Інтерв'ю Українська макроекономіка

Закон має захищати бізнес

Інтерв’ю з Президентом ДП НАЕК «Енергоатом» Юрієм Недашковським про стан енергетичного сектору України, перспективи його розвитку, а також про те, що необхідно бізнесу для того щоб він почував себе в нашій країні комфортно.

Енергетичний сектор України дістався Україні у спадщину від Радянського Союзу.  Що було зроблено за роки незалежності і над чим іще слід працювати?  Як відбувається обмін досвідом і чому Україна вчиться у світових колег?

Юрій Недашковський – експерт, який не просто знає галузь, це – фахівець, який представляє Україну на світовому рівні. Він є членом Всесвітньої Ради керуючих  WANO. Що вдається реалізовувати і в чому Україна гідна світових колег Юрій Недашковський розповів  .

: Юрій Олександрович, в якому стані сьогодні знаходиться енергетичний сектор України?

Ю. Недашковський: Перш,  ніж відповісти на це питання, треба розуміти, що саме Україна успадкувала від Радянського Союзу, а це – потужний енергетичний сектор, представлений атомними електростанціями (сьогодні в експлуатації 15 енергоблоків загальною потужністю 13.8 ГВт), тепловою  енергетикою і гідроенергетикою. Крім того, Україна має добре розвинену систему ліній електропередач класом напруги до 750 кВ – як  внутрішньодержавних, так і міждержавних. За часів Радянського Союзу стратегія розвитку енергетики була частиною його зовнішньої експансіоністської політики, за якою Західну Європу Радянський Союз планував посадити на, так би мовити, нафто-газову голку, а Східну Європу (я маю на увазі країни-учасниці Організації Варшавського договору), на електроенергетичну голку. У ті часі дуже активно будувалися атомні електростанції в Україні і міждержавні лінії електропередач, які прокладалися у західному напрямі, що дозволяло щорічно експортувати майже 30 млрд. кВт-год електроенергії до країн Східної Європи. І це той показник, на котрий ми й досі не можемо вийти.

: А є така мета?

Ю. Недашковський: Є мета відновити і підвищити експортний потенціал України. Але для цього, звичайно, потрібно зробити ще дуже і дуже багато. Перш за все, необхідно оновити основні фонди в генеруючих потужностях, відновити пропускну спроможність міждержавних ліній електропередач і забезпечити можливість синхронної роботи української об’єднаної енергосистеми з європейською системою операторів ENTSO-E. Це надзвичайно масштабна робота, до якої Україна вже приступила. Це стратегічне завдання нашого магістрального оператора НЕК «Укренерго». Ну і, звичайно, усіх генеруючих і енергопостачальних підприємств, незалежно від форми власності.

: А що зараз робиться чи, можливо, вже зроблено?

Ю.Недашковський: Перш,  ніж говорити про те, що варто щось зробити, треба чітко зрозуміти, що потенціал близько 50 ГВт генеруючих потужностей, який дістався нам у спадщину, треба спочатку зберегти. Справа в тому, що більша частина генеруючих потужностей вже відпрацювала свій проектний ресурс. Якщо говорити, наприклад,  про теплову енергетику, частина енергоблоків теплових електростанцій просто непрацездатна.

: Йдеться про технічні потужності?

Ю.Недашковський: Саме так. Зараз мова йде про те, що потрібно будувати нові теплові потужності уже за більш сучасними технологіями і модернізувати діючі. Якщо ми говоримо про гідроенергетику, вона на сьогодні у досить хорошому стані: ця галузь виробляє приблизно 10% всієї енергії, що споживається країною. Виконана велика програма підвищення потужності і модернізації із залученням коштів Світового банку та інших міжнародних фінансових організацій, але вона фактично використала свій потенціал з точки зору нарощування потужності. Тільки мала гідроенергетика ще має певний потенціал для зростання.

: Як держава підтримує галузь?

Ю.Недашковський: Кабінет Міністрів України прийняв програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року.

: У 2016 році?

Ю.Недашковський: Так. Програма передбачає продовження розвитку гідроенергетики, як джерела, що працює на відновлювальній  енергії, передбачає спорудження нових ГЕС та ГАЕС. Дуже серйозний акцент зроблено на розвитку гідроакумулюючих потужностей ГАЕС). Завдяки роботі гідроакумулюючих електростанцій з’являється можливість накопичувати енергію в періоди її низького споживання в енергосистемі країни, закачуючи воду із нижнього водосховища ГАЕС у верхнє, і використовувати цю енергію в часи пікового зростання споживання, зливаючи воду з верхнього водосховища до нижнього для виробництва додаткової електроенергії на гідравлічних турбінах ГАЕС. Наприклад, у періоди вечірніх та ранкових піків. Наявність гідроакумулюючих електростанцій сприяє роботі атомних електростанцій в оптимальному для них режимі – несення так званого базового навантаження (тобто роботи на постійному рівні потужності, без розвантажень).

