Інтерв'ю Агроринок

Поки не потерпають інтереси землевласника, він байдужий до нашої діяльності, і це розчаровує, адже ми робимо чимало

Дітріх Трайс, генеральний директор ПАТ «УІФК-Агро», розповів про досягнення компанії за його правління, про те, як заохотити людей до праці, про необхідність удосконалювати виробництво та про проблеми, з якими стикається аграрний бізнес.

: Ваша компанія працює на сільськогосподарському ринку України 10 років. Ви керуєте компанією не так довго. Які основні досягнення маєте на сьогоднішній день?

Д. Трайс: Компанія існує вже понад 10 років. Наразі ми орендуємо 3700 га землі. Також у нас є елеватор, об’єм зберігання якого близько 20 тис. тонн. У компанію я прийшов працювати два роки тому. Відтоді ми закупили фактично нове транспортно-машинне обладнання, інвестували у виробництво, отримуючи якісніше насіння й більше добрив, удосконалили захист посіву й досягли вищих урожаїв. Якщо досі компанія перебувала в регіоні на низькому рівні зі збору врожаїв, то нині він значно підвищився. Ми вдосконалили виробництво й підвищили продуктивність. За короткий термін мого управління нам вдалося запустити трактори з GPS навігатором та налагодити точне землеробство. Це не було новим для України, але це був технологічний стрибок у фермерстві на десятиліття вперед.

: Як Вам вдалося підвищити продуктивність виробництва?

Д. Трайс: Гроші – це не найскладніша частина. Я маю на увазі нові машини та вищі витрати на виробництво. А ось змінити підхід робітників та їхній характер праці – це вже складніше.

: З якими компаніями Ви співпрацюєте?

Д. Трайс: Це всі солідні українські компанії. Якщо ми кажемо про хліботорговців, то це і міжнародні трейдери, і українські. Також ми реалізуємо продукцію таким переробним підприємствам, як «Київ Млин» і «Оболонь». Якщо ви купуєте хліб у Києві, то найімовірніше, він зроблений із нашої пшениці. Також ми експортуємо значну частину нашої продукції міжнародним компаніям. Однак нині ми не експортуємо безпосередньо. Можливо, підпишемо такі контракти на експорт у майбутньому.

: Скільки людей працює у Вашій компанії?

Д. Трайс: Нині в нас близько 90 осіб.

: Що Ви робите для того, щоб заохотити людей працювати тут? У Вас працюють лише громадяни України?

Д. Трайс: Донедавна я був єдиним іноземцем. Нещодавно ми взяли на роботу ще одного німця, так як плануємо ширше розвивати наш бізнес. Але решта працівників – місцеві, переважно із сіл, де орендуємо землю. Сільське господарство – це сезонна робота. Машини повинні працювати 24 години на добу, нерідко без вихідних. Також таке господарство залежить від погоди. Ми не можемо працювати на полях, коли йде дощ, тому важко спланувати робочий час.

Ми маємо бути перспективними, щоб зацікавити людей. Першим аргументом є заробітна плата. Ми також намагаємося створювати приємну робочу атмосферу. Багато чого змінилося після зміни власника. Раніше існував чіткий розподіл між робітниками та службовцями. Сьогодні ж ми збираємось усі разом на різдвяні свята. У нас є й інші заходи, в яких беруть участь працівники всіх рівнів. Ми намагаємося бути соціально відповідальними за наших людей, тому надаємо допомогу, якщо в них виникають проблеми зі здоров’ям тощо. Ми прагнемо зробити так, щоб люди почувалися комфортніше. Є кімната для відпочинку, душові, щоб працівники могли привести себе в порядок, змінити одяг. Такий комфорт не характерний більшості інших ферм.

: Як Ви стимулюєте своїх працівників до саморозвитку та підвищення кваліфікації?

