Інтерв'ю Українська макроекономіка

«Коли стратегічний інвестор побачить, що Україна виконує свої обіцянки і плани, він набагато більше почне нам довіряти»

Інтерв’ю з директором Департаменту постачання природного газу ДК «Співдружність», заступником генерального директора Овдієнко Олександром.

Досить часто в бізнес-середовищах можна спостерігати ситуацію, коли великі підприємства намагаються максимально відгородитися від проблем у державі, але водночас активно лобіюють свої інтереси. Це не впливає позитивно ні на бізнес, ні на розвиток країн, особливо якщо це стосується слабких економік. Звичайно, в Україні також є такі приклади, але вони скоріше виняток, ніж правило. У цьому нас переконав Олександр Овдієнко, директор Департаменту постачання природного газу ДК «Співдружність» та заступник генерального директора компанії. Він не вважає себе окремим від держави й покладає на себе такі самі зобов’язання, як і на керівників країни – розвивати енергетичну галузь, у тому числі й газорозподільну. Але чому ми не стали конкурентною країною в цьому напрямку та що заважає нам залучати в галузь інвесторів, Олександр Овдієнко розповів виданню .

: Енергетична галузь і її розвиток в Україні – топ-тема. Чиновники й політики багато про неї говорять, шукають, за їхніми словами, різні шляхи для розвитку цього сектору. Але що насправді відбувається на ринку енергетики?

О.Овдієнко: Протягом останніх років держава дуже мало вкладала в розвиток інфраструктури, зокрема енергетичної. Це погано відобразилося на стані ринку, тому що енергетика – кровоносна система економіки: економіка без неї неможлива. Жоден інвестор не прийде будувати завод, якщо не матиме можливості підключити комунікації до електроенергії, газу, води тощо. Ми як країна повинні розвивати цю галузь. Ми прийняли енергетичну стратегію, прописали основні показники стратегії, взяли вектор на збільшення в себе частки зеленої енергетики. Ми почали впроваджувати європейські правила в український ринок. Але його учасники мало знають про ці правила. Тому 2014 року ми разом з однодумцями створили Асоціацію газового ринку, в якій об’єднали незалежних трейдерів газу, постачальників газу зі спеціальними зобов’язаннями й газорозподільні компанії. На даний час працюємо і з ними, і зі споживачами, роз’яснюємо, як тепер функціонуватиме цей ринок.

: Яких результатів було досягнуто за чотири роки діяльності Асоціації?

О.Овдієнко: Ми – постійні учасники комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Нині ведемо роботу щодо внесення змін до прийнятого закону про ринок природного газу. Встановили прямий контакт і хороші відносини із Секретаріатом Європейського Енергетичного Співтовариства. Це досить великий сегмент роботи, оскільки ми зобов’язані виконати, як держава, вимоги ЄС й імплементувати в себе відповідні директиви. А Секретаріат контролює, чи правильно ми це робимо. Тому такий прямий контакт дуже важливий для нас, щоб не робити хибних кроків і розуміти, як правильно виконувати вимоги. У разі їх невиконання до країни можуть бути застосовані штрафні санкції.

: Активна співпраця з Євросоюзом стає вирішальним фактором для інвестора. Чи є вже потенційні вкладники?

О.Овдієнко: На сьогодні я поки що такого інвестора не бачу з різних причин. Плюс до всього ряд інфраструктурних компаній пішли з України. І це великий удар по іміджу країни. На жаль, сьогодні в нас більше присутні «торговці», які не зацікавлені в інфраструктурі, а тільки у використанні ринкової ситуації. Тому величезна роль наших державних агентств полягає саме в створенні правильного іміджу України, щоб залучити стратегічного інвестора, зацікавленого в розвитку інфраструктури.

: Але попри брак інвесторів, Ви згодні з тим, що 2017 рік став проривним для галузі?

О.Овдієнко: Виходячи з балансів споживання енергетичних ресурсів, я цього поки що не помітив. Нині основним споживачем енергетичних ресурсів є населення України. Раніше ситуація була іншою: населення споживало 20% із загального балансу енергетичного ресурсу, а основне споживання було за промисловістю. Сьогодні населення споживає для своїх потреб понад 60%. А споживання промисловістю досягло дна. Сподіваємося, що нижче цього рівня воно вже не впаде, і незабаром спостерігатимемо підвищення попиту.

: Скільки часу необхідно галузі, щоб повернути бажані показники?

