snymok 8

Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року

10.03.2019 Аналітика

Існує кілька факторів, які 2019 року тією чи іншою мірою вплинуть на торговельно-економічні відносини та інвестиційну складову між Україною й Німеччиною.

ПОЛІТИЧНИЙ

2019-й – рік виборів в Україні. До президентських перегонів 31 березня бізнес-середовище обох країн перебуватиме в стані очікування, адже від результатів виборів залежить: буде й далі актуальним нинішній економічний курс з уже налагодженими зв’язками й усталеним ринком, чи навпаки, відбудеться значне зміщення акцентів щодо іноземного бізнесу в Україні. Однак навіть після березневих подій політична ситуація не стабілізується, бо восени наступні вибори – до Верховної Ради. Це ще більше може вплинути на торговельно-економічний клімат в Україні через ринкову й фінансову нестабільність, а також загрозу політизації економіки (типові явища передвиборчого періоду). Таким чином, 2019 року годі очікувати значних інвестицій з боку німецьких інвесторів або ж започаткування спільних масштабних проектів. Ситуація може поліпшитися хіба що в першій половині 2020 року, коли буде сформовано нові інститути влади.

СОЦІАЛЬНИЙ

Воєнні події на сході України спонукають німецьких підприємців украй обережно ставитися до інвестування в країну. Така тенденція триває від 2013 року – початку окупації окремих територій України з боку РФ (Діагр. 1).

У 2014-2016 роках стався найбільший спад, порівняно з іншими країнами ЄС, прямих іноземних інвестицій із Німеччини в Україну. І хоча надалі вони дещо підвищилися, проте все одно їхній обсяг у пакеті всіх ПІІ ЄС майже вдвічі нижчий від 2012-го. Варто зауважити: попри те, що Німеччина за обсягами свої інвестицій посідає провідне місце в Європі, серед основних країн-інвесторів в Україну перебуває на 5-й позиції. Українські ж інвестиції до ФРН становлять мізерну частку (трохи більше 3,1 млн дол. США), тому про них як про тенденцію говорити неможливо.

Однак якщо геополітична нестабільність є стримуючим фактором для якихось значних інвестицій у будівництво нових виробничих потужностей чи в довгострокові масштабні проекти, які потребують територіального розміщення (переробні й виробничі підприємства, автосервісні центри, термінали, елеватори тощо), то експортно-імпортна складова між країнами (торгівля товарами, послугами й технологіями) – навпаки, поступово зростає. Насамперед це викликано тим, що Україна впродовж 2015-2016 років значно скоротила, а по деяких позиціях узагалі припинила торговельні відносини з країною-агресором – Росією. Натомість поступово активізувала співпрацю з країнами ЄС, особливо Польщею, Італією, а також Німеччиною. Тому якщо порівняно з 2012-2013 роками (початок агресії з боку РФ, анексія Криму) у 2015-му стався різкий спад у торгівлі між Україною й Німеччиною (експорт – майже вдвічі), то починаючи з 2016 року обсяги експорту й імпорту почали повільно, але стабільно зростати (Діагр. 2).

Так, за перші вісім місяців 2016-го, згідно з даними Федерального статистичного відомства Німеччини, імпорт до України порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 28 %. Позитивна тенденція була і в експорті українських товарів до ФРН, який відповідно підвищився на 31,6 %.

Однак якщо загальна динаміка українського експорту впродовж аналізованих років нестабільна й відчутно коливається (Діагр. 2), то по певних товарних групах простежується стійке зростання. До найпопулярніших товарів експорту належать кабельна продукція й ізольований дріт, руди, профілі й труби, лісоматеріали. Та найуспішніша динаміка простежується в експорті харчової продукції: м’ясо і субпродукти птиці, мед, пшениця та її суміш із житом (меслин), кукурудза, соняшник, горіхи, а експорт насіння ріпаку у період 2016-2017 рр. зріс більш ніж у 34 рази.

