Інтерв'ю Українська макроекономіка

Завдання Торгово-промислової палати – щоб підприємець відчував, що у своїй країні йому вигідніше вести бізнес

Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, розповів про її унікальний статус, представницькі «цехові» функції, а також про її активну діяльність на благо вітчизняного бізнесу на внутрішньому й зовнішньому ринках.

: Що являє собою Торгово-промислова палата України?

Г. Чижиков: Торгово-промислова палата – не винахід України. Це продукт природного розвитку бізнесу в усіх країнах світу. Бізнес на певному етапі розвитку розуміє: при тому, що він сповнений енергії конкуренції, він ще має необхідність об’єднуватися, щоб захищати спільні інтереси та допомагати собі спільними зусиллями. Що мається на увазі? Захищатися від тиску правоохоронних органів, стежити, щоб податки збиралися правильно, робити конкретний регіон популярним.

Першу торгово-промислову палату було створено в Марселі 1499 року. Там були різні гільдії, які об’єднували спеціалізованих ремісників – хтось рибою торгував, хтось гончарював. Як тільки виникав якийсь конфлікт, вони йшли до правителя міста з відповідними питаннями. Наприклад, щодо мір. Ми звикли, що маємо одну міру ваги: кілограм, тонна і т.д., а тоді кожен мав власну міру. Другий випадок – нерідко виникали суперечки. І знову йшли та несли гроші правителеві міста: «Розсудіть, батьку!». А він каже: «А мені ніколи, прийдіть за місяць, за два» тощо. Тоді бізнес зрозумів, що потрібно домовитися між собою: приміром, визначитися, що таке міра ваги, та тримати в цій організації зразки мір. Слово «домовитися» є ключовим.

Тобто Палата від самого початку – це організація, яка вміла домовлятися, знаходити спільні інтереси. А друге – організація довіри. Ви робите одне, я друге, він третє – зберімося та визначмося: ось цій організації ми довіряємо, вона не ваша, не моя, вона чинитиме так-то. Потім пішли різноманітні юридичні питання тощо. Торгово-промислова палата, крім того, почала брати на себе функції, які бізнес їй делегував.

Зараз чимало всякого створено – якісь союзи, асоціації, а що ж таке Торгово-промислова палата? Тут є одна особливість: будь-яка організація, на кшталт асоціації, завжди пов’язана з галуззю – асоціація металургів, асоціація легкої промисловості, або ж якоюсь ознакою – наприклад, асоціація малого бізнесу. А Торгово-промислова палата завжди прив’язана до території: вона для тих, хто працює на ній, зонтична організація для них усіх. У цьому її суть.

І друга особливість: це єдина організація, яка ділиться на два напрямки. Вона, з одного боку, захищає інтереси бізнесу, допомагає його діяльності, а з іншого – установлює певні функції сервісної організації. Бо Палату багато хто знає саме за сервісами. Якщо ви хоча б раз чули про сертифікати походження, то це стосується саме Торгово-промислової палати. А коли почалися воєнні дії, на сході країни постраждало чимало українських підприємств, і тоді звернулися до нас: мовляв, дайте нам свідоцтва про форс-мажор.

Крім форс-мажорів, торгово-промислові палати завжди видавали гарантії, пов’язані з тимчасовим вивезенням чи ввезенням товарів. Наприклад, коли ви їдете на виставку, Палата дає гарантію, що це саме для цих цілей. Багато хто говорить, що Палата – це, певно, наче бізнес-асоціація, а насправді наші функції дещо інші.

Торгово-промислова палата – єдина організація, яка захищає інтереси бізнесу в Україні, щодо діяльності якої є закон.

Є закон про торгово-промислові палати України, у якому йдеться, що ми недержавна, неприбуткова організація. Гроші, які отримуємо за наші послуги, не розподіляються між нашими засновниками й членами. Усі кошти спрямовуються на розвиток системи. Тому торгово-промислові палати в усьому світі – це переважно будівлі з колонами, одні з найкрасивіших, завжди в центрі міст. Бо це – візитівка бізнесу країни.

