IT і електроніка Інтерв'ю Вибір редакції

Я вважаю за краще будувати і створювати в своїй країні. Приходити на все готове — не мій підхід

Максим Бахматов, керуючий партнер інноваційного технологічного парку UNIT.City, про важливість створювати саме в своїй країні, завжди тримати руку на пульсі того, що відбувається в бізнесі і світовій економіці, а також про те, що необхідно правильно керувати, довіряти інтуїції і вчитися у класиків.

Бізнесмен нового покоління, налаштований виключно на створення нового і свого, ідейний, натхненний і надихаючий, інноваційно орієнтований, розсудливий і патріотичний. При цьому Максим завжди пам’ятає про бізнес і цілі. Це саме той тип керівника, який цінує людей за їх роботу і креативність, але це не є ознакою того, що він закриває очі на халатність чи недопрацювання. Це була розмова, яка змусила подумати про усталені і звичні речі, про те, що робити потрібно обов’язково якісний продукт, і, незалежно від того, це людина або товар — він повинен бути унікальним.

: Максиме, що собою являє UNIT.City?

М. Бахматов: UNIT.City — це багатошаровий комплексний проект, цікавий, сучасний і креативний простір, який надає місце для освіти, правильних сусідів, а також — правильне ком’юніті. А це, повірте, дуже важливо, тому що в офісному центрі домогтися цього не вийде, а в такому проекті, як UNIT.City, — виходить, і тому ми називаємо його інноваційним центром.

До речі, в доказ — у нас практично немає вакантних місць. Ми продаємо площі парку за півроку до введення в експлуатацію (посміхається), і це при тому, що, загалом, по ринку після введення в експлуатацію об’єкта вакантність офісів дорівнює приблизно 60 %.

: Реалізація такого проекту — величезний ризик, і ви, як досвідчений бізнесмен, це розумієте. Чи проводили ви дослідження щодо попиту на такий проект?

М. Бахматов: Особисто у мене була внутрішня впевненість, що український ринок це сприйме добре, і українська економіка, і сфера IT. Так і вийшло. Я дуже добре знаю, чого Україні не вистачає, це — інноваційних технологій, тому, запускаючи інноваційний парк, ми не сумнівалися.
Цей сегмент я добре знаю ще й тому, що я керував німецькою компанією, офіс якої знаходився у Франкфурті, і яка займалася IT-розробками, тобто, я точно знав, що інноваційний парк в Києві буде затребуваний. В Європі офісні центри припинили будувати в 80-х роках, потім, правда, почали будувати технопарки, які у нас так і не з’явилися. А в Європі на початку 90-х років будували вже технопарки, а ось інноваційні центри почали будувати в 2010-х роках. І ми вдало пропустили стадію технопарків, не побудували бізнес-центрів, а відразу зайшли на ринок інновацій.

: UNIT.City такий в Україні один. Ви не боїтеся, що з’являться конкуренти, які почнуть будувати подібне?

М. Бахматов: Ми їх із задоволенням чекаємо (посміхається). Конкуренція — це рушійна сила ринку, сильні конкуренти будуть змушувати нас ворушитися ще динамічніше.

Також треба розуміти складність такого проекту: це гектари площ, в які інвестується близько $ 30 млн, і наш інвестор до певного моменту просто поховав свої гроші, тому що ми знаходимося на початковій стадії розвитку, і нам належить ще колосальна робота. І, якщо з’явиться ще хоча б один такий же сміливий, який бажає займатися чимось подібним в таких же обсягах, буде просто чудово. На сьогодні ми є в Києві, Львові (там 4 га), і будемо в Харкові.

: Навіщо вам UNIT.City, що вас в цьому проекті найбільше надихає?

М. Бахматов: Перше — ти не можеш по-іншому. Це просто конструкція людини — ти не можеш по-іншому. Знаєте, я наводжу приклад своєї мисливської собаки. Вона ходить на полювання, бігає за качками і не тільки, але по-іншому вона не може. І моя історія така ж. Мені по-іншому жити не цікаво.

: Тоді чому тут, в нестабільній Україні, а, наприклад, не в Німеччині, де, напевно, будувати легше?

М. Бахматов: Так тільки здається на перший погляд. Ви можете їхати за кордон, тільки якщо ви зовсім нічого не хочете робити. Насправді там ти зі своїми зв’язками і грошима взагалі нікому не потрібен, ну, хіба що з дуже великими грошима. А ось якщо хочеться створити класне, це треба робити з тими, з ким ти був в дитячому садку, у яких таке ж мислення, як і у тебе, які тебе цінують і розуміють.