Серед країн ЄС Німеччина посідає третє місце з експорту (1,25 трлн дол.), причому найбільша частка його припадає на продаж автомобілів і запчастин до них (майже на 210 млрд дол. США). Однак експорт автотранспортної продукції в Україну серед іншої товарної номенклатури перебуває не на перших позиціях. Насамперед це викликано порівняно низькою платоспроможністю вітчизняного покупця стосовно дорогої продукції, а також поки що недостатньо гнучкою ціновою політикою автотрейдерів. Але в цьому секторі теж простежується хоч і повільне, але зростання окремих товарних позицій. Приміром, порівняно з 2017-м відбулося певне зростання продаж Audi (2018-го доля ринку становила 3,7 %), крім того, вийшов на ринок новий Audi Q8 й уже встиг завоювати популярність серед автолюбителів. На ціноутворення вплинув Закон України № 2611-VIII, прийнятий у листопаді 2018-го, яким урегульовано розмір ставок акцизного податку на ввіз автівок до країни, тому ціни, приміром, на Audi з дизельним і бензиновим типом двигунів (від 3,0 л), значно впали.

У цьому контексті цікава ще одна листопадова подія минулого року, але вже в Німеччині: міністр транспорту ФРН А. Шейєр під час зустрічі з найбільшими автовиробниками країни ухвалив спільне рішення про переобладнання дизельних автівок зі стандарту Євро-5 на Євро-6. Тому можна очікувати, що 2019-го в Україні буде підвищений попит на порівняно недорогі «дизелі» стандартів Євро-4 та Євро-5, які незабаром можуть зникнути із вторинних авторинків.

СПОЖИВЧИЙ

Товарний імпорт із ФРН до України має найбільшу частку серед усіх країн ЄС (11 %). І пов’язано це насамперед зі стабільною й традиційною якістю німецьких виробів. Серед компаній, продукція яких здавна присутня на українському ринку, уже легендарними стали бренди автовиробників BMW, Mercedes Benz, Audi, Opel, Volkswagen і Porsche, виробників побутової та промислової техніки Bosch і Siemens, Braun, Liebherr. Відповідно, основні позиції імпорту з Німеччини займають механічні машини, наземний транспорт й електротехніка. Щодо продовольчої номенклатури імпорту в Україну, то 2018-го ФРН перебувала на другій позиції (після Польщі).

Саме технічна й промислово-технологічна номенклатура товару з Німеччини найбільш затребувана вітчизняним споживачем завдяки своїй якості. Тому очікувано, що 2019-го попит на неї в Україні поступово зростатиме. А зважаючи на тенденцію минулих років (Діагр. 2), у 2019-му німецький імпорт значно випередить український експорт і ще більше поглибить дефіцит торговельного балансу між країнами.

ЕКОНОМІЧНИЙ

Економіка Німеччини вважається найбільш розвиненою серед усіх країн ЄС. За останні майже 50 років її ВВП зріс із 215 млрд дол. США до фантастичних 3,4 трлн дол. США. Водночас ВВП країни за останні роки зростав на понад 2 % (інфляція – на рівні лише 1,5-1,7 % щороку), при цьому валовий дохід на душу населення становив 44 тис. дол. США, і така тенденція збережеться й надалі.

Однак, згідно з прогнозами данського банку Saxo Bank, 2019 року є загроза певного економічного спаду в країні. І причиною цього може стати вже згадувана автомобільна промисловість, яка поки що не в змозі оперативно переорієнтуватися на виробництво електромобілів (за якими майбутнє галузі загалом). Згідно з прогнозами, 2018 року продаж німецьких автівок мав би зрости до 100 млн одиниць, однак він становив лише 81 млн, що тільки на 2 % більше від продажів 2017-го.

У цьому контексті варто пригадати, що «крах німецької економіки» чимало фахівців у світі пророчать чи не щороку. Приміром, ще 2014-го експерт об’єднання ТПП Німеччини Ф. Траєр застерігав не тільки про спад, а й узагалі про ознаки стагнації економіки країни, причому однією з причин називав кризу в Україні… Подібні пророкування лунали до й після цього. Тож, зважаючи на міцні позиції інших галузей промисловості країни, якщо проблеми в автоіндустрії й матимуть місце, це не суттєво вплине на загальний економічний стан ФРН.