А щодо її характеристики, то є дуже важливе поняття, яке деякі не розуміють, – самоврядна. «Самоврядна» означає, що ми самі урядуємо: президент Палати і всі інші посади у нас виборні. Ми повністю перебуваємо під контролем членів Торгово-промислової палати. Це не приватна організація, а надбання цілої країни. Усі хочуть нами керувати, але ми не даємося!

: Усі – це влада?

Г. Чижиков: Не влада. Знаєте, є завжди нечесні люди. У владі, як і скрізь, як і в ТПП, як і в бізнесі, – завжди є певна їх кількість. Але ми на них не орієнтуємося. Навпаки, говоримо так: Палата як організація, що захищає інтереси бізнесу, повинна взаємодіяти з владою. Тому ми відкриті для діалогу і з прем’єром, і з усіма міністрами. Не може бути такого, щоб між нами був конфлікт, бо бізнес не має бути в опозиції до уряду. Якщо він перебуватиме в опозиції, то це революція, адже бізнес платить основні податки. Якщо він розумітиме, що податки неправильно використовуються чи є якась інша несправедливість, то може виникнути конфлікт.

Наприклад, влада каже: нам бракує в бюджеті двох мільярдів, хочемо збільшити акциз або ввести податок на таку-то кількість відсотків вище. Бізнес каже: стоп, а давайте по-іншому. Маєте проблему, а ми знаємо, як її вирішити. Погоджуємося, що це правильно, справедливо, розуміємо соціальну відповідальність бізнесу та пропонуємо варіант, як коштом правильної організації чи перерозподілу знайти ці ж гроші. Є, наприклад, простий закон в економіці еластичності: що менший податок, то більший прибуток. Бо починають більше виробляти за меншою ціною, отже, більше купують, а отже, обертається більше грошей і за рахунок обсягів зростають надходження. Відносна частка, може, і незначна, але в абсолютному розмірі зростатиме. Це і є можливості для діалогу.

: Як часто відбуваються вибори?

Г. Чижиков: Раз на п’ять років. Вибори – це коли людина приходить з якоюсь ідеєю і його вибирають за те, що він хоче реалізувати. Моя місія зараз – провести певну реформу нашої організації, яку було створено десятки років тому та яка за 20 останніх років сформувала модель, яка вже не відповідає новим викликам. А йдеться про глобальні виклики: у нас змінилися ринки збуту, ми виходимо на європейський ринок, наша економіка стає глобальною, відкритішою, з’являється й віртуальна економіка. Бізнес не хоче ходити й гаяти час, щоб отримувати довідки, він хоче все отримувати за допомогою смартфона, на відстані витягнутої руки. Ми повинні бачити тренди, підказувати й повідомляти про те, що станеться з нашою країною, з нашим бізнесом за 2-3 роки. Ця місія – у тому числі й моя, моєї команди та нашої організації загалом. Нині потрібно провести таку реформу Торгово-промислової палати, щоб вона була максимально комфортною для бізнесу.

: За які кошти існує Палата?

Г. Чижиков: Ми самофінансована організація, не маємо ні копійки державних грошей. Ми організація не політична й не залежимо від жодної фінансово-промислової групи. Саме в цьому наша сила – ми показуємо, що Торгово-промислова палата справді представляє інтереси бізнесу. Як тільки ми станемо політичною організацією, партійною, то розшматуємо наш бізнес, адже одні підприємці вірять в одну ідеологію, інші – в іншу. Це не треба бізнесу – він повинен бути поза битвою. Ми намагаємося дотримуватися цієї лінії, але не бути осторонь, а навпаки, включаємося в ці процеси з погляду інтересів бізнесу. Розуміючи завдання, які стоять перед ним, ми щороку виходитимемо з відповідним порядком денним. Тобто узагальнюємо думку бізнесу та кажемо: 2019 року для нас головними будуть такі-то питання чи проблеми.

: Які ж питання бізнес ставить перед державою?