: Якийсь інший рівень близькості…

М. Бахматов: Це близькість всього. І тільки так можна бути успішним. Якби я будував щось в якійсь іншій країні, я б це робив так, щоб це була українська компанія, яка інвестує за кордон.

У мене була рази три можливість виїхати в різні країни. Аж до того, що я міг легко собі отримати посвідку на проживання в Німеччині, так як я був власником німецької компанії і платив податки протягом 8-ми років. І я цього не зробив, тому що я зрозумів, мені це не цікаво.

: А рідна Україна, крім того, що це ваша батьківщина, чим ще вас приваблює?

М. Бахматов: Крім того, що тут все погано, що б людина не зробила, її носитимуть на руках. І це прекрасно. А зроблено ще недостатньо. Наприклад, я їжджу з лекціями по регіонах, і у мене запитують про формулу успіху, і я всім чесно відповідаю, що «формули успіху в Україні не буде». Якщо людина нездатна, формула успіху не допоможе, але якщо ти якісно робиш свою роботу, успіх сам тебе знайде.

: До речі, в Європі люди не дуже намагаються якісно виконувати свою роботу. Ось правда-правда. Але українці масово туди емігрують…

М. Бахматов: Тому що вони думають, що там краще.

Не плутайте туризм з еміграцією. По Європі можна подорожувати, захоплюватися тим, що там все красиво і чисто, але треба розуміти, що це не ми з вами зробили, а покоління австрійців або німців вмирали, щоб це все отримати. Ми приходимо просто користуватися. Вас ніколи не допустять щось створювати в Відні. Та й приходити на все готове не мій підхід, тому що він нікуди не призводить. Я вважаю за краще будувати і створювати в своїй країні.

: Як ви працюєте з командою, як мотивуєте?

М. Бахматов: Мої команди не дуже великі, до 10 чоловік, тому мені вистачає досвіду і компетенції оцінювати кожного, мотивувати їх матеріально або нематеріально.

: Вас бояться підлеглі?

М. Бахматов: Ні, мене не бояться, як керівника, мене бояться підвести. Наприклад, абсолютно будь-який співробітник може поскаржитися або розповісти про те, що його турбує. При цьому у мене демократично-авторитарний стиль, хоча я часто і зовсім спокійно сиджу за одним столом з усіма. Але я завжди пам’ятаю про цілі і, якщо треба, можу змусити працювати дві доби поспіль.

: Розкажіть про проект Radar Tech. Як ви до нього прийшли?

М. Бахматов: Нам довелося цим зайнятися, коли ми розвивали інноваційну частину ВДНГ. Це був єдиний спосіб зробити так, щоб ВДНГ асоціювався з нестандартним підходом до розвитку інновацій. Так ми придумали проект ВДНГХ-TECH, для цього знайшли партнера — Київстар, і почали розвивати цей напрямок, і, виявилося, що воно дуже успішно спрацювало. Старт почався з розвитку інноваційної частини ВДНГ, потім ми зробили ребрендинг, тому що «ВДНГ» ми не могли далі використовувати через те, що це державний об’єкт. І ми придумали інший проект з назвою Radar Tech, з яким змогли працювати самостійно і розвивати інновації, допомагати стартапам швидше ставати кращими і сильнішими.

: На якому етапі розвитку знаходиться Radar Tech?

М. Бахматов: Ми закінчили набір в акселератор з «Миронівським хлібопродуктом» (МХП). Тим більше, що сфера агро — просто неоране поле можливостей. Нещодавно ми провели захід в Черкасах та Вінниці, де присутній МХП, і хочу сказати, що аудиторія була дуже і дуже активною. А взагалі ми спочатку занурюємося в проект, вивчаємо проблематику корпорації, потім аналізуємо їх проблеми, які можна вирішити за допомогою технологій. Потім під ці напрямки починаємо шукати стартапи і навчати їх. Наша програма навчання — 3 місяці. Це — 11 тижнів, з них 4 тижні — лекційний інтенсив, а 7 — самостійна робота.

: І зараз проект активно почав набирати обертів. Правильно?

М. Бахматов: Так, ми працюємо. Вже були проведені дві великі акселеративні програми, кожна з яких триває 7 місяців: 1 місяць — підготовка, потім 2 місяці — набір заявок і промо-компанія, потім ще 1 місяць відбору, і ще 3 місяці — навчання. Перший такий проект ми реалізували з компанією Київстар, яка виявилася максимально відкритою до інновацій і технологій, а другий, як я вже говорив, з МХП.

: Яким ви бачите UNIT.City через 10 років?