Натомість економічна ситуація в Україні має тенденції до певного погіршення, про що зазначив Світовий банк: у своїй доповіді за січень 2019-го «Перспективи світової економіки» він спрогнозував зменшення ВВП України порівняно з 2018-м із 3,5 % до 2,9 % відповідно. Таким чином, 2019 року можливе незначне зниження загальної динаміки товарообороту між Україною та Німеччиною.

АГРАРНА СКЛАДОВА

Описаний вище економічний фактор доповнюється аграрною складовою, не менш значущою й доволі цікавою. Річ у тому, що між країнами в макроекономічному розрізі існує кардинальна різниця. І вона набуває особливої ваги нині, коли, після набуття чинності 1 вересня 2017 р. ратифікованої Угоди про асоціацію, Україна стала на шлях інтеграції з ЄС.

Упродовж десятиліть Німеччина нарощувала свій виробничий потенціал, водночас формуючи власний ринок у жорсткій конкуренції з європейським економічним середовищем. І на момент заснування Євросоюзу ФРН природно посіла позиції однієї з провідних держав спільноти.

Натомість Україна у ХХ ст. впродовж десятиліть лише нарощувала виробничий потенціал, а ринок як такий, в умовах планової економіки часів СРСР, формуватися не міг. Це, до речі, не сприяло й якості продукції (виробники не були мотивовані). Розпад Союзу призвів до переформатування відносин на всіх рівнях між пострадянськими республіками. І в новому, вже ринковому середовищі, наявний виробничий потенціал України вижити не міг – і через неконкурентну (неякісну, за застарілими технологіями) продукцію й послуги, і через спотворення налагоджених логістичних механізмів збуту/постачання, і через відсутність на той час грамотних менеджерів.

Саме останнє, до речі, стало однією з причин банкрутства навіть тих небагатьох високотехнологічних підприємств (переважно військового спрямування), які могли конкурувати на міжнародному ринку.

Тож український підприємець на ринку ФРН майже неприсутній – про що зазначає чимало німецьких експертів-економістів. Натомість, згідно з даними Посольства ФРН, в Україні перебуває близько 250 представництв німецьких фірм, а загалом діє понад 1200 спільних підприємств або з участю німецького капіталу (станом на 2018). Окрім великого ринку збуту, їх приваблюють сектори, в яких Україна здавна тримає стійкі позиції. І насамперед це аграрний сектор, потенціалу якого сприяють значні площі сільськогосподарських земель високої якості й доволі потужна наукова база агрономічного й ґрунтознавчого напрямку (формувалася впродовж століть).

Це підтверджує позитивна динаміка українського аграрного й харчового товарообороту: якщо у І пол. 2017-го він становив 159,4 млн дол. США, то в аналогічний період 2018-го – 239 млн дол. США (зростання на 66,7 %). Асортимент в українському експорті аграрної продукції, що становить 88,2 млн дол. США, теж історично типовий для країни: переважає олійна й злакова культури (Діагр. 3).

А загалом у структурі експорту України агропродукція традиційно становить майже половину всього товарного обсягу – 41,0 %.

Зауважимо, що АПК у Німеччині становить менше 1 % ВВП. Натомість в Україні – понад 16 % і, за умов збільшення обсягів переробки, є тенденція зростання до 20-25 % ВВП.

Інтерес німецького підприємця до української аграрної продукції підтверджується й рядом міждержавних проектів, ініційованих Федеральним міністерством сільського господарства ФРН, серед яких аграрна торгівля, органічне землеробство, технологічне забезпечення с.-г. сектору, фахова освіта, а в перспективі – реформа лісового господарства. Така активна участь німецьких бізнесменів в українському АПК має ряд причин, і одна з них – створення сприятливого ринку для експорту своєї продукції та послуг, необхідних для аграрної галузі України. І саме тих, які найбільше розвинені у ФРН: сільськогосподарська техніка, устаткування для переробки сировини, засоби захисту рослин, селекція ВРХ.

Таким чином, очікувано, що 2019-го в Україні товарооборот із ФРН саме в аграрному секторі матиме тенденцію до зростання завдяки підвищенню попиту на вітчизняну продукцію.