Г. Чижиков: Для мене дуже важливі поїздки по Україні. Наприклад, нещодавно повернувся з відрядження: обов’язково їжджу в регіони представляти наш бізнес. Що його хвилює? Перша найголовніша проблема України – брак фінансових ресурсів. У жодній країні світу підприємництво не розвивається тільки за власні кошти. Для цього багато років тому було сформовано інститут банків. Банк повинен бути комфортною частиною цієї системи. У вас виникає ідея: з’являється мода, припустимо, на латунні вироби. Ви відчуваєте, що в цьому щось є. Інтер’єри змінюються і т.д. Маєте ідеї, маєте художників, дизайнерів, усе прорахували – це класно, це буде. Ви повинні прийти в банк, довести життєздатність свого проекту, отримати кредити та почати працювати. І в економіці – так само. Але нині, на жаль, через те, що ринок наш просів, у населення бракує грошей. Якщо раніше нас рятував чорний ринок (це було нашим мінусом, але й нашим плюсом, бо в критичні моменти люди діставали з іншої кишені), то зараз фінансових ресурсів немає. Крім того, на нас чекає те, що для нашої економіки ледь не катастрофа, – вибори. Вибори – це означає, що люди менше витрачають, бо перебувають в очікуванні. А це насамперед по кому б’є? По бізнесменах. А це ресторани, кав’ярні, магазини, туристичні організації… Усі вони відчують брак грошей. А бізнес – це взаємно сполучні посудини. І що більше ми даємо один одному, то краще працює економіка.

Друге, що нас турбує: коли бракує грошей на внутрішньому ринку, держава починає багато експортувати. Бо за кордоном гроші є. А для того, щоб вивозити, потрібен залізничний транспорт. «Укрзалізниця» змушена підвищувати вартість послуг, крім того, відсутня конкуренція, бо немає інших видів транспорту. Турбує й брак вагонів, локомотивів.

Також виникають питання, пов’язані з децентралізацією. Значна або й більша частина коштів, які заробляють підприємства, повинна залишатися в регіонах, бо бізнесмени там живуть і працюють, тому хочуть, щоб прибуток залишався на місцях і спрямовувався на регіональний розвиток. Ми аналізуємо та намагаємося сформувати загальнодержавні питання, які повинні ставити від імені бізнесу перед урядом та разом із ним усебічно обговорювати, вирішувати їх і рухатися далі.

: Розкажіть про інвесторів, які намагаються зайти в Україну. З якими вони проблемами стикаються?

Г. Чижиков: Інвестиції починаються із соціального клімату в країні. Мається на увазі комплекс узагалі всього, що викликає у вас відчуття комфорту й ви не хочете звідси їхати. Насамперед потрібно, щоб було комфортно місцевому бізнесу. Якщо місцевому бізнесу комфортно, якщо він хоче й уже інвестує, то є велика ймовірність, що й зарубіжні інвестори працюватимуть у цій країні. Ось це і є наше завдання – насамперед спільно створити сприятливі умови для місцевого бізнесу.

Це комплекс питань, пов’язаних із реформою. Ми так уже звикли до деяких речей, що іноді не помічаємо, що їх треба змінювати. Що менше матимемо бар’єрів, то вільніше почуватиметься бізнес. Правила завжди повинні бути однаковими в усіх країнах, і в Україні теж. Підприємець має відчувати, що всі в цій країні рівні перед законом, стосовно якихось обмежень чи, навпаки, з погляду підтримки. Відсутність привілеїв – це також стан, коли немає жодних монополій. Ми звикли, припустимо, що електроенергія, як у старі часи, – це монополія, залізниця – теж. Але ми трішечки про інше забуваємо: для успішного бізнесу потрібні інші варіанти.

Крім того, нечесні чиновники створюють сприятливіші умови для окремих підприємств. І ті, наприклад, починають завозити з якоїсь країни без податків, без якихось сплат контрафактну продукцію й виробництво стає дешевшим. Це відразу підриває бізнес. Або якесь підприємство веде діяльність таким чином, що менше платить податків. Це теж є елементами недобросовісної конкуренції чи, по суті, монополії.

Тому перше наше завдання – Торгово-промислової палати разом із нашими членами, – щоб умови ведення бізнесу були для всіх однакові та найсприятливіші. Щоб будь-який підприємець відчував, що у своїй країні йому вигідніше вести бізнес.

