Інтерв'ю Українська макроекономіка

Німецько-Українська промислово-торговельна палата – це платформа для взаємовигідного розвитку країн

Андреас Лір про роль Німецько-Української промислово-торговельної палати (AHK Ukraine) у формуванні продуктивних економічних відносин між країнами, про глобальну мережу німецьких зовнішньоторговельних палат, про значущість АНК для бізнесу і про досягнення за 26 років діяльності в Україні.

: Яке призначення АНК Ukraine в контексті відносин між країнами? Коли була заснована Палата?

А. Лір: Якщо коротко і просто – наша Палата об’єднує німецькі та українські підприємства, тобто ми є платформою для розвитку німецько-українського бізнесу.

Але це, звичайно, далеко не все. Якщо глянути глибше, у Палати є ще одна значно важливіша функція, ніж просто нетворкінг. АНК – це втілення принципу самоврядування бізнесом. Ми, наприклад, надали уряду цілий звіт із пропозиціями «Як шляхом реформ залучати більше інвестицій» («Attracting investments through reforms»). У цьому документі ми врахували не лише інтереси бізнесу, а й державні та макроекономічні інтереси.

Кажуть, що головне завдання держави в економіці – це не втручатися. Але не все так однозначно. Держава має підтримувати рішення тих питань, із якими бізнес не може впоратися самостійно. У Німеччині, наприклад, бізнес за допомогою подібних палат організовує левову частку середньої спеціальної освіти. Представники освітніх установ називають це «принципом субсидарності». Коли він дотриманий, органи державної влади мають право на регуляторне втручання тільки в тому разі, коли бізнес і суспільство не справляються із саморегулюванням. Палата також постійно формулює пропозиції для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Щорічно ми організовуємо численні заходи в Німеччині для просування іміджу України. Зовсім недавно, 29 листопада 2018 року, ми з нашими німецькими партнерами організували в Берліні III Українсько-німецький бізнес-форум, в якому брали участь і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, і Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель. Виступаючи на Форумі, пані Меркель назвала нашу Палату «двигуном німецько-українського економічного співробітництва». Наприклад, організація сприяла збільшенню дозволів для українського транспортного бізнесу. У листопаді після наших спільних з українською стороною ініціатив німецька сторона додатково видала 10 000 дозволів на в’їзд до Німеччини для українських вантажівок.

А зараз ми сприяємо українським експортерам у розвитку більш інтенсивних торгових відносин із німецькими фірмами.

:: Хто може стати членом Палати? Чи тільки німецька компанія? Навіщо Палата потрібна компаніям, що вони отримують від Вас?

А. Лір: Членом може стати будь-яка організація, залучена в німецько-українське економічне співробітництво. Станом на сьогодні Палата нараховує близько 130 компаній-учасників – інвесторів з різних країн світу: Німеччини, Великої Британії, Люксембургу, Нідерландів, Польщі, Туреччини, Франції, Чехії, Швейцарії, Японії та, звичайно ж, із самої України. У цьому полягає наша особливість: на відміну від багатьох інших іноземних бізнес-асоціацій в Україні, у нас будь-яка українська компанія може стати повноправним членом з правом голосу на Щорічних зборах членів.

Будучи членом Палати, компанії можуть брати участь у наших ділових заходах, бізнес-делегаціях, економічних форумах і так далі. Також вони мають можливість із перших вуст отримувати інформацію про останні зміни в законодавстві та регуляторному середовищі. Представники українського бізнесу дуже цінують той факт, що членство в нашій Палаті підвищує їх пізнаваність у німецькому бізнес-середовищі.

:: Як давно Ви в ній працюєте? Чим займалися до цього?

А. Лір: Мене вибрали Президентом Палати на першому Повному зібранні членів у жовтні 2016 року. Але треба розуміти, що я «не працюю в Палаті», тобто я Президент на громадських засадах, а не найманий співробітник цієї організації. У межах моєї основної діяльності я є генеральним директором концерну BASF в Україні, а також відповідаю за кластер країн Східної Європи, що об’єднує Україну, Молдову, Грузію й Вірменію.

Хочу зазначити, що в Німеччині цей принцип дотримується практично у всіх бізнес-асоціаціях: президентом завжди є діючий підприємець, на позиції нижче перебуває глава ради директорів або голова правління. Ось він (Александер Маркус. – Ред.) – найманий співробітник, а не я. І всі інші члени правління теж підприємці. Отже, з одного боку, ми забезпечуємо максимальну близькість до наших підприємств-членів і до тем, які їх цікавлять. З іншого, це знову ж таки відповідальність перед представниками бізнесу, які інвестують свій вільний час у роботу палати, щоб принцип самоврядування функціонував і працював. Ми, в якомусь сенсі, працюємо як волонтери, що прагнуть зробити Україну кращою для всього бізнесу, а не тільки для німецького.

: Що саме АНК в Україні планує розвивати 2019 року? І яких результатів хочете досягти?