Д. Трайс: Ми заохочуємо їх брати участь у семінарах, інших навчальних курсах. Звичайно, усе за рахунок компанії. Якщо ми бачимо, що продуктивність зростає, люди отримують збільшення заробітної плати або підвищення на посаді.

: Ви згадали про обладнання. Яке устаткування Ви привезли нещодавно?

Д. Трайс: Нині обладнання надходить переважно з ЄС або США. Два роки тому, коли ми починали працювати, були переважно старі трактори та зношене обладнання. Ви навряд чи побачили б у них якусь електроніку. Це, мабуть, одне з найбільших наших досягнень нині – ми забезпечили людей новими машинами для роботи. Сьогодні в нас є транспорт із GPS навігаторами: у ньому більше електроніки, ніж у будь-якому сучасному автомобілі.

: Як придбання нового обладнання вплинуло на компанію?

Д. Трайс: По-перше, ми показали людям, що розпочалася нова ера з новим підходом до діяльності, але водночас – і вищі вимоги. По-друге, ми підвищили продуктивність та акуратність у роботі. Як уже зазначалося, ми зробили технологічний крок на 20 або й 30 років.

: Ви використовуєте дрони?

Д. Трайс: Ні, це поки що в перспективі. Я думаю, що згодом ми використовуватимемо ці апарати для різних цілей. У сільському господарстві завжди є лише рік на випробування. Наприклад, я посіяв зерно восени, але побачу результат лише влітку наступного року, коли збиратиму хліб. Якщо я хочу щось змінити у виробничому процесі, то зможу зробити це лише наступного сезону. Виробничий цикл у сільському господарстві значно довший, ніж у будь-якій іншій галузі.

Ми започаткували дуже багато нових справ, і поки що не використовуємо всіх можливостей навіть придбаного нового обладнання. Зараз ми не отримаємо багато користі від дронів. Проте для контролю рослинності ми використовуємо супутникові знімки (НДВІ – Normalized Difference Vegetation Index).

Однак я можу ввести в роботу дрони наступного року, вирішивши: «Те, що є, вже не настільки ефективне в роботі, треба його змінювати». Одна спроба на рік – у цьому вся специфіка сільського господарства, те саме стосується й використання дронів.

: Яким чином такі інновації змінять галузь? Можливо, з’являться нові посади або деякі професії більше не будуть потрібні через декілька років?

Д. Трайс: Точне землеробство вже застосовується в багатьох господарствах, і ми будемо впроваджувати його наступного сезону. Ось як це працює: ви ділите велике поле на дрібні частини і даєте більше або менше добрив залежно від потенціалу урожаю та якості ґрунту. Процес виконується автоматично при використанні GPS-позиції. У майбутньому ми побачимо трактори, які працюють без оператора – як автомобілі, що їздять без водіїв. Таким чином, господарствам треба буде менше операторів, натомість вимоги до трактористів будуть значно вищими.

: Вам будуть потрібні більше IT-спеціалісти, аніж звичайні робітники?

Д. Трайс: Вони вже й зараз нам потрібні. У нас є багато комп’ютерів, із моніторами розміром із маленький телевізор, які розміщені в тракторах. Машини рухаються самостійно за допомогою GPS. У майбутньому тракторист повинен уміти користуватися електронним і комп’ютерним обладнанням. Підготовка роботи та її контроль є й буде ще більше комп’ютеризованим. Можливо, порядок роботи буде повністю підготовлений на комп’ютері в офісі, а оператор працюватиме лише для безпечних цілей у тракторі або обслуговуватиме його.

: Як щодо загального клімату в сільськогосподарському бізнесі? З якими можливостями та проблемами Ви стикаєтесь в Україні порівняно з європейськими країнами?