Коли внутрішні інвестори почнуть інвестувати, то, ще один момент – створять на цю країну моду. У світі майже 200 країн, навіть більше, а тих, які на слуху, понад 120. Якщо про деякі з них ви щось чули, то про інші взагалі нічого. Якщо я розповім про 5-6 із них, то вам захочеться в якусь поїхати з тієї причин, що є мода й про цю країну ви щось хороше чули. А якби мали зайві гроші чи були бізнесменом та хотіли кудись інвестувати, то теж би, певно, надали перевагу їй. Ось це наше друге завдання. Це робиться й за допомогою туризму, різноманітних акцій, промоцій та ін. Будь-яка цікавість краще, ніж її відсутність, за винятком, напевно, таких подій, як війна, непередбачені обставини, як от землетруси, тайфуни тощо.

А третє – повинні бути певні ресурси. Є країни, економіка яких ґрунтується на внутрішніх ресурсах. Це може бути метал, сировина для нього, нафта, газ. А є країни, де головний ресурс – люди. І сказати, що ліпше – країна, де багато природних ресурсів, чи країна, де кращий людський капітал, тобто професійні, підготовлені кадри, – не можна, бо ми бачимо різні приклади. В Японії немає жодних ресурсів, однак вона має найпотужнішу економіку, а в Росії, де величезна кількість ресурсів, постійні економічні проблеми й кризи. Є чимало країн, таких як Бельгія чи Голландія, у яких нічого немає, натомість вони успішно організовують економіку.

І в Україні вперше не тільки за 27 років незалежності, а, можливо, за всю її історію, відтоді як звідси почали виїжджати люди, раптом заговорили: слухайте, а в нас головний-то ресурс – люди. До цього ніхто не вважав, що люди – це головний ресурс. І другий головний ресурс – це управління людьми. За радянських часів теж ніхто не розглядав управління як ресурс – вважали, що кожен може управляти.

: Як стають членами Торгово-промислової палати?

Г. Чижиков: Членом Торгово-промислової палати може стати будь-яке підприємство, зареєстроване на території України. Як правило, підприємства стають членом регіональної палати й одночасно – Торгово-промислової палати України. Це не залежить від розміру компанії, від якихось інших чинників чи від галузі.

Наша членська база є відображенням економічної ситуації в Україні. Природно, у нас більшість підприємств – 90 %, а то й більше – це підприємства малого й середнього бізнесу. У нас 25 регіональних торгово-промислових палат. У законі записано принцип: один регіон, одна область – одна торгово-промислова палата. І плюс палата в місті Києві. На окупованій території Криму була Кримська ТПП та Севастопольська ТПП. Нашими членами можуть стати як підприємства й окремі бізнеси, так і бізнес-асоціації й об’єднання. Умовно кажучи, членом Торгово-промислової палати може стати і металургійний завод, і Асоціація металургів, куди він теж входить.

: Арт-галереї теж можуть стати?

Г. Чижиков: Вони ж ведуть господарську діяльність. Звичайно. Серед наших членів є й університети, інші навчальні заклади. Крім того, маємо чимало іноземних компаній, які працюють в Україні. Нашими членами не можуть бути тільки політичні партії й органи державної влади.

: Що дає членство? Чому варто до нього прагнути?

Г. Чижиков: По-перше, природно, що бізнес працює в полі конкуренції, по-друге, природною є потреба об’єднатися для захисту спільних інтересів. Бізнес об’єднується, вимагаючи, щоб не було незаслуженого тиску правоохоронних органів. Або через те, що бачить систему оподаткування, яка не сприяє розвитку економіки. Об’єднавшись, бізнес із вигодою для себе вирішує інфраструктурні й інші питання конкретних вулиць і мікрорайонів. Крім того, разом зручніше виходити на зовнішні ринки.