І нарешті у нашій розмові ми можемо перейти безпосередньо до «Енергоатому». Це – державна компанія, яка поки що перебуває у статусі унітарного державного підприємства.

: Що означає унітарна?

Ю.Недашковський: Для простоти розуміння, унітарна це – не акціонерне товариство. Це підприємство, вся власність якого належить державі. Все майно «Енергоатому» перебуває в державній власності. Якби компанія була акціонерним товариством, держава володіла би тільки акціями, а майно належало б акціонерному товариству, а у нашому випадку все майно – державне. Щоправда, з лютого минулого року в нас стартував процес корпоратизації. Якщо коротко, ідея така – «Енергоатом» стане акціонерним товариством, але із збереженням у держави 100% акцій.

: Це вигідніше у якому сенсі?

Ю.Недашковський: Це більш гнучка схема діяльності: акціонерне товариство може створювати різні організаційні форми, зокрема спільні підприємства з іншими товариствами, залучати інвестиції, спільно розширювати свою діяльність на внутрішньому і зовнішніх ринках. Треба сказати, що багато наших іноземних партнерів надзвичайно зацікавлені у розширенні співпраці з «Енергоатомом» – у створенні спільних виробництв, спільному інвестуванню тощо. Але статус унітарного державного підприємства не дозволяє сьогодні це зробити.

: А як на сьогодні почувається атомна енергетика України?

Ю.Недашковський:  Україна отримала у спадщину від Радянського Союзу достатньо потужну ядерну галузь, але з усіма її недоліками. У тому числі й з проблемою подолання наслідків Чорнобильської аварії та необхідністю дострокового закриття ЧАЕС. І за роки незалежності було не тільки усунено притаманні реакторам радянського дизайну дефіцити безпеки, але й успішно реалізовано нові програми модернізації, спрямовані на подальше підвищення безпеки, у тому числі й щодо вжиття додаткових заходів з урахуванням досвіду аварії 2011-ого року на АЕС «Фукусіма-Даїчі» в Японії. Слід відзначити, що безперервне підвищення безпеки є постійним процесом по мірі того, як з’являються нові знання, нові технології і досвід.

Також потрібно пам’ятати і про те, що наші атомні електростанції  в основному були побудовані близько 30 років тому, а на той час ще не було достатніх знань стосовно властивостей матеріалів, які опромінюються, можливостей експлуатації корпусу реактора більше ніж 30 років. Тому, виходячи з дуже консервативних підходів, було назначено проектний строк служби енергоблоків – 30 років. Сьогодні ми бачимо можливість продовжити його ще щонайменше на 20 років, і активно виконуємо всі необхідні для цього заходи. Одне з наших основних завдань сьогодні – збереження існуючого парку реакторних установок і отримання необхідного ресурсу часу для підготовки до нового ядерного будівництва і подальшого розвитку вітчизняної атомної  енергетики. До того ж, це економічно дуже вигідно. Порівняйте. Затрати на продовження строку експлуатації одного енергоблоку потужністю 1000 МВт складають близько 300 млн. доларів США. А його будівництво «з нуля» – щонайменше 7 млрд. євро.

: Який термін часу Ви маєте на увазі, коли говорите про наступні роки експлуатації технічного оновлення?

Ю.Недашковський: Це – наступні 20 років або 30 років. Наразі картина така – «Енергоатом» експлуатує 15 атомних енергоблоків. Для  7 з них термін експлуатації вже сплинув, і ми отримали ліцензію на продовжений строк служби, виконавши необхідний комплекс заходів, передбачений чинним законодавством з ядерної та радіаційної безпеки. Про які заходи йдеться мова? Перше і основне – підвищення безпеки. Йдеться про унеможливлення повтору сценаріїв, які мали місце під час аварій на АЕС Трі-Майл-Айленд (США), призвели до Чорнобильської катастрофи, важкої аварії на японській АЕС «Фукусіма-Даїчі» тощо. Всі заплановані для цих цілей заходи мають бути виконані перш, ніж прийняти рішення про продовження експлуатації. Звіти з їх виконання мають отримати позитивні висновки державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки і бути погодженими регулюючим органом – Держатомрегулювання України. Мова йде про модернізацію, заміну обладнання, що відпрацювало свій ресурс, впровадження нових, удосконалених видів обладнання, новітніх технологій, посилення існуючих систем безпеки тощо.