Д. Трайс: Я маю сказати, що значною перевагою України є великі поля, родючий ґрунт та помірний клімат. Якщо ми говоримо про бізнес-клімат, то він не такий помірний, як природний, і не такий родючий, як ґрунт. Він наче дуже холодна та дуже глибока вода – важко увійти і плавати. Якщо ти зайшов і не потонув, то це добре. Однак неймовірно складно переконати іноземних інвесторів інвестувати в Україну. Ті, хто в Україні й знають, як тут працювати, можуть побудувати гарний бізнес. Але іноземцям доволі складно звикнути до наших умов. Найбільшою перешкодою є відсутність правової визначеності.

: Ви досі тут і продовжуєте працювати. Чи може прибуток бути стимулом?

Д. Трайс: Ми прибуткові та добре розвиваємось. Ті, хто вже тут і звик до місцевих умов, можуть будувати гарний бізнес. Однак я не сказав би, що тут гарний інвестиційний клімат. Будь ласка, не зрозумійте мене хибно. Я в Україні вже 20 років, і мені подобається тут жити й працювати. Тим не менш, не секрет, що українська економіка ще досі недосконала й іноземні інвестиції перебувають на дуже низькому рівні. Але якщо інвестори не поспішають інвестувати в Україну, отже, є якісь перешкоди. Прибуток може бути високий, але й ризики є теж високими.

Інвестори завжди шукають нові можливості, але через низку причин вони не йдуть сюди.

: Що зупиняє інвесторів – політична ситуація чи війна на сході України?

Д. Трайс: І те, й інше. Я думаю, що більшість людей за кордоном не знають, що війна йде далеко від Києва й багатьох інших регіонів України. Війна є, звичайно, важливою причиною, чому не інвестують в Україну. Корупція та правові проблеми також важливі причини. Закінчення війни не залежить тільки від України, натомість корупція та правові ситуації залежать тільки від неї. Так, як хабарництво вважається злочинною дією в західних країнах, навіть якщо це відбувається за їх межами, то міжнародні компанії повинні бути дуже обережними.

Якби корупції було менше, а правова ситуація – безпечнішою, то значно більше людей приїздило б в Україну. Усі, хто приїжджав та проводив тут приємно час, розповідали іншим, що Україна – це безпечна країна й війна йде на прикордонних територіях. Український уряд, певно, не може зупинити війну, але може зробити багато для поліпшення інвестиційного клімату. Якби економіка зростала й велася реальна боротьба проти корупції, це сприяло би припиненню війни.

: А як щодо спілкування з державними органами? Деякі сільськогосподарські підприємства мали проблеми з фіскальними службами.

Д. Трайс: На мою думку, я не зобов’язаний з ними спілкуватися. Я займаюся бізнесом, а вони виконують свою роботу. Однак в Україні ти змушений контактувати з державними органами більше, ніж у Німеччині. Але якихось проблем немає, і загалом, у нас позитивні відносини. У сільському господарстві відсутній податок на прибуток, є лише фіксований прибуток, який залежить від землі, яку ми орендуємо. Система доволі проста, що звужує сферу її тлумачення. Звідси й невисокий інтерес у тому, щоб перевіряти нас. Минулого року на нашій фермі було декілька контрольних перевірок. Ми пройшли їх без проблем.

Деякі закони та нормативні акти в Україні прийняті ще в радянські часи тотального адміністрування, тому система занадто регульована. Існує також необхідність декомунізації.

: На Вашу думку, чи змінить ситуацію земельна реформа? Які реформи нам потрібні для того, щоб створити кращі умови для сільськогосподарського бізнесу в Україні?

Д. Трайс: На мою думку, очікування від земельної реформи переоцінені. Вона призведе до спаду виробництва, а малі й середні господарства стануть жертвою земельного ринку.