А. Лір: Як я вже згадував, у своїй промові під час ІІІ Українсько-німецького бізнес форуму в Берліні Ангела Меркель назвала AHK Ukraine двигуном німецько-українських економічних відносин. Така оцінка свідчить про те, що Україна стала на правильний і успішний шлях розвитку, а також про те, наскільки важливу роль у цьому процесі відіграє Німецько-Українська промислово-торгова палата. Адже ми представляємо Україну в Німеччині, консультуємо ті підприємства, які цікавляться українським ринком, і в такий спосіб забезпечуємо успішність німецьких проектів в Україні.

Наступного року в нас буде цілий ряд заходів про Україну в Німеччині, наприклад, зараз ми готуємося до Hannover Industrie – найбільшої промислової виставки Європи. На неї ми запросимо українські промислові підприємства, щоб ті могли продемонструвати експортний потенціал українських регіонів.

Навіть якщо не зупинятися детально на окремих активностях і заходах, запланованих на цей рік, ми намагаємося надати підприємствам якомога більше можливостей, щоб проявити себе й сприяти подальшому розвитку як України, так і Німеччини.

Особливо хочу наголосити на важливості роботи наших комітетів, проведення різноманітних заходів, створення автомобільної кластерної ініціативи й постійного захисту інтересів наших компаній-членів. Крім того, у наших планах – розвиток професійної освіти в Україні. Саме ця тема буде дуже важливою для подальшого розвитку України. Якщо нам не вдасться створити перспектив у майбутньому для молодого покоління українців, то через п’ять років розвивати виробництво в країні буде дуже важко, адже необхідні для розвитку робочі кадри просто виїдуть, щоб працювати в сусідніх країнах.

: Назвіть Ваші власні 5 принципів/пріоритетів, яких Ви дотримуєтеся в роботі й житті в Україні. Які специфічні саме для України і який вигляд має цей самий список для Німеччини?

А. Лір: Якщо чесно, я не думаю, що мої пріоритети й принципи можуть бути зумовлені якоюсь конкретною країною, чи то Німеччина, чи Україна. У професійній діяльності для мене важливо брати на себе відповідальність і відповідати за свої слова, приносити користь компанії й розвивати команду, з якою робиш спільну справу. Важливо не витрачати занадто багато часу на термінові, однак не дуже важливі справи, при цьому не приділяючи уваги тим речам, які по-справжньому важливі й принесуть користь у довгостроковій перспективі. А особисті принципи – вони основоположні. Бути щасливим, любити, мислити позитивно, проводити якомога більше часу з рідними і близькими людьми, цінувати те, що маєш, не думати про минуле, не мріяти про майбутнє – жити тут і зараз.

: Які ключові тенденції 2018 року виділяє АНК у розвитку бізнесу німецьких компаній на українському ринку?

А. Лір: Сьогодні нові інвестори з Німеччини цікавляться Україною завдяки низьким виробничим витратам і добре навченому персоналу. Тому деякі німецькі фірми розглядають Україну як регіон для розвитку виробництва. Також до Палати звертаються інші німецькі підприємства, які планують розміщувати в Україні свої сервісні центри. Це дуже хороший тренд, тому що цим інвесторам потрібен персонал зі знанням іноземних мов і високою професійною компетенцією в певних сферах діяльності.

Ми також бачимо, що не тільки великий німецький бізнес цікавиться можливостями в Україні. Ваш ринок усе більше й більше привертає увагу представників середнього й малого бізнесу. Водночас український бізнес ще досить скромно використовує можливості продемонструвати німецьким партнерам свої переваги. Наприклад, було б ідеально, якби регіони спільно з урядом і бізнесом організовували національні стенди на ключових виставках світу. І вперше за останні 4-5 років такий національний стенд був – на берлінській виставці «Зелений тиждень» в січні цього року. Він мав значний успіх, усі захоплювалися ним. Але однієї виставки мало, українські стенди мають бути представлені на 20-25 ключових виставках світу, і тільки тоді буде видно результат.

Інвестиційна діяльність українських підприємств 2018 року дещо знизилася. Це відчули німецькі виробники промислового устаткування й технологій. А загалом зростання імпорту з Німеччини вже не тривало так, як це було в 2016-2017 роках, а залишилося на рівні 3,7 %. При цьому, за даними Федерального статистичного управління за січень-листопад 2018 року, зростання українського експорту до Німеччини досягло 17,2 %.

: Які основні напрямки бізнесу розвивали в 2018 році українські компанії на німецькому ринку?

А. Лір: Якщо говорити відверто, то, на жаль, український бізнес у Німеччині представлений дуже слабо. Над цим треба ще працювати, для цього ми в Палаті й створили Центр підтримки українського експорту (Ukrainian Export Helpdesk). На мою думку, найважливіше – це те, щоб німецькі та українські підприємці знайшли один одного й змогли познайомитися особисто. Тому ми сприяємо участі українських підприємств на виставках у Німеччині, організовуємо власні бізнес-делегації з різноманітних питань. Останню делегацію ми організували в Берліні за темами «Автомобільна галузь» і «Інформаційні технології» в рамках щорічного бізнес-форуму в листопаді минулого року. Захід мав великий успіх.