Друге – це заходи інжинірингового характеру. Ми повинні виконати повну переоцінку безпеки за усіма можливими сценаріями і чинниками, виконати всі необхідні дослідження і розрахунки для підтвердження того, що енергоблок, щодо якого приймається рішення про продовження строку експлуатації, повністю відповідає всім сучасним вимогам з безпеки і надійності.

: Це – просто неймовірна робота!

Ю.Недашковський: Так. Колосальна. І «Енергоатом» виконує все це як власними силами, так із залученням спеціалізованих організацій.

: Чи опікується держава енергетичною галуззю? Чи критикують Вашу роботу? 

Ю.Недашковський: Критика є і різна. Є – справедлива, але є й така, що не має під собою жодного підґрунтя. Хоча, заради справедливості слід відзначити, що у відкритому суспільстві саме так і має бути. І ми спокійно до цього ставимося. Ми дуже прозорі. Всю інформацію, яка турбує суспільство, ми надаємо. І хочу додати, що перш, ніж продовжити термін служби енергоблоку, спочатку треба провести спеціальні заходи громадського характеру –  громадські обговорення і слухання. Навіщо? Це не тільки вимоги чинного законодавства. Це повністю відповідає і нашій меті – надати можливість будь-якому громадянину поставити питання, які його турбують і отримати на них фахову відповідь, як під час безпосереднього спілкування, так і на офіційному сайті.

: Нагадує заходи з підвищення грамотності.

Ю.Недашковський: Не зовсім. В Україні грамотне населення. Ми ж зі свого боку вдячні всім небайдужим, які цікавляться проблематикою нашої галузі не залежно від того, як вони до неї ставляться. Для можливості постійного інформування населення у нас на майданчику кожної атомної електростанції функціонують спеціальні інформаційні центри. Кожний бажаючий ознайомитися з роботою АЕС може їх відвідати, ознайомитися з чудовим демонстраційними матеріалами і отримати відповіді на всі свої питання. Крім того, для студентів, які бажають пройти спеціальне навчання в «Енергоатомі» ми щорічно проводимо так звану весняну школу.

: Таких бажаючих багато?

Ю.Недашковський: Їх чимало, але ми набираємо за умовами конкурсу, тобто – лише кращих. У нас ще є літня школа, і теж студентська.

: Чи маєте ви якийсь зворотній зв’язок від такого спілкування?

Ю.Недашковський: Основне завдання – надати можливість громадянам отримати всю інформацію, яка їх цікавить. І ще це дуже корисно для нас, тому що ми враховуємо думку громадськості, коли плануємо ті чи інші проекти. Наприклад, рішення про будівництво нових ядерних об’єктів приймаються виключно українським парламентом, це встановлено спеціальним законом. Парламент приймає рішення лише з урахуванням думки територіальних громад, які мають надати свою згоду на відведення землі під новий ядерний енергоблок. І запевняю вас, що парламентарі, голосуючи за те чи інше рішення, дуже сильно орієнтуються на громадське сприйняття, адже це їхній електорат, їхні виборці.

: Український енергетичний сектор відстає у розвитку від  європейського?

Ю.Недашковський: Повторю іще раз: наші енергоблоки радянської конструкції мали у минулому певні дефіцити безпеки. Це свого часу було встановлено експертами МАГАТЕ, але на сьогодні всі дефіцити безпеки усунуто і всі рекомендації враховано.

Але ми ніколи не зупиняємося на досягнутому. Зараз реалізується затверджена урядом Комплексна зведена програма з підвищення безпеки, яка враховує новий досвід експлуатації, у тому числі й постфукусімський. Ця програма схвалена європейськими експертними організаціями і частково співфінансується міжнародними фінансовими організаціями.  Приблизно 30% від загальної вартості (600 млн. євро) – це кредити ЄБРР і Євратому, решта – власні (тарифні) кошти Енергоатому. Виконаємо в повному обсязі цю програму – приступимо до реалізації наступної. Процес вдосконалення і підвищення рівня безпеки з урахуванням нових знань є безперервним. Це, якщо хочете, наша філософія.

Слід також взяти до уваги те, що атомна енергетика не може розвиватися ізольовано в одній країні, тому «Енергоатом» – невід’ємний  член світової ядерної спільноти. У 1989 році після Чорнобильської аварії була утворена Всесвітня асоціація операторів АЕС (ВАО АЕС, WANO). «Енергоатом» є активним членом цієї Асоціації. Особисто я вже багато років, починаючи з 2005-го, є членом Всесвітньої Ради керуючих ВАО АЕС. Місія WANO – це сприяння підвищенню ядерної безпеки всіх її членів шляхом періодичного проведення партнерських перевірок кожної АЕС.