Торгово-промислова палата тим і відрізняється, що, з одного боку, допомагає бізнесу, будучи зручним майданчиком, хорошим інститутом захисту інтересів, інструментом знаходження спільної консенсусу й реалізації спільних ідей. А з іншого – допомагає скорочувати витрати: ми надаємо підприємствам різноманітні послуги, які дуже комфортні для бізнесу. Якби кожне підприємство саме це робило, то набагато дорожче б обходилося. Тому бізнес завжди – це ще й своєрідна синергія, і об’єднується для того, щоб у результаті отримати більше.

Мова йде не тільки про співпрацю, завдяки чому виграють дві компанії – не тільки Win-Win, що нині дуже популярно. Зараз потрібно більше. Ми хочемо, підключаючи бізнес до соціальних проектів, робити добру справу, від чого виграють не тільки наші компанії, а й конкретне місто і його мешканці. Усі починають чути про те, що якесь місто цікаве, що в ньому комфортна мережа ресторанів. Наприклад, ми чудово знаємо, що одні з найкращих міст із мережами ресторанів Львів та Одеса. Вони формують цей імідж унаслідок об’єднання, тому не тільки кожне залучене підприємство виграє, а й місто. Воно теж підключається, бо зацікавлене, щоб кафе й ресторани розвивалися. Воно допомагає організувати свята й загальну рекламу. Це і є концепція, яка веде всіх до об’єднання.

Бізнес об’єднуватиметься, тільки якщо він при цьому економить час і заробляє більше, або ж упевнений, що система його захисту обійдеться значно дешевше. Він вкладає невелику суму членських внесків, а в результаті отримує набагато більше з погляду репутації. Наприклад, якщо вас, умовно кажучи, зарахували в Гарвардський університет чи Оксфорд, ви абсолютно впевнені, що ваша репутація стане значно кращою. А якщо ви вступаєте в бізнес-організацію, яка всім відома, на яку позитивно реагують як у нашій країні, так і за кордоном, органи влади або інші іноземні партнери, – то ви тим самим купуєте додатковий імідж. Це репутаційні елементи – завжди дешевше й ефективніше. Крім того, палати стають таким організаційним органом, який усе більше й більше потрібен його членам. Умовно кажучи, наш інтерес у тому, щоб виник умовний рефлекс: коли в підприємств якісь питання, вони повинні автоматично звертатися в торгову палату.

: Як ви будуєте відносини з владою?

Г. Чижиков: Демократія завжди побудована на тому, щоб узагальнити думку більшості й діяти в його інтересах, водночас не забувати про те, що є й меншість. Торгово-промислова палата відповідно до закону – це організація, яка історично завжди представляла інтереси бізнесу. Влада не мусить зустрічатися з кожним підприємцем – це дуже неефективно та потребує багато часу. А Палата виступає таким органом: об’єднує бізнес і, крім того, намагається акумулювати думки та ідеї більшості, щоб вибудовувати оптимальну усереднену позицію бізнесу. Між мікробізнесом, середнім чи малим бізнесом, і взагалі в конкурентному середовищі завжди є протиріччя, тому Палата намагається вибудувати усереднену або загальну точку зору, яка представляла б більшість, була прийнятна для всіх і з якою повинна рахуватися або, принаймні, обговорювати її влада. Це саме та організація, яка окрім того, що цікава й комфортна для бізнесу, є своєрідним містком для його комунікації з владою. Ми, коли починається лобіювання, не відстоюємо інтереси кожного окремого підприємства, а узагальнюємо та захищаємо чи виступаємо адвокатами в цілому певної групи підприємств для визначеної галузі, бо розуміємо, що це дуже важливо, і знаходимо консенсус.

Комунікація з владою відбувається на різних рівнях і в усіх напрямках. Влада – це й місцеві органи в регіонах, і губернатор, і мер, а на національному рівні – адміністрація президента, президент, Кабінет Міністрів, профільні міністерства, різноманітні установи. Ще є Верховна Рада, обласні, міські ради. Кожна структура виконує свою функцію. І ми з кожною повинні знаходити спільну мову.

Цей механізм дуже простий. Як правило, Палата працює безпосередньо й через свої комітети, зазвичай галузеві. На національному рівні галузеві комітети працюють із профільними комітетами Верховної Ради, тісно взаємодіють із міністерствами, розглядають окремі закони або відповідають на проблеми, які виникають у бізнесу.

