливістю реєстрації власного кабінету, організована розгалужена система доставки: через сервісні центри (у великих містах), сервісні пункти (практично в кожному місті), кур’єрська доставка (у віддалені від адміністративних центрів населені пункти).

Tetra Pak

Компанія є світовим лідером у виробництві упаковки, пакувальних машин й устаткування для переробки рідких харчових продуктів, а також постачальником картонної упаковки для рідких продуктів. Заснована 1951 року (історія ж створення «тягнеться» з 1929-го від підприємства Akerlund & Rausing, створеного у Швеції, та й узагалі першого в Скандинавії, з виробництва упаковки), сьогодні працює в 170 країнах і має понад 20 тис. співробітників. Річний оборот перевищує €10 млрд.

В Україні компанія була однією з перших закордонних, діяльність якої почалася ще до проголошення незалежності країни, — із 1989 року. Підприємство активно розвивалося в різних напрямках: у 1992-му відкрито нову фабрику, наступного року засновано компанію з ведення маркетингових операцій, а 2003-го — нову лінію поліграфічного друку. До речі, саме в Україні вперше почалося виробництво асептичних пакетів Tetra Fino Aseptic, сьогодні широко відомих у країні упаковок для молочних продуктів.

AB Electrolux

Один з провідних світових виробників електричної та газової техніки для побутових і професійних потреб. Заснована в 1910 році в Стокгольмі як Elektromekaniska AB, компанія в даний час щорічно продає понад 60 млн виробів у 150 країнах світу. Кількість працівників Electrolux — близько 60 тис. осіб, виручка коливається в межах €13 млрд щорічно.

Початком присутності підприємства на українському ринку можна вважати 2010 рік, коли Electrolux придбала в італійської фірми завод «Українська побутова техніка» (Івано-Франківськ). З наступного року на повністю переобладнаному підприємстві почалося виробництво пральних машин марок Electrolux і Zanussi. Потужності дають змогу виробляти близько 300 тис. одиниць техніки на рік (за 2011–2015 роки виготовлено 600 тис.), при цьому продукція цього івано-франківського заводу Electrolux поставляється в більш ніж 25 країн світу.

Чумак, ЗАТ
(компанія зі шведським капіталом)

Один із найбільших виробників харчових продуктів в Україні зі штаб-квартирою в Каховці. Президент і співзасновник компанії — Карл Стурен (нині почесний консул Швеції в Україні), який 1994-го приїхав до Каховки, зайнявся підприємництвом і через кілька років разом з Йоханом Боденом (підприємець, директор корпоративного розвитку) заснував «Чумак». Згодом до них приєднався теж швед Ганс Раузінг (він же засновник згаданої вище компанії Tetra Pak).

Становлення й розвиток підприємства чимало хто вважає прикладом «історії успіху». Почавши з невеликого бізнесу, протягом декількох десятків років компанія виросла в масштабне виробництво, з філіями по Україні та широким асортиментом харчових продуктів.

Чисельність персоналу підприємства — близько 1,5 тис. осіб; до 20% продукції компанія відправляє на експорт.

Як бачимо з аналізу, великі шведські компанії, які свого часу все-таки зважилися інвестувати свою діяльність на ринку України, порівняно успішно розвиваються, при цьому створюють нові виробничі потужності, які дають змогу виходити на експорт у багато країн світу, в тому числі Євросоюзу.

Невтішні цифри

Однак фінансові обсяги в торгово-економічних відносинах між Україною і Швецією вкрай малі. У шведському експорті частка України становить 0,3%, а в імпорті лише 0,1%. В українській торгівлі з країнами ЄС Швеція посідає 20-е місце (1,1% від загальної торгівлі Україна — Євросоюз), до того ж існує значний торговий дефіцит (Рис. 1).

Рис. 1. Торгівля між Україною і Швецією (складено за: Гайдай Д., Літра Л. Аудит зовнішньої політики: Україна — Швеція. К., 2017. С. 22)

Майже 70% шведського експорту в Україну становлять машини й механізми. Завозиться також хімія, папір і транспортне обладнання. Україна експортує до Швеції майже вп’ятеро менше. У товарному асортименті переважно двигуни, вироби з дерева, друкарська продукція, меблі й транспортне обладнання.

Із 2008 по 2013 рік включно Швеція інвестувала в Україну щорічно в середньому $1-1,2 млрд (значна частина інвестицій надходить у переробну промисловість), але від 2014 року інвестиції поступово знизилися до $300-400 млн.

Однак, як бачимо на Рис. 1, після політичних подій 2012–2013 років в Україні (період різкого спаду) динаміка торгівлі між країнами поступово наростає. 2019-го, найімовірніше, економічні відносини між країнами не матимуть помітної активізації, що пов’язано з політичною невизначеністю в Україні (вибори президента й до парламенту). Однак є передумови на поступове поліпшення економічних зв’язків 2020 року, коли відбудеться стабілізація інститутів управління в Україні.

Проблеми та їх причини

В Україні й Швеції є всі матеріальні, технологічні та фінансові складові, що сприяють найактивнішим торгово-економічним відносинам. Але є суттєва проблема, яка перешкоджає цьому, — кардинальна, антагоністична різниця між країнами в нині усталених традиціях та особливостях ведення бізнесу.

Виходячи з політичного кредо Швеції, бізнес повинен бути прозорим і служити для добробуту людини; правова система повинна бути стабільна й спрямована на вдосконалення механізмів підприємницької діяльності та їх ефективність; держава, а також її контролюючі органи, повинні максимально сприяти підприємницькій діяльності як усередині країни, так і в зовнішньоекономічному середовищі.

В Україні ж навпаки: правовий хаос і політична нестабільність; повсюдна корупція на всіх рівнях державного управління, яка за своїми масштабами загрожує національній безпеці; судова упередженість; украй неефективна робота контролюючих органів, які переслідують тільки корисливі цілі.

Такі країни, як Швеція, у разі корупції в управлінських і судових інститутах влади в будь-якій країні намагаються дистанціюватися від неї, згортають або й повністю припиняють економічне співробітництво. Навіть не політична нестабільність чи військова ескалація на сході України є справжньою причиною відсутності активного економічного співробітництва, — а тотальна корупція, і з такою країною ні Швеція, ні жодна інша демократична країна не стануть тісно співпрацювати. Яскравий тому приклад — шведська компанія IKEA, потужний меблевий гігант, який ще десять років тому анонсував не тільки відкриття широкої мережі магазинів в Україні, а й налагодження співробітництва з місцевими мебельниками. Однак керівництво підприємства зіткнулося з необхідністю виплачувати величезні суми хабарів українським чиновникам, через що компанія змушена була відмовитися від своїх інвестиційних планів в Україні. Це був тривожний дзвіночок дуже багатьом підприємцям не тільки зі Швеції, а й усіх європейських країн, які планували свій бізнес в Україні.

Україна, на переконання виняткової більшості керівників міжнародних компаній, у торговому, технологічному й виробничому розрізах дуже перспективна країна, і якщо в ній буде вирішена проблема корупції, то цілком можливий навіть економічний бум.