О.Овдієнко: Я сподіваюся, що ми до обсягу споживання населенням у розмірі 20% дійдемо завдяки ефективній термомодернізації та підвищенню ефективності використання енергії самими мешканцями. Тому що велика частина цих цифр є результатом неефективного споживання, що призводить до значних утрат запасів в енергетичній галузі. Причина – наші не енергоефективні будівлі, у тому числі житлові будинки, і нам потрібно витрачати багато енергії для того, щоб створити в них нормальні умови.

: Що в цей час відбувається з енергетичною галуззю в Європі? Населення також є основним споживачем?

О.Овдієнко: Там дані показники істотно нижчі. Варто зазначити, що населення в Європі, з одного боку, більш ефективно споживає. З іншого боку, у них професійно розроблена система тарифоутворення. Наприклад, в ЄС застосовується стимулююче тарифоутворення, тобто для газової компанії встановлюється тариф на 3-5 років. За цей час він може переглядатися за наявності якихось коливань на ринку. Як правило, це відбувається рідко. Але при цьому підприємства знають, який оборот грошей вони отримуватимуть і, відштовхуючись від цього, будують бізнес-плани.

У нас же в країні, на жаль, газорозподільні компанії поки що не мають можливості платити своїм співробітникам адекватну ринкову зарплату. Модель побудови тарифів, система прийняття рішень, яка працює останні п’ять років, не передбачає розвитку підприємств. І поки в нас відбувається політична боротьба з одним прізвищем, галузь помирає. Плюс до всього відтік професіоналів із галузі вкрай високий. За багато років у нас ніколи не було такого, щоб навіть слюсарі й зварювальники йшли з газорозподільних компаній у водоканали. Тому що там кращі умови праці.

: Як Ви гадаєте, що призвело до такої кризової ситуації в галузі?

О.Овдієнко: Непрофесіоналізм управлінців і романтизм молодих чиновників підриває сьогодні інвестиційну привабливість країни й енергетичного сектору. Це, своєю чергою, показує міжнародним партнерам, як насправді тут управляється енергетика.

Тому поки що ми не відчуваємо позитивних результатів від впливів держави на енергетичний ринок. Поки що галузь перебуває в глибокій кризі. А 2016–2017 роки стали переломними в газорозподілі, але в іншому напрямку. Сьогодні ми працюємо ще на нормальному рівні. Якщо ми так проживемо ще один рік, то, на жаль, не зможемо гарантувати безпеку й відсутність аварійних ситуацій. Тому що в нас не буде коштів. Газ – це небезпечна речовина, вона може вибухати. І це може відбуватися частіше, тому що мережі не модернізуються в достатній кількості. Якщо нас як суспільство це влаштовує – отже, ми так і розвиватимемося. Якщо ж хочемо безпеку, то повинні розуміти, що без модернізації газопроводів нам не обійтися. У цьому контексті гарним прикладом для нас є автомобільні дороги. Про їхній стан неможливо говорити без емоцій, і це попри те, що вони (дороги) перебувають у полі зору. А що ж говорити про інфраструктуру, яка прихована від очей? Невже ми вважаємо, що вона в кращому стані?

На жаль, ми при реформах занадто поспішаємо, але весь час запізнюємося. Та система державної служби, яка існує зараз, непогана. У ній працює дуже багато адекватних людей, але вони не встигають думати. Тому що вся система вибудувана таким чином, що рішення потрібно приймати на вчора. Я вважаю, потрібно припиняти цю тенденцію. Нам потрібні нормальні стратегічні плани й покрокове їх виконання. Коли стратегічний інвестор побачить, що ми виконуємо свої обіцянки й плани, він набагато більше почне нам довіряти.

: Практика показує, що українські чиновники не завжди виконують свої обіцянки.

О.Овдієнко: Так, ви маєте рацію. Таке спостерігається й у нашій галузі. Наприклад, на певному романтизмі ми заявили й прийняли стратегії про глобальне бажання збільшити потужності відновлюваної енергетики, а потім, коли почалася серйозна розмова, почали говорити про системні обмеження. Тут ми повинні бути максимально послідовними, про правила гри маємо домовлятися до початку процесу. Якщо вже заявляємо, що ми як країна хочемо й приймаємо стратегічні документи, то зобов’язані не говорити про ці обмеження, а робити все можливе, щоб їх зняти. Адже коли прийде інвестор будувати станції, йому буде нецікаво, чи є в нас обмеження, чи ні. Його завдання – вкласти гроші в прибутковий бізнес.

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
  •  
  •  

Напишіть коментар