Інтерв'ю Банківський сектор

Тамаш Хак-Ковач: “Слід виконувати всі взяті на себе зобов’язання”

Голова правління OTP Bank в Україні – про головні критерії у стратегії управління успішних банків

Тамаш Хак-Ковач – абсолютно командний гравець, який не боїться брати на себе відповідальність за рішення будь-якого масштабу і будь-якої ризиковості. За його словами, це – його робота, і саме за неї йому платять гроші. Але найбільше йому подобається свобода дій, яку йому надав головний офіс OTP Bank. Саме такий підхід у бізнесі його мотивує, і, як результат – відмінно виконана робота, яка виявляється в лідерських позиціях банку в Україні.

Що ж чекає на банківську сферу найближчим часом і яка структура банківського ринку нині, голова правління OTP Bank в Україні Тамаш Хак-Ковач поділився з

: Тамаше, в українському банківському середовищі Ви працюєте вже 6 років. І, напевно, вже знайомі з підводними каменями і не тільки цього бізнесу. Чи можете Ви оцінити цей ринок поняттями «добре-погано»? Яке з них точніше характеризує український банкінг?

Т. Хак-Ковач: Я б почав з уточнення, що в характеристиці ринку поняття «добре/погано», «складний / нескладний» мають різне практичне значення. Наприклад, якщо ринок являє нескладні умови для роботи, бізнес може легко розвиватися, це означає, що конкуренція на цьому ринку буде висока, маржі низькі і заробляти на ньому буде не так просто. Якщо ж ринок має якісь складнощі або не розвинений, то конкуренція на ньому, як правило, не дуже висока, можна отримувати хороший прибуток, за умови, що підприємець вміє працювати на цьому ринку. Для мене, як керівника банку, який вміє працювати на цьому ринку, українські ринкові складності навіть певним чином вигідні. Але, звичайно, для країни краще, коли ринок оцінюється як сприятливий, нескладний, тому що це дає можливість розвитку високої конкуренції та вибір для споживача.

: Чи можете Ви назвати банківську систему України стабільною?

Т. Хак-Ковач: Частково так. Зараз на нашому ринку залишилося близько 80 банків. З них максимум 20 дають 95% активів банківської системи. Решта 60 насправді не грають такої великої ролі для ринку. Що стосується подальшої очистки системи, то тут я б скористався прикладом із футболу. Коли команду покидає кілька гравців із другого чи третього неосновного складу, цього не помічають ні глядачі, ні інші гравці, і в цілому це не позначається на грі. Це ж стосується і тих банків, які ще можуть бути виведені з ринку.

: Розкажіть, будь ласка, за рахунок чого великим банкам вдається утримувати свої позиції на ринку? Чи пов’язано це з появою нових продуктів?

Т. Хак-Ковач: У банківському бізнесі не з’являлось принципово нових продуктів вже протягом 50-60 років. Тому тут мають значення зовсім інші критерії: наявність капіталу, ліквідність, ризик-апетит і вміння керувати банком. Часто українські олігархи не враховували ці моменти, вважаючи, що банківський бізнес не відрізняється від будь-якого іншого. А потім вони стикалися з проблемами, з чисто банківської специфікою, і не втримувалися на плаву.

: Розкрийте детальніше названі Вами критерії.

Т. Хак-Ковач:

  • Почнемо з капіталу. Чи є у банку капітал, залежить від акціонера. Дуже часто можна зіткнутися з тим, що у банку немає акціонера, який може підтримувати його діяльність. Тому на українському ринку цьому критерію, як правило, відповідають державні та європейські банки. Саме вони залишаються головними гравцями в цьому сегменті.
  • Ліквідність залежить від обсягів клієнтської бази і довіри клієнтів до банку. Клієнтську базу потрібно постійно нарощувати, а довіру зберігати. У клієнта має бути довіра до банку, тоді він буде до нього повертатися і вести з ним справи.
  • Що стосується ризик-апетиту, то він добре демонструє різницю між іноземними банками, які працюють в Україні: чим ближче країна-інвестор фізично знаходиться до України, тим вище ризик-апетит. Тому що є розуміння того, що тут відбувається, як працює ринок. Простіше кажучи, в Будапешті краще знають і розуміють українську ситуацію, ніж, скажімо, у Відні та Парижі чи в Токіо і Нью-Йорку.
  • І, нарешті, у формулі успішності банку дуже значимим є знання управління банком, правильний ризик-менеджмент. Здається, Уоррен Баффет говорив: «Ризик приходить від незнання того, що ви робите». Ми знаємо. До речі, це ще один момент, в якому комерційні іноземні банки відрізняються від державних. Відмінність не в якості управління (впевнений, і там, і там працюють професійні ризиковики), а скоріше в підходах та горизонтах планування. Тут вже працює давня традиція і історія європейського банкінгу. Управління ризиками для іноземних банків – це як газон для британця, секрет досконалості якого простий: «стрижіть і сійте, сійте і стрижіть – і так двісті років».