Крім того, Палата є майданчиком, своєрідним голосом бізнесу. На всі заходи, форуми ми запрошуємо членів уряду й депутатів. Для того, щоб вони почули, вступили в діалог з бізнесом. Бо кожен депутат повинен висловлювати інтереси своїх виборців, а для цього він має їх достеменно знати.

Взаємодія з органами влади в нас не носить політичного характеру, а суто економічний, і вирішуються питання, пов’язані з соціальною відповідальністю. Для нас важливо, щоб уряд краще чув бізнес. Бо завжди є бажання сховатися за якимись комунікаціями з бізнесом, сказати, що це точка зору бізнесу. Але найголовніше, що ми бачимо чітку тенденцію: уряд і адміністрація, загалом органи влади все більше зацікавлені в пошуку дієвих рішень, ефективної взаємодії через бізнес. Бо так виникає значно менше помилок і завжди можна виробити правильне рішення.

: Розкажіть, будь ласка, про міжнародну діяльність Палати.

Г. Чижиков: Торгово-промислова палата вже багато десятиліть є потужною організацією з просування українських бізнес-інтересів за кордоном. Ми допомагаємо нашим підприємствам активно виходити на зовнішні ринки, і для цього маємо значний інструментарій та величезний досвід. Це і навчання, і консультації, і юридична підтримка. Але один із найперспективніших і стабільно окупних інструментів – участь у виставках. Палата проводить власні виставки та бере участь у міжнародних. Ми замовляємо загальний стенд, робимо потрібні сервіси, і врешті бізнесу це дуже вигідно, бо кожному підприємству окремо це обійшлося б дорожче.

Нині за короткий період ми, як то кажуть, від заходу до сходу робимо виставки й беремо в них участь. Нещодавно вивезли 14 українських великих компаній у галузі агро: вони брали участь в одній із найбільших в Європі, але достеменно найбільшій у Франції виставці «Сеал». Вона допомагає учасникам знаходити нові ринки збуту продукції, привертати до себе увагу. Також проводили виставку українських регіонів у рамках Форуму регіонів України й Білорусі за участю президентів обох країн. Це було цікаво і для нас самих, але ще цікавіше для білоруської сторони. Буквально кожне українське підприємство знайшло щось для себе. А нещодавно ми повернулися з найбільшої виставки імпортних товарів і послуг Китаю. Тобто буквально за короткий період – місяць-півтора – у нас активно відбуваються виставки з просування українських підприємств на зовнішні ринки.

: У чому бачите соціальну відповідальність Палати?

Г. Чижиков: Ми є членами UNIC – Всеукраїнської Мережі Доброчесності й Комплаєнсу. Пропагуємо чесність серед наших членів, це такий комплаєнс. Ми підписуємо угоду, де зазначаємо про те, що негідно поводитися не будемо.

Якщо ви зайдете в Торгово-промислову палату, то побачите, що в нас висять картини українських художників. А нещодавно разом із музеєм «Меморіал жертв Голодомору» провели фотовиставку про ці трагічні події. Крім того, ми переконані, що майбутнє України – це молодь. Нєю треба займатися, допомагати. Загалом ми вирішуємо досить багато питань, які безпосередньо не пов’язані з бізнесом. Можете запитати: а навіщо вам це треба, невже у вас так багато часу? Ні, у нас часу зайвого немає, але ми розуміємо, що підприємства розташовані в містах, селищах, на них працюють сусіди власників, мешканці цих населених пунктів. І після робочого дня всі виходять прогулятися, відпочити. Тому хочеться, щоб не тільки в кіно були гарні міста, а так було і в нас, щоб люди відчували затишок і комфорт. Ми надаємо цьому великого значення, бо розуміємо, що успішний бізнес не може розвиватися без такого важливого чинника, як соціальна відповідальність.

Читайте також: Щоб бути успішним в Україні, потрібно забути все, що ти знав до входження на її рино

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

 

  •  
  •  

Напишіть коментар