Більшості господарств не вистачає фінансів і в них є довгий список необхідних інвестицій. Якщо земельний ринок відкриє надходження грошей, необхідних для виробництва, то ці гроші підуть на придбання землі, а не на виробництво. Усі говорять, що треба орендувати транспорт, орендувати приміщення тощо, щоб збільшити ліквідність. Отже, чому фермери повинні купувати землю? Переконливий аргумент – ви можете використовувати придбану землю під заставу, коли земельний ринок відкритий. Тим не менш, сьогодні ферми орендують цю землю й не мають її у власності. Банки зазвичай беруть понад 100 % застави за кредитами. Це означає, що спочатку вам потрібно взяти власні гроші, придбати землю, наприклад, за 120 тисяч євро, надати її під заставу банку, щоб отримати кредит у розмірі 100 тисяч євро. Процентну ставку ви повинні заплатити зверху. Я не бачу, як це покращує становище господарства.

Більшості маленьких та середніх ферм ледве вистачає коштів на придбання землі. Через їхні невеликі розміри потреби в кредиті занадто малі, щоб банк зацікавився ними.

Що стосується необхідних аграрних реформ, то в них такі самі вимоги, як і в підприємств з інших промислових галузей. Насамперед треба змусити суди працювати так, як їм належить, і закон має бути однаковим для всіх. Проблема не в самому законі, а в тому, як ці закони застосовують.

: Як ця реформа вплине на інвесторів, якщо її здійснять?

Д. Трайс: Усе залежатиме від того, чи здатний іноземець брати участь у земельному ринку. Звичайно, він також зацікавлений у придбанні землі. Це збільшить обсяг вимог, а отже, підвищить ціну на землю. Тому фактичні землевласники – це переважно люди із сільської місцевості з низьким рівнем доходу – отримають більше грошей за свою землю.

Також залежатиме ще й від того, як реалізують реформу. Купівля не повинна порушувати договір оренди. Якщо після продажу землі договір оренди буде ще чинним, як це передбачено законом, ринок постраждає менше. Я очікую, що коли нові землевласники намагатимуться зупинити договір оренди з метою підвищення орендної плати, інвестори відчують небезпеку й відмовляться від інвестування.

У цій дискусії чимало людей забули, що в нас уже є земельний ринок. Це ринок оренди, але, тим не менш, вільний ринок. До того ж це міф, що вільний земельний ринок існує чи не в усьому світі. Більшість країн мають певні обмеження для сільськогосподарської землі.

: Як Ви спілкуєтесь із землевласниками? Вони погоджуються з політикою компанії?

Д. Трайс: У нас є різні теми, по яких ми спілкуємось із землевласниками. Насамперед це оплата оренди. Ми виплачуємо її або грішми, або зерном – залежно від того, як хоче землевласник. Перед роботою в Коржах я працював у Хмельницькій області. Більшість орендодавців там брала зерно, натомість у наших регіонах надають перевагу грошам.

У кожному селі існує своє щорічне свято. Цього року в такий день ми організували анімацію для дітей, роздавали безкоштовно солодку вату, а також надали деяке медичне обладнання для відділення лікування САП (сімейного аденоматозного поліпозу). Ми також даруємо до 9 травня подарунки ветеранам і людям похилого віку. У селі, де ми розташовуємося, уже втретє організували футбольний турнір. Мій син грає у футбол в Києві, і його команда приїжджає до Коржів для зустрічі з трьома місцевими командами. Минулого травня збірна футбольного клубу Коржів узяла участь в обласному чемпіонаті. Ми організували команду вболівальників для підтримки та виступили спонсорами команди.

Також ми надаємо медичну допомогу – це наче своєрідна медична страховка для землевласників. У лікаря є приймальні години для консультацій у селі один раз на тиждень, а в разі необхідності він організовує допомогу в лікарні. Крім того, ми допомагаємо селам у ремонті водопроводу, чистимо сніг, купуємо двері чи вікна для громадських будівель.

Ми намагаємося зробити життя в селах комфортнішим і загалом стимулювати громадське життя. Люди стали менше цікавитися, як працюють компанії чи чого вони досягли протягом останніх років, якщо отримують свою орендну плату. А молодь, до речі, майже не зацікавлена сільським господарством. На жаль, її не приваблюють довгострокові відносини, і більшість молодих людей шукає насамперед швидку вигоду.