МІГРАЦІЙНИЙ

2020 року, згідно з проектом міграційного закону, уряд ФРН планує значно спростити візовий режим, дозволивши влаштовуватися на роботу кваліфікованим іноземцям, навіть якщо вони не мають вищої освіти. Економіка країни стрімко розвивається, тож потребує ефективної робочої сили, брак якої відчувається в країні вже давно. Економічний потенціал Німеччини, традиційно один із найвищих серед провідних країн Європи, дає змогу відкрити близько 2 млн трудових вакансій (за прогнозами керівництва країни). Та й порівняно з Польщею, Італією й Чехією, які є основними приймачами трудових мігрантів з України, умови праці та її оплата в Німеччині значно кращі (орієнтовний рівень навіть на непрестижних видах робіт – 1,8-2,1 тис. євро). І тенденція простежується: якщо у березні 2013-го в ФРН було офіційно працевлаштовано близько 30 тис. українців, то 2017-го – понад 30 тис., а 2018-го – уже понад 40 тис. (на 10 % більше попереднього року). А загалом у Німеччині проживає близько 150 тис. українських громадян (за іншими даними – 230 тис.), серед яких дозвіл на постійне проживання має близько 80 тис. осіб.

Таким чином, 2019 року можна очікувати на значне переміщення до Німеччини трудових мігрантів насамперед із Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Болгарії, Румунії. А це, своєю чергою, призведе до різкого відтоку значної частки активного працездатного населення з України до Центральної Європи і, особливо, до ФРН. Так, згідно з даними агентства Work Service (2018), із лібералізацією еміграційних правил у Німеччині до цієї країни планує переїхати близько 60 % українців, що нині працюють у Польщі.

Це явище матиме як негативні, так і позитивні наслідки. До негативних належить утрата Україною найактивнішого трудового потенціалу, через що внутрішній ринок праці відчуватиме гострий дефіцит насамперед висококваліфікованих робітників, інженерів, спеціалістів ІТ-галузі. Населення України належить до так званих старих (значна частка громадян пенсійного віку), тому відсутність трудових ресурсів може призвести до сповільнення економічного розвитку загалом. Однак є й позитивні сторони цього явища, одна з яких – надходження значних валютних коштів до країни, зароблених трудовими емігрантами за кордоном. Ще один важливий фактор – набуття громадянами України знань і навичок під час роботи в Німеччині. Тому після повернення на батьківщину така категорія людей (а це орієнтовно сотні тисяч) зможе як використати набутий за кордоном передовий досвід у започаткуванні власного бізнесу, так і влаштуватися працювати на підприємства в Україні, які засновані на німецьких технологіях і з німецьким устаткуванням. Але останнє значною мірою залежить від того, чи зможе в майбутньому українська влада заохотити таких громадян повернутися додому, чи створить привабливі умови для їх гідного працевлаштування.

БІЗНЕС У НІМЕЧЧИНІ

Однак є ще один вагомий фактор, потенціал якого є і для української економіки, – це відкриття громадянами Україні власного бізнесу в Німеччині. Особливо така перспектива стосується тих людей, які вже успішно працювали як трудові мігранти у ФРН і знайомі з особливостями країни, їм імпонують німецька пунктуальність, культура виробництва й відповідальне ставлення до підприємницької діяльності. Тож плануючи свою справу в Німеччині, слід пам’ятати:

  1. Місцева влада ФРН, на відміну від «колег» з України, не вимагає хабарів, а всіляко сприяє майбутнім підприємцям і допомагає їм адаптуватися в нових правових і економічних умовах.
  2. Найоптимальніший варіант – заснувати товариство з обмеженою відповідальністю. У такому разі засновниками можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, причому без німецького громадянства.
  3. Для заснування акціонерного товариства необхідно мати статутний капітал не менше ніж 50 тис. євро, з яких 25 % необхідно внести вже при реєстрації.
  4. Також у Німеччині можна купити вже готове підприємство – разом зі співробітниками, обладнанням і клієнтською базою. Процедура купівлі доволі проста.
  5. Одним із найприбутковіших видів бізнесу вважається торгівля нерухомістю. Однак стабільний дохід приносить і інша діяльність, приміром, будинок для літніх людей: особливість у тому, що держава таким закладам надає пільги й дотації.
  6. Не менш успішними є відкриття крамничок (продукти харчування, одяг, побутова хімія), закладів харчування. Однак варто мати на увазі, що дорогі ресторани й бари в країні поступово втрачають популярність: німці схильні перекусити там, де недорого й смачно готують.
  7. Особливо популярними є підприємства, діяльність яких спрямована на збереження довкілля: виробництво сонячних батарей, розроблення ноу-хау в цьому напрямку.
  8. Значну перевагу в експортно-імпортній діяльності може мати підприємство, засноване громадянами України, які певний час працювали в Німеччині. З одного боку, їм уже відомі інтереси її споживачів, а з іншого – як українці, вони чудово поінформовані щодо наявності експортно привабливої продукції в Україні, знайомі із потрібними людьми, тож можуть налагодити взаємовигідний експорт до ФРН.
  9. Звичайно, Україна не може конкурувати у виробництві високотехнологічної продукції, приміром, поставляти до ФРН автомобільну, промислову, електронну чи побутову техніку власного виробництва. Однак країна має доволі сильний науковий потенціал у високих технологіях, зокрема й ІТ-сфері. Саме він може реалізуватися у форматі економічного співробітництва. Упродовж останніх років зросла науково-технічна співпраця між обома країнами майже у всіх сферах фундаментальних досліджень. До пріоритетних належать: матеріалознавство, нові матеріали та їх виробництво; фізико-хімічні технології; нано- і біотехнології; інформаційно-комунікаційні технології; ефективне використання ресурсів та енергії; стійкі екологічні технології. Тобто це сфери, які визначають технологічне майбутнє людства загалом і мають величезну капіталомісткість. Серед німецьких партнерів – дослідні лабораторії університетів, дослідницькі установи Фонду ім. Гельмгольца, Товариство ім. Макса Планка для сприяння розвитку наук, Товариство ім. Фраунгофера, Наукове товариство ім. Ляйбніца та ін. У самій Німеччині з ініціативи українських учених, які мешкають у цій країні, засновано Німецько-українське наукове співтовариство (Die Deutsch-Ukrainische Akademische Gesellschaft e.V.). Майже всі проекти і програми, ініційовані у рамках співпраці, з української сторони курирують відповідні міністерства й наукові державні установи. Натомість підприємницький сектор практично не задіяний.
  10. І тут необхідно виділити чи не найважливішу складову в започаткуванні успішного бізнесу в Україні. Вище наведено установи ФРН, які проявляють активність стосовно пошуку й співпраці з українськими науковцями. Однак фінансування науково-дослідних проектів, які пройшли конкурс, такими установами украй мізерне (зазвичай від кількох до десятків тисяч євро), точкове (по завершенні проекту співпраця припиняється), результати досліджень не належать українській стороні (права власності отримує організація, що фінансує проект), а держустанови між українським науковцем-виконавцем й німецькою організацією-замовником створюють бюрократичні перепони та «забирають» чималу частку виділених на проект коштів.

Натомість у країні існує величезний науковий потенціал і відповідна матеріальна база – насамперед розгалужена мережа НДІ у структурі НАН України (понад 100 інститутів і наукових центрів природничого спрямування). Фінансування науки в країні з року в рік падає, держзамовлення на дослідницькі організації фактично не надходять, тому, з одного боку, чимало вже завершених розробок і досліджень роками лежать незатребувані «під сукном», а з іншого боку, призупинено перспективні дослідження через брак коштів. А це такі напрямки, як біотехнології, напівпровідникові матеріали, вирощування кристалів, енерготехнології, наноматеріали, технології надпотужних лазерів, програмне забезпечення… Наукові установи мають значний потенціал, але не мають замовників на свої розробки. Саме цим замовником і міг би стати український інвестор й освоїти ланцюжок «наукова ідея / розробка – продукт / наукомістка технологія – замовник / ринок ФРН». І вже результат такої праці – конкурентоспроможний і з високою доданою вартістю – міг би пропонувати німецькому партнеру

Тому в майбутньому для українських підприємців одним із найперспективніших напрямків просування на німецькі ринки може стати інвестування в розробку наукомістких технологій і налагодження виробництв, базованих на високих технологіях – з участю як окремих фахівців, так і наукових установ і центрів України.

