Інтерв'ю Логістика і перевезення

Ми не нав’язуємо своїх правил, а намагаємося задовольнити бажання і прохання клієнтів

Віктор Шевченко, генеральний директор групи логістичних компаній ZAMMLER, розповів про особливості логістичної галузі в Україні, оцінювання ефективності роботи й про побудову взаємин із клієнтами.

: Розкажіть про створення групи логістичних компаній ZAMMLER.

В. Шевченко: Першу компанію групи ZAMMLER — ЗАММЛЕР УКРАЇНА — ми створили ще далекого 2007 року. На старті компанія складалась із семи осіб, усі з досвідом у логістичному бізнесі на різних позиціях. Ми були амбітні й досить молоді, щоб іти напролом і не боятися труднощів. Водночас ми розуміли, як повинен працювати бізнес, бачили його помилки, розуміли, що подобається чи не подобається клієнтам, і зібрали кращих фахівців міжнародних компаній, які тільки тоді були. З цього й почали свій розвиток. Ми пішли природним шляхом і відтоді цим шляхом рухаємося. Ми не витрачаємо колосальних грошей, не вливаємо коштів, не знаючи, яким буде результат. Можна було піти й іншим, екстенсивним шляхом — відразу вкласти багато грошей і чекати швидких результатів. Можливо, цей метод був би хороший, якби в нас в Україні був такий самий доступ до кредитних ресурсів, як, наприклад, у Європі. У нас кредитні ставки від 17-21%, а в Європі — від 1,5% до 3% максимум, і 3% дається на нерухомість. Відповідно, за такої кредитної ставки в Україні брати кредити не те що неефективно, а неможливо. Адже логістика — це не високомаржинальний бізнес, це бізнес середньої рентабельності. По світу рентабельність становить від 7 до 15%, а в нас кредитна ставка 21%.

: А яка рентабельність в Україні?

В. Шевченко: В Україні логістика — це взагалі збірне поняття. Якщо ми беремо автомобільний транспорт — то 7%, а складський чи брокерський сегмент може доходити до 15%. Ціна коливається від того, скільки напрямів усередині компанії. У ZAMMLER усі існуючі послуги з логістики об’єднані в одному портфелі. Тому я кажу — від 7 до 15%.

: Що нині відбувається на ринку транспортно-експедиторських послуг?

В. Шевченко: Я завжди кажу, що логістика — це галузь дуже консервативна. У машини як було чотири колеса, так і залишилося, жодних змін. Тому в цій консервативній галузі дуже рідко відбуваються якісь глобальні події. З послуг, які зараз активно розвиваються і які мають значний потенціал, можу виділити фулфілмент — це логістика для e-commerce. Тут усе закономірно: електронна комерція стрімко розвивається, відповідно, логістичний ринок пропонує нові рішення для її обслуговування. Адже логістика не існує окремо від бізнес-процесів і економіки країни загалом. Щойно зростає економіка — ми ростемо разом із нею, щойно вона падає — ми падаємо з нею. Ми оцінюємо зростання економіки в країні або тенденції до чогось по виконаних перевезеннях, адже ми возимо абсолютно всі види товарів — від склянок до якихось ІТ-приладів, це як імпорт, експорт, так і перевезення по Україні. За нашими спостереженнями, невелике зростання економіки простежувалося минулого року — від 10 до 20%. Таке зростання дало поштовх розвитку складської логістики, так як вона в Україні за останні 5 років перебувала в замороженому стані. Нині ж, завдяки розвитку галузі загалом, почали підвищуватися навіть орендні ставки.

: Які зміни відбуваються під впливом ринкової кон’юнктури в поведінці споживача логістичного сервісу?