: Як в одної з найбільших сільськогосподарських компаній, у Вас є достойні конкуренти?

Д. Трайс: Узагалі-то, ми порівняно невелика або середнього розміру компанія. 700 га – це досить мало, якщо в тебе сусіди мають по десять тисяч або й по сто тисяч гектарів. Тим не менш, я не боюся конкуренції. У нас інший підхід до роботи, ніж у них, і я гадаю, що ми можемо змагатися з ними на достойному рівні. Так як зерно – це світовий ринковий продукт, то господарства і в Австралії, і в Південній Америці теж є для нас конкурентами.

: Які плани в компанії на майбутнє?

Д. Трайс: Насамперед маємо чимало планів щодо існуючого господарства. Ми досягли багато, однак роботи ще вистачає. Ми також шукаємо ще землю – чи у нас в області, чи в іншому регіоні України.

: Чи підтримує компанія скасування мораторію на продаж землі в Україні, і якщо так, то за яких умов?

Д. Трайс: Я б відклав створення земельного ринку років на 5 або 10, щоб господарства змогли накопичити фінансовий ресурс для придбання землі. Більшість господарств досі працює на фінансовій межі. Гроші потрібні для оборотного капіталу виробництва. Вони мають купувати зерно й машини. Якщо вони придбають землю, гроші будуть підв’язані.

Більшість людей стверджує, що земельний ринок відкритий, господарства можуть використовувати землю під заставу. Вони забувають, що ферми не володіють землею, і що перед тим її потрібно купити, щоб використовувати під заставу. Звичайно, ферми зацікавлені у придбанні землі більше, ніж у виплаті оренди. Але має бути фінансовий ресурс на купівлю. Проблема із землею в тому, що ви маєте купувати її, коли є пропозиція. Якщо ж придбаєте не ви, тоді хтось інший це зробить. І дуже ймовірно, що ця земельна ділянка не з’явиться на ринку ще тривалий час, або й ніколи. Ви можете купувати трактори щодня, а землю можна придбати лише тоді, коли пропонують.

Я також зачекав би, поки поліпшиться в країні правова ситуація. Ми вже бачимо, що виникають шахрайські земельні угоди. Коли земельний ринок стане відкритий, я очікую більше проблем. На жаль, чимало землевласників не компетентні, а за радянських часів не мали потрібного досвіду. Нині оплата оренди важлива частина їх прибутку. Якщо вони продадуть землю, то втратять свій дохід.

: Чи заважають діяльності компанії постійні зміни в податковому законодавстві сільськогосподарської галузі?

Д. Трайс: Інвесторам потрібна стабільність. Постійні зміни призводять до нестабільності в бізнесі. Ти ніколи не знаєш, чи буде твій бізнес прибутковим наступного року, коли зміняться податки. Різкі зміни, зокрема, відбуваються ще й тому, що український уряд схильний до податкових стрибків – від нуля до двадцяти або й більше відсотків. Із цими змінами твій бізнес-план просто перетворюється на даремне псування паперу.

Часті зміни також призводять до помилок у бухгалтерському обліку, особливо коли вони стаються в надто короткі терміни. Наприклад, земельний податок сплачується відповідно до вартості землі. Отже, він вираховується за середньою вартістю від усіх земель села. З цього року податок має сплачуватися від вартості кожної окремої ділянки. Тепер сільськогосподарським компаніям потрібно платити податок, однак сайт, де можна побачити вартість землі, все ще працює в тестовому режимі й показана вартість може бути хибною.

Стабільність важлива. Якщо зміни необхідні, не треба робити відразу великі кроки, потрібно їх спочатку ретельно продумати.

Читайте також: Найважливіші рекомендації на 2019 рік щодо захисту бізнесу в Україні

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
  •  

Напишіть коментар