М. Бахматов: UNIT.City через 10 років — це буде вже не єдиний інноваційний центр в нашій країні, який створив екосистему, що дозволяє бачити все більше і більше.

: Чи є ви тим поколінням наших бізнесменів, які працюють на підвищення іміджу України за кордоном?

М. Бахматов: Можливо. Люди повинні розуміти, що я не використав природний ресурс, і я не брав участі в приватизації. Казково багатими в Україні стали вихідці з 90-х. Саме тоді вони отримали доступ до ресурсів з великими грошима.

: А зараз?

М. Бахматов: Зараз робіть якісний продукт, і все буде добре.

: Це риторично. Зараз мало хто дає позитивні перспективні прогнози щодо ринку первинного житла в Україні.

М. Бахматов: Я говорю про ринок цілком. Я вам гарантую, що є ще купа ніш в цій країні, які невипробувані, неорані, тільки дай нормальний сервіс і хороший продукт. Повірте, що якісний товар за адекватну ціну буде обов’язково затребуваним.

: Як ви гадаєте, UNIT.City може бути хорошим знаком для іноземних інвесторів? Як ви загалом оцінюєте інвестклімат в Україні?

М. Бахматов: Інвестклімат у нас відверто поганий, але працювати треба. Інвестори, які знають, що і як треба тут робити, отримують те, що хочуть.

: Ви б хотіли в Україні зайнятися чимось ще?

М. Бахматов: Так, у мене в цьому році буде ще кілька цікавих проектів.

: Розкажіть, будь ласка, про перспективи розвитку ринку нерухомості в Україні.

М. Бахматов: Треба читати економіку. Є, наприклад, дуже цікавий кейс з розвитку ТРЦ в Америці. Факти: за минулий рік в Штатах було закрито 5000 ТРЦ. Але є один в Лос-Анджелесі, невеликий, його площа — 50000 кв. м, який показав зростання в 10 разів. Коли почалися дослідження, виявилося, що власники дуже якісно підходять до роботи, до підбору тих активностей в магазинах і в цілому до атмосфери, яка там присутня. Ось завдяки цьому все і відбувається. Навколо все падає, а у них — працює. Це говорить про те, що навіть при повному занепаді і хаосі ви можете завжди створювати відмінний продукт і робити цікаві речі. Мені, наприклад, вже надійшла пропозиція побудувати готельно-розважальний комплекс. І я знаю, як це робити якісно і недорого.

: Кого і за якими критеріями ви берете в свою команду?

М. Бахматов: Ми величезний девелоперский стартап. У стартапі ти знаходишся на лінії фронту. Ми намагаємося  брати в команду тільки тих співробітників, які максимально відповідають нам самим. Звичайно ж, ми проводимо тренінги, створюємо команду. Але для того, щоб почати вчити, треба спочатку робити чорнову роботу. Дивіться, гарантую, що в Макдональдсі в 50-ті роки ніхто нікого нічому не вчив. Спочатку смажили картоплю, оптимізували виробництво, логістику, росли, і через 5 років зрозуміли, що прийшов наступний рівень. Вони найняли HR. Тобто ми вже вчимо наших людей, але так системно поки не підходимо.

: Ви розширюєте команду кожні півроку?

М. Бахматов: Ні. Маємо кістяк. Це приблизно 20 осіб. Цього достатньо, щоб керувати.

: Як ви оцінюєте претендентів?

М. Бахматов: Інтуїтивно. Резюме мені ніколи ні про що не говорить. Я знаю дуже багатьох з дипломами Оксфорда і Кембриджа, але на роботу я їх не беру, бо вони не командні люди, які орієнтовані на результат. Колись я займався підбором персоналу і провів 2000 співбесід, тобто я можу оцінити людину відразу з точки зору профпридатності. Мені потрібні такі якісні кадри, які будуть мене розуміти. А взагалі рекомендую шукати людей 45-50(+) років. Це — динамічні, перспективні, освічені, дисципліновані особистості, які досягають результатів. Вони можуть бути не дуже креативними, але це інша історія.

: Які з ваших проектів для вас особисто найбільш знакові — UNIT.City, чи може, Radar Tech?

М. Бахматов: Дивіться: Radar Tech — це допомога підприємцям і новаторам в нашій країні. UNIT.City — середовище для розвитку підприємців та новаторів, іншими словами це просто фізичний об’єкт, а Radar Tech — контент, який дозволяє цей об’єкт створювати.

: Розкажіть про своє хобі. Від чого ви отримуєте задоволення?

М. Бахматов: Мені сподобався вираз Фройда про щастя: «щастя для людини — любити і працювати». У мене, слава Богу, це виходить.

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

  •  
  •  

Напишіть коментар