Входження на німецький ринок відкриває для українських компаній перспективи утвердитися фактично на всіх ринках ЄС. Цьому сприяє насамперед авторитет німецької виробничої економіки й високі вимоги до її суб’єктів: якщо певна фірма з успіхом провадить діяльність у цій країні, отже, вона відповідає найвищим вимогам стосовно технологій, якості продукції чи послуг, порядності її керівництва й пунктуальності у відносинах із партнерами.

Інші статті на цю тему

  • 2798930
    Новини

    У Литві на 35% знизилося споживання газу

    У Литві споживання природного газу 2022 року знизилося більш ніж на третину. Про це повідомив оператор газових мереж Amber Grid. “У 2022 році Литва спожила 15,6 ТВтч газу, тобто на 35% менше, ніж у 2021 році, коли потреба країни в газі досягла 24 ТВтч, – уточнили в компанії. Зазначається, що скорочення пов’язане зі значним падінням виробництва добрив […]

  • bondar unian id63027 1300x820 1 1300x820
    Новини

    Завод Bayraktar в Україні: посол розповів про просування проекту

    Проект майбутнього заводу з виробництва Bayraktar TB2 в Україні завершено. Також сформовано всю необхідну правову базу. Про це заявив посол України у Туреччині Василь Боднар на брифінгу у Медіацентрі Україна. “На сьогодні сформовано всю правову базу, вже, як ви знаєте, ратифіковано відповідну міжнародну угоду, є компанія, яка зараз діє в Україні, вона завершила підготовку фізичного проекту… […]

  • bez nazvanyya
    Новини

    У Британії продали за один фунт компанію, часткою якої володів Абрамович

    Телекомунікаційна компанія Truphone у Британії, частка якої належала російському олігарху Роману Абрамовичу, продана двом європейським бізнесменам за один фунт стерлінгів. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна. Truphone куплено компанією TP Global Operations, власниками якої є бізнесмени Хакан Коч та Піррос Кусіос. Угоду схвалило міністерство у справах бізнесу, енергетики та промислової стратегії Великої Британії. Truphone отримала ліцензію від Управління […]

  • 2799301
    Новини

    Екс-міністр енергетики розкритикував регулятора за штрафи для обленерго

    Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), не врахувала об’єктивних факторів при накладенні штрафів на обленерго за недотримання графіків відключення світла. Таку думку висловив екс-міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель в ефірі телеканалу Еспресо. “Регулятор, він же політичний орган, який на сьогоднішній день накладає штрафи на ці компанії. […]

  • 630 360 1671100905 599
    Новини

    Регулятор оштрафував п'ять обленерго за недотримання графіків відключень

    Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), оштрафувала п’ять обленерго за “недотримання графіків відключень в умовах дефіциту електроенергії”. Рішення про накладення штрафів на ДПЕК Київські електромережі та Одеські електромережі було ухвалено на засіданні комісії. Ще три обленерго – Вінницяобленерго, Волиньобленерго та Чернівціобленерго – отримали аналогічні штрафи минулого тижня. На наступні […]

  • infl rbk 650x410
    Новини

    Інфляція у Венесуелі знизилася до 234% у 2022 році

    За підсумками 2022 року інфляція у Венесуелі становила 234%. Про це заявила віце-президентка республіки Делсі Родрігес під час зустрічі з лідерами турецького і венесуельського бізнесу, повідомило агентство Reuters. Зазначається, що з листопада Центральний банк Венесуели не публікує статистику про інфляцію, остання офіційна інформація стосувалася жовтня, коли підвищення цін становило 6,2%. “Протягом кількох місяців президент-соціаліст Ніколас […]

  • censornet news 528
    Новини

    Російський Сбербанк почав працювати у Криму

    Російський Сбербанк оголосив початок роботи в окупованому Криму. Про це повідомляється на сайті держбанку РФ. “Сбербанк сформував команду і починає працювати на півострові Крим. Перші банкомати банку вже встановлені, протягом року мережа пристроїв самообслуговування запрацює на всьому півострові”, – йдеться у повідомленні. Вказано, що поступово протягом 2023 року відкриватимуться офіси банку, перші з них у найбільших […]