: Чи можете Ви сказати, що всіма іноземними банками в Україні, які є лідерами на ринку, керують експати?

Т. Хак-Ковач: Навіть нашим банком керують не експати – в управлінні нашого банку я єдиний іноземець. Я вважаю, що український менеджмент дуже кваліфікований. І в принципі успіх банку не залежить від однієї людини. Це корпоративна культура, яка будується роками. У певних банках вона відсутня, і це впливає на їх роботу, незалежно від того, хто керує банком.

: З приходом в OTP Bank в Україні Ви формували команду під себе?

Т. Хак-Ковач: Була певна трансформація команди, але це були не масштабні зміни. Нових людей я з собою не приводив. Навіть навпаки – у нас стало менше угорців (сміється).

: За Вашими спостереженнями, в Україні вкорінюється поняття культури ведення бізнесу?

Т. Хак-Ковач: Чесно кажучи, моя думка може бути не зовсім об’єктивною, тому що ми працюємо з клієнтами, рівень бізнес-культури яких значно вище середнього. Напевно, за такою елітною вибіркою, як наша клієнтська база, не варто судити про бізнес в цілому. Справа в тому, що після кризи 2008 року ми зробили правильні висновки, зокрема, щодо наповнення нашої клієнтської бази, якою зараз можемо пишатися. У той момент ми добре зрозуміли, з ким працювати, а з ким ні.

: Як Ви оціните нещодавнє призначення пана Смолія на посаду голови НБУ?

Т. Хак-Ковач: Ми всі з нетерпінням чекали призначення нового голови НБУ. Цілий рік регулятор був без легітимного керівника. Треба визнати, що навіть у таких умовах Нацбанк непогано справлявся зі своїми функціями. Нині ж перед паном Смолієм просто «неоране поле» завдань.

: Яких завдань?

Т. Хак-Ковач: З боку бізнесу головне очікування – зниження процентних ставок і дешеве фінансування.

Всі хочуть, щоб кредитна ставка становила 10%, а краще – нижче. Якщо припустити рівень інфляції 5% і маржу банків 3%, реальна ставка повинна знизитися до 2%. Погодьтеся, це дуже сильне зниження з рівня нинішньої ставки. Створюється враження, що для досягнення цієї мети потрібні якісь надлюдські сили. Хоча, насправді, для цього існують реальні важелі: поліпшення інвестиційного клімату, відповідальна фіскальна політика і структурні реформи. Проблема в тому, що ці важелі не у повноваженнях НБУ. Це обов’язок політиків. Так що, крім уже освоєних Нацбанком завдань у справі банківського нагляду і інфляційного таргетування, новому голові буде необхідно впоратися з абсолютно іншим, новим і дуже непростим завданням. Потрібно переконати і довести до свідомості політиків, що імплементація цих важелів – це їх обов’язок і відповідальність.

: Що, на Ваш погляд, має зробити держава в першу чергу, щоб залучити інвесторів у країну?

Т. Хак-Ковач: В першу чергу, слід виконувати всі взяті на себе зобов’язання перед міжнародними партнерами та інвесторами. Не можна пообіцяти провести докорінну реформу, а потім намагатися закрити це зобов’язання якоюсь формальною зміною тільки на папері.

Крім того, потрібно трохи попіарити Україну (посміхається). Багато іноземців думають, що тут набагато гірше, ніж є насправді. Потрібно закрити цей розрив, пояснити, що тут складно, але не настільки, як прийнято вважати. І піару, про який я говорю, не варто соромитися. Це всього лише правильна міжнародна політика.

: Поділіться, якою Вам видається нинішня банківська система і її перспективи?

Т. Хак-Ковач: Зараз склалася така ситуація, що головними гравцями ринку виступають, з одного боку, 4 державні банки, які працюють переважно з держсектором, і з іншого боку – 5-6 комерційних банків, які зосередилися на приватному секторі. Така, я б назвав це, сегрегація знижує конкуренцію. І якщо для гравців ринку це в принципі непогано (легше працювати і заробляти), то в цілому для держави та економіки – це не добре, тому що саме здорова конкуренція призводить до зниження цін, поліпшення умов, технологій тощо. Думаю, цю ситуацію потрібно змінювати.

: Тамаше, чого не вистачає Україні і українцям?

Т. Хак-Ковач: Бракує віри в свою країну і оптимізму (посміхається).

Читайте також: Кримінальне переслідування великого бізнесу: до чого бути готовим

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

 

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
  •  
  •  

Напишіть коментар