Треба розуміти, що наша Палата працює в обох напрямках: з одного боку, ми представляємо інтереси німецького бізнесу в Україні, з іншого боку, активно просуваємо український бізнес у Німеччині. Нещодавно до нас, приміром, звернувся український виробник меду, в якого виникла суперечка з німецьким бізнес-партнером стосовно поставок та оплати. Ми йому дали контакти ТПП Гамбурга, де він зможе скористатися послугами Центру ділової медіації для досудового вирішення конфлікту.

: АНК недавно заснувала нову робочу Групу з медіації. Які саме питання з практики 2018 року стали причиною для її створення? Що прогнозуєте на 2019-й?

А. Лір: Медіація як альтернативний спосіб досудового вирішення конфліктів уже понад 10 років на практиці доводить свою ефективність в найрозвиненіших країнах світу, в тому числі й у Німеччині. Ми в Палаті створили не тільки робочу групу з цієї теми, а й Центр ділової медіації. Хочу зазначити, що в Україні інститут медіації досі перебуває в стані формування. А Робоча група з медіації та Центр медіації AHK Ukraine можуть стати одним із дієвих інструментів для його розвитку й популяризації в Україні як одного з найефективніших інструментів вирішення конфліктів у світі. Це, своєю чергою, сприятиме зміцненню європейського вектора економічного розвитку України.

: Як АНК працює з медіа в Україні? Ви випускаєте власний бюлетень для членів Палати. А з якими питаннями виходите на українські медіа? Як підбираєте їх для найбільш ефективного вирішення ваших комунікаційних завдань, за якими критеріями?

А. Лір: На щастя, українські медіа самі звертаються до нас. Але є випадки, коли Палата вважає за необхідне звернутися до місцевих засобів масової інформації для популяризації певної теми чи заходу. Так, наприклад, було зі згаданим ІІІ Українсько-німецьким бізнес-форумом.

: Як саме Палата просуває Німеччину як країну й ринок в Україні? Які це відкриває можливості українським підприємцям і компаніям?

А. Лір: Німецька якість, як і німецька економіка, вже багато десятиліть є флагманом світового розвитку. 2018 року в рейтингу країн за загальним обсягом ВВП Німеччина посіла четверте місце. Всесвітній економічний форум визнав економіку ФРН найбільш інноваційною у світі. Уряд Німеччини готовий ділитися своїми досягненнями з іншими країнами, зокрема, з Україною. Саме для цього свого часу була створена мережа зовнішньоекономічних торговельних палат – для підтримки й розвитку двосторонніх економічних відносин шляхом обміну досвідом, надання фінансової підтримки для реалізації певних проектів, лобіювання інтересів підприємств і т.д.

Серед можливостей, які Німецько-Українська палата відкриває перед місцевими підприємцями та компаніями, хотілося б виділити надання платформи для розвитку контактів шляхом участі в заходах Палати – делегаційних поїздках, В2В-зустрічах у Німеччині, інформаційних і світських заходах.

: З якими питаннями український бізнес може звертатися до АНК й отримувати від Палати кваліфіковану допомогу та підтримку?

А. Лір: AHK Ukraine пропонує українському бізнесу свою кваліфіковану допомогу з питань підтримки експортерів під час виходу на ринки Німеччини і ЄС, участі в бізнес-делегаціях і B2B-зустрічах у ФРН, пошуку потенційних партнерів і клієнтів та надання інформації про них, допомоги в розробці експортної стратегії, консультування з питань патентного, податкового й торгового права.

: Як змінився ринок Німеччини для українських товарів і послуг за 2018 рік? Він став більш закритим і конкурентним чи навпаки – якість української продукції стала кращою й довіра до неї зросла? Чи є відмінності між різними індустріями?

А. Лір: ВВП Німеччини 2018 року становив 3,4 млрд євро – це приблизно в 34 рази більше, ніж український ВВП; обсяг експорту товарів 2017-го становив 1,279 млрд євро – цифра, що в 33 рази перевищує аналогічний показник українського експорту. Німецький ринок настільки непорівнянний з українським, що змінюватися, на мою думку, повинен не ринок, а ті, хто хоче на ньому працювати. Вони мають адаптуватися до нього. Українському бізнесу треба розуміти, що завдяки центральному розташуванню в Європі й високій купівельній спроможності Німеччина є ідеальними вратами до всього Європейського Союзу. І тим, хто досягне успіху на німецькому ринку, відкриється ринок усього Євросоюзу.

Читайте також: Формування чесних та прозорих правил гри починається безпосередньо із самого бізнесу

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
  •  

Напишіть коментар