В. Шевченко: Якщо порівнювати клієнта ZAMMLER 12 років тому й зараз, то з кожним роком він стає все більш вибагливим, більш примхливим і ми повинні встигати задовольняти його потреби. Головне, чим ми вирізняємося на ринку логістики, — це гнучкість і клієнтоорієнтованість. Ми не нав’язуємо своїх правил, а намагаємося задовольнити всі можливі побажання і прохання наших клієнтів. Клієнти ж, своєю чергою, стають усе вимогливішими до якості й швидкості сервісу.

: Скільки машин нараховує ваш автопарк?

В. Шевченко: В Україні 37 машин, у Польщі 53 вантажних машин. У Польщі всі 20-тонні автомобілі, вони нові — 2017–2018 років. А в Україні різні автомобілі, від 2-тонника до 20-тонника.

: Скажіть, чи плануєте ви перехід на вантажні електромобілі?

В. Шевченко: Ми обмірковували це ще 2 роки тому. Однак, на мій погляд, перехід на електромобілі зараз — це скоріше данина моді. Та кількість кілометрів, яку проїжджає наш автомобіль за день, електромобіль осилити сьогодні не може. Та й в Україні поки що недостатньо розвинена інфраструктура для зарядження таких автомобілів чи надання сервісу в разі поломки в дорозі. На даний момент електромобіль — це міська машина вихідного дня. Щодо вантажівок — ми чекаємо нових пропозицій від виробників стосовно тривалості роботи машини на одному зарядженні, що є одним із небагатьох каменів спотикання. Звичайно, електромобілі — це колосальна економія, турбота про довкілля, але поки що в нашій роботі, за нинішніх умов, їх застосування нераціональне.

: Як працюєте зі своїми водіями? Навчаєте ви їх водити автомобіль в економнішому режимі?

В. Шевченко: Водіїв як старого гарту, так і молодих відправляємо на курси проходити навчальні тренінги. Але ми ж розуміємо, людський фактор ніхто не відміняв, не можна бути впевненим на сто відсотків, що водій буде дотримуватися всіх правил: якщо захоче їхати 120, то він і буде так їхати. Ми обмежуємо швидкість у машині на рівні 80-85 км / год. Тому що за техпаспортом того чи іншого виробництва при такій швидкості оптимальна витрата пального.

: Як ваша компанія оцінює себе з погляду ефективності на ринку?

В. Шевченко: Знаєте, якщо Ви зайдете на сайт будь-якої компанії, то там зазвичай написано, що вони № 1. Мені складно оцінити ефективність об’єктивно. Показники ефективності для мене — це думка нашого клієнта або вихід у фінал тендеру, коли вибирають між ZAMMLER і якоюсь міжнародною компанією, але в результаті віддають перевагу нам. Ось це і є об’єктивна оцінка того, добре ми працюємо чи погано. Нині клієнтський портфель ZAMMLER складається на 90% з іноземних компаній. Ми надаємо хороший сервіс за невисоку ціну. Клієнти це цінують і звертаються до нас.

: Чим нині специфічний український ринок і з якими ризиками тут стикаєтеся?

В. Шевченко: Ризик один. У нас немає фінансової дисципліни клієнтів. Якщо ми говоримо, знов-таки, про міжнародні компанії — жодних питань. Якщо ми працюємо зі світовими брендами, ми розуміємо, що це фінансово дисципліновані компанії. Нас ніхто не «кине» і, якщо й будуть якісь питання, то ми звернемося до суду й розберемося. І працюватимемо далі. Якщо ж ми говоримо про якусь українську компанію, то, як показує практика, якщо у вас немає налагоджених відносин, то цим користуються й можуть не заплатити. Ось цей фінансовий ризик дуже високий в Україні. Від цього страждають як перевізники, так і логісти.

: Наскільки перспективні зараз інвестиції в логістику саме в Україні?

В. Шевченко: Поясню на прикладі складу. 2007 року в Україні почалося активне будівництво складських комплексів. Щоб різниця була наглядною: в Україні 1,5 млн квадратних метрів складських площ класу А, а в Польщі — 12 млн квадратних метрів. Різниця очевидна. Орендна ставка на момент початку будівництва