  • 30
    Новини

    У рейтингу банків України за кількістю відділень вперше змінився лідер

    Державний ПриватБанк вперше в історії посів перше місце за кількістю відділень. У 2022 році він скоротив 287 відділень, і тепер їх 1 210.  Водночас державний Ощадбанк нині має 1 182 відділення – 420 за 2022 рік. Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ). Станом на 1 січня 2023 року в Україні налічувалося 5 336 діючих структурних […]

Читайте також

Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

Чому політичний популізм призвів до перетворення працездатного механізму надання УПК у мертві норми Закону?

Законодавча діяльність в Україні усе частіше набуває форм масштабної PR-акції. Не зважаючи на низку запропонованих та навіть реалізованих нововведень, темпи економічного розвитку держави, які знаходяться у безпосередній залежності від можливості вільного розвитку бізнесу, залишають бажати кращого. Звісно, непроста ситуація, здебільшого, є наслідком низки зовнішньополітичних обставин та загроз, з якими в актуальний час довелося зіткнутися нашій […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

Індустрія туризму втратить 120 млн робочих місць

Світова індустрія туризму може втратити 120 млн робочих місць через пандемію коронавірусу COVID-19. Про це сказав у відеозверненні генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш. За його словами, туризм став однією з галузей, які найбільше постраждали від пандемії, і жодна країна не залишилася незачепленою різким скороченням кількості міжнародних поїздок “Близько 120 млн робочих місць у світі перебувають […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

SoftBank Group купує інвесткомпанію Fortress за $ 3.3 млрд

Медіакомпанія SoftBank Group Corp. (SBG) провела операцію злиття з інвестиційною компанією Fortress Investment Group LLC на суму близько $ 3.3 млрд. Акціонери отримають $ 8.08 долара за акцію, а також дивіденди за четвертий квартал минулого року. У компанії запевняють, що Fortress збереже статус незалежної бізнес-одиниці і продовжить роботу по устовшей бізнес-моделі. За компанією залишається торгова […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

Uber: про перші успіхи в Україні

Представники американської міжнародної компанії Uber, яка почала свою роботу в Україні в червні 2016-го року, прозвытували щодо своїх успіхів у рамках українського ринку. Згідно з інформацією, що її озвучили керівники інноваційного сервісу, за час існування Uber в Україні на порталі перевізника зареєструвалося близько 200 тисяч користувачів. З кожним місяцем кількість здійснюваних поїздок зростає. Наприклад, якщо […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

ЄС схвалив план Німеччини виділити 500 млрд євро на допомогу бізнесу

Європейська комісія схвалила плани Німеччини зі створення фонду обсягом до 500 млрд євро для підтримки бізнесу, який постраждав через пандемію коронавірусу. Цей захід сприяє пом’якшенню економічних наслідків пандемії для ФРН, йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті Єврокомісії в середу, 8 липня. Допомога буде надана німецьким компаніям, які зіткнулися з фінансовими труднощами не раніше січня 2020 […]

Далі
original 2
Новини

У Китаї число користувачів інтернету перевищило 900 млн

Число користувачів інтернету в КНР з червня минулого року збільшилася на 5,3% і вперше в історії перевищило 900 млн осіб. Про це повідомив у вівторок Китайський мережевий інформаційний центр (CNNIC). Також в КНР підвищився коефіцієнт доступності інтернету для населення на 3,3 процентних пункта (до 64,5%) і збільшився розмір електронної комерції на 16,4%, досягнувши 710 млн […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

В АМКУ встановили, що ДТЭК контролює всього 26% ринку електроенергії

Антимонопольний комітет України встановив, що ринкова доля холдингу ДТЭК у виробництві електроенергії не перевищує 26%. Це більш ніж у два рази менше, ніж ринкова частка державного підприємства НАЭК “Енергоатом”, який виробляє 57% електричної енергії. Такі дані були оприлюднені під час сьогоднішнього засідання АМКУ, присвяченого розгляду справи №128-26.13 / 14-15 про ознаки монополізму в електроенергетичному ринку. […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

Бізнес-підсумки тижня від LDaily

АМКУ розслідує справу про порушення антимонопольного законодавства українським поштовим оператором «Нова пошта», суд визнав незаконним рішення Кабінету міністрів України по відношенню до компанії Ярослава Кінаха Yuzgaz B.V., а Генеральна прокуратура України має намір повернути аеропорт у Дніпрі в державну власність. Новини для тих, хто цінує свій час! Видання LDaily підводить інформаційні підсумки тижня. 1. «Нову пошту» […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

Маск опустився ще на одну сходинку в списку найбагатших людей світу

Американський бізнесмен, засновник і глава компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск опустився з другої на третю сходинку рейтингу найбагатших людей планети за версією Bloomberg. Статок підприємця оцінюється в 160,6 мільярда доларів, тоді як наприкінці лютого він становив 183 мільярди. За даними агентства, Маск втратив понад 20 мільярдів через зниження вартості акцій виробника електромобілів Tesla, капіталізація якого за […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

Ощадбанк виграв в суді майже мільярд гривень

Про це повідомляється в інтернет-порталі державного банку. У заяві прес-служби банку вказано, що Верховний Суд України задовольнив касаційну скаргу Ощадбанку на рішення господарського суду м. Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду, яким скасував встановлену минулими інстанціями річну відстрочку стягнень з ТОВ «ЕСУ» на користь Ощадбанку. У відповідній заяві також зазначено, що таким чином банк […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

Інклюзивність – одна з головних складових сучасної компанії

У 2020 році SOCAR зібрав одразу кілька нагород, які підтверджують той факт, що дана мережа АЗК є комфортним і зручним місцем для найрізноманітніших груп населення. Третій рік поспіль компанія визнана абсолютним переможцем рейтингу «Фаворит успіху» в номінації «Кращі автозаправки України». Отримала нагороду за зручність локації для людей з маломобільних груп населення в рамках премії «Відкриті […]

Далі
73
Аналітика

Основні напрямки венчурних інвестицій за 2016 й рік

Періодичне видання Forbes визначило основні вектори інвестиційної політики 2016-го року. Які з них можуть бути перспективними в форматі українського бізнесу, і на що слід робити ставку в майбутньому? Редакція LDaily має намір розібратися в цих питаннях. Отже, перше місце – фінансові технології. Йдеться, у першу чергу, про різноманітні сервіси надання фінансових послуг і банківську систему в цілому. Серед […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

Deutsche заплатить 75 млн доларів для врегулювання справи про зловживання ADR

Комісія США з цінних паперів і бірж повідомила, що Deutsche Bank погодився виплатити майже 75 млн доларів для врегулювання розслідування про махінації з американськими депозитарними розписками (ADR). Deutsche Bank не визнав або спростувати висновки SEC, але погодився повернути «неправомірні доходи», що по сумі відповідають штрафу SEC. SEC заявила, що її розслідування виявило «поширені в галузі […]

Далі
Україна – Німеччина: на що сподіватися й чого остерігатися 2019 року
Новини

Amazon запустила технологію для підтримки соціальної дистанції між співробітниками

Компанія Amazon використовує на своїх складах систему Distance Assistant ( «Асистент дистанції») на базі штучного інтелекту, яка в режимі реального часу дозволяє контролювати дотримання соціальної дистанції співробітниками. Про це повідомляється в заяві, розміщеній у вівторок на сайті компанії. “Поки ми продумували зміни в робочому просторі і вводили нові правила в офісах, наші інженери шукали способи […]

Далі
630 360 1445605874 8742
Новини

ЄБРР погіршив прогноз зростання економіки України

Євробанк погіршив прогноз зростання ВВП на поточний рік на піввідсотка. Також в банку назвали причини зміни прогнозу. Європейський банк реконструкції і розвитку погіршив прогноз зростання економіки України з 3% до 2,5% за підсумками 2019 року, в 2020 році зростання економіки очікується на рівні 3%. Про це йдеться у звіті банку, опублікованому в середу, 8 травня. […]

Далі