Фармацевтичний ринок України: реалії та перспективи

У 2013 році, який експерти називають еталонним, обсяг фармацевтичного ринку України складав біля 3,3 млрд доларів США. Того часу фармацевтичний ринок України був одним із найбільш швидко зростаючих та займав друге місце серед країн СНД. За даними консалтингової компанії BakerTilly, у середньому, темп зростання ринку складав 15-20%.

Не дивлячись на те, що минулий, 2016 рік, поступово повертає позиції, повторити рекорд у доларовому еквіваленті поки що не вдається. Тим не менш, у гривневому вираженні ринок продовжує впевнено зростати. У аптечній корзині роздрібних продажів левову частку займають лікарські засоби. За підсумками 2016 року (дані порталу apteka.ua), обсяг продажів лікарських засобів склав 50,5 млрд грн за  1 млрд упаковок. У доларовому еквіваленті – 1,98 млрд. Це на 21,9% більше показників минулого року у грошовому еквіваленті та на 5,7% – у натуральному виразі. Експерти вказують, що у 2016 році вплив інфляційної складової значно зменшився.

У січні-квітні 2017 року, відповідно до звіту компанії «Бізнес Кредит», аптечні продажі у грошовому виразі в Україні вже зросли на 16% (до 21,335 млрд грн) у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. У звіті зазначається, що у натуральному виразі обсяг аптечних продажів за цей же період збільшився на 9% (до 497,665 млн упаковок). Середньозважена ціна товарів аптечної корзини у квітні цього року склала 43 грн, препаратів – 56,3 грн за упаковку.

НА ЧОМУ ЗАРОБЛЯТИ?

Відповідно до статистичних показників фармацевтичного ринку у національній валюті України, ми спостерігаємо поступове стабільне зростання. Але так – лише з одного боку. Обсяг ринку у доларах показує, що стан справ виглядає дещо інакше.

Останні роки, з огляду на кризові явища та подорожчання життя в цілому, відбувається зменшення купівельної спроможності споживачів. І хоча Держкомcтат каже нам, що номінальні та реальні доходи населення ростуть, ми розуміємо, що у сукупності з іншими факторами, які впливають на купівельну спроможність споживачів, останні не можуть собі дозволити більше ніж, скажімо, у 2013 році. Кілька років поспіль споживач надає перевагу дешевим лікам або й взагалі намагається обійтись без них. Лише в кінці минулого та початку нинішнього року відновилась тенденція, коли споживач почав повертатись до ліків середньої та вищої цінової категорії.

Виробники фармацевтичної продукції також не розкошують останнім часом, як це мало місце раніше. Не дивлячись на перевагу українських виробників перед іноземними у відсотковому співвідношенні одиниць продукції, яку купують українці, велика частка сировинної бази є імпортною, і це суттєво впливає на ціну. Для підвищення продажів своєї продукції на такому ринку виробник вимушений витрачати великі кошти на промоцію лікарських засобів. Суттєві витрати на рекламу, як показує зріз ринку, на сьогодні є найефективнішим двигуном продажів. Ті, хто має достатньо коштів на дорогу рекламу та ефективну роботу з аптечними мережами, і «володіють» ринком.

Що стосується останніх – аптек, то на них також чекають нелегкі часи. З огляду на низьку купівельну спроможність громадян держава взялася активно регулювати торговельні надбавки. Відповідно до останньої ініціативи Уряду, встановлюється нове регулювання торговельних надбавок на рівні 5% та 15%. Крім того, вводиться референтне ціноутворення. Міністерство охорони здоров’я встановлює  референтні ціни на лікарські засоби, в межах яких визначається оптово-відпускна ціна для певних ліків. Держава пояснює це тим, що ціни на лікарські засоби в Україні є майже найвищими у світі. Аптечні мережі відповідають, що, натомість, витрати громадян на лікарські засоби в Україні є найменшими серед сусідніх країн, та середньозважена роздрібна надбавка і так знижується під тиском ринкових механізмів. Вони вказують, що кінцева вартість лікарських засобів залежить більше не від аптечної надбавки, а від курсу валюти. Держава відповідає, що розуміє жорсткість своїх кроків, але наголошує, що усі кроки спрямовані перш за все на пацієнтів, адже сьогодні ринок лікарських засобів на 86% фінансується з кишені пацієнта.

Крім того, Міністерство охорони здоров’я активно пропагує реімбурсацію – відшкодування вартості лікарських засобів обмеженого переліку, визначеного за міжнародними непатентованими назвами. Планується виділяти на цю статтю бюджетні кошти. Але на ринку лікарських засобів об’єм коштів, що виділяються на реімбурсацію, складає менше 1% від споживання. Крім того, виробники зазначають, що принципи та правила такого відшкодування ще не затверджені.

ІНОЗЕМНА КОНКУРЕНЦІЯ

Не дивлячись на тенденцію останніх років, коли вітчизняні фармвиробники відвойовують позиції у іноземних, з початком 2017 року ситуація може знову змінитись. Набув чинності новий порядок реєстрації іноземних ліків: виробники вже сертифікованих у інших країнах ліків зможуть отримати дозвіл на їх ввезення та реалізацію за досить скороченою процедурою. Фактично, вона полягатиме у перевірці даних реєстрації у країні її отримання.  Раніше виробники витрачали на це до двох років. Очікується, що це знизить ціни на імпортні ліки та підвищить конкуренцію у цій галузі з вітчизняними виробниками. Крім того, є ліки, які просто не виробляються в Україні. У відповідь, українські фармкомпаніїї ініціювали розгляд Антимонопольним комітетом України такого питання: як оновлення цих реєстраційних процедур вплине на конкуренцію на українському фармринку.

Відповідно до даних компанії Proxima Research, останній рік відсоткове співвідношення у грошовому еквіваленті вітчизняних та іноземних виробників було 37% до 63% на користь іноземних з тенденцією стабільного зростання відсотку вітчизняних виробників. З іншого боку, долі в продажах по упаковках розподілились інакше: 27% – імпортні, 73% – вітчизняні. Тут вже безперечна суттєва перевага на боці українських ліків.

СПОЖИВАЧ ПЕРЕОРІЄНТОВУЄТЬСЯ

Як зазначалось раніше, тенденція до зменшення частки ліків у купівельній корзині споживача поступово змінюється. Економіка зростає, купівельна спроможність збільшується та споживач впевнено повертає собі можливість збільшувати витрати на лікарські засоби. Середня ціна аптечного кошика, яка і так є найменшою серед сусідніх країн, поступово починає збільшуватись.

Крім того, вітчизняний спожива за часи кризи вже звик до того, що вітчизняні ліки також є якісними та конкурентоспроможними. Починається тенденція до зміщення центру довіри споживача саме до лік великих вітчизняних виробників.

ПРОГНОЗ РИНКУ

Експерти фармгалузі оптимістично дивляться у майбутнє, прогнозуючи його зростання у грошовому виразі на 14-18% у 2017 році. В упаковках прогнозують зростання на 2,9%. Саме збільшення споживання в натуральному виразі та продовження перерозподілу структури споживання у бік дорожчих ліків буде тенденцією наступних періодів.