Як це відбувається на практиці? Потужна команда експертів приїжджає 1 раз на 4 роки на кожну атомну електростанцію та інспектує її. За результатами цієї перевірки місія надає керівництву АЕС (і Компанії) конфіденційний звіт із своїм баченням недоліків, сильних і слабких сторін, та із рекомендаціями щодо покращення експлуатації. Через 2 роки відбувається повторна місія, яка перевіряє яким чином враховано її рекомендації. Якщо ж АЕС не може справитися з якоюсь проблемою самотужки, то вона має право замовити міжнародну місію технічної підтримки. В такому разі формується група найкращих світових експертів у цій галузі, яка приїжджає і надає необхідну технічну підтримку.

АЕС усього світу в рамках ВАО АЕС обмінюються спеціальними уніфікованими показниками своєї роботи (їх близько 11). Аналізуючи цю інформацію, я маю всі підстави стверджувати, що українські АЕС займають дуже достойне місце у світовій ядерній енергетиці.

Напевно, така інформація дуже важлива для керівництва компанії.

Ю. Недашковський: Абсолютно точно, в першу чергу це – для керівництва. Виявити проблемні місця і отримати рекомендації для їх усунення. Кожний генеральний директор АЕС зацікавлений отримати незалежний висококваліфікований висновок і рекомендації. З урахуванням найновітнішого міжнародного досвіду і найкращих практик. У цілому ВАО АЕС працює за двома принципами – колективна відповідальність і конфіденційність.

: Що у цьому найважливіше та найголовніше?

Ю.Недашковський: Найважливіше – отримана інформація та рівень експертів, які інспектують електростанції. Наприклад, якщо «Енергоатом» приймає участь в партнерських перевірках зарубіжних АЕС, то відправляє туди своїх фахівців як правило на рівні не нижче головного інженера, генерального директора атомної станції, генерального інспектора. Це люди з глибокими знаннями і колосальним досвідом експлуатації, які здатні своїми очима побачити те, що не побачить людина нижчої кваліфікації чи посадового рівня. І відповідно такого ж високого рівня світові експерти приїздять і до нас.

: Юрій Олександрович, що ви, як топ-менеджер державної компанії  можете сказати про інвестиційний клімат в Україні?

Ю. Недашковський: Якщо є бажання, щоб до нас заходили серйозні іноземні інвестиції, нашому уряду і парламенту треба дуже багато чого зробити. Не секрет, що серйозний міжнародний бізнес приходить тільки тоді, коли він розуміє, що в країні діє стабільне законодавство – у першу чергу фіскальне і дозвільне, що воно не змінюватиметься під політичну кон’юнктуру, що його можна вивчити раз і назавжди, і воно захищатиме права бізнесмена, що його бізнес у нього не заберуть, що законні інтереси можна відстояти у справедливому суді.

Друге питання – це повернення інвестицій.  Перш за все треба мати можливість їх легально заробити, мати можливість репатріації прибутку, а ще краще – мати стимули і можливість вкладати його у розвиток в Україні. Виходячи з усього цього, говорити про те, що зараз в Україні сприятливий інвестиційний клімат було б, на мій погляд, дуже оптимістичним. В Україні й досі залишилося рейдерство. І «Енергоатом» на собі все це чудово відчуває. Наприклад, позаминулого року наша компанія практично 6 місяців пропрацювала із заблокованими рахунками через штучно створений судовими рішеннями всіх інстанції неіснуючий до цього борг перед фіктивним підприємством, зареєстрованим на квартирі в обласному центрі. Такого роду проблеми мають назавжди відійти у минуле.

: На Ваш погляд, з чого треба починати?

Ю. Недашковський: Проблеми потрібно вирішувати комплексно і одночасно. Закони повинні захищати бізнес, зокрема від банального рейдерства. Необхідно вивести на світло ту добру половину бізнесу, яка сьогодні функціонує в тіні. Треба вирішити в кінці кінців питання ринку землі, якого сьогодні немає. Як без ринку землі сюди може зайти довгостроковий інвестор? Це серйозний стримуючий фактор. Необхідна ефективна й не корумпована судова система, правоохоронні органи.

Цей класичний добре відомий ряд можна продовжувати.  Що робити – відомо, тут не потрібно винаходити заново велосипед. Інша справа – як? І особливо – хто буде це робити? За моїм особистим переконанням з усіма цими завданнями змогла би впоратися команда хороших професіоналів-патріотів на кожному ключовому напрямку реформування. Проблеми, створені людьми, можуть бути вирішені кращими людьми. Таких на своїх постах має бути більше певної критичної маси.

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

 

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
  •  
  •  

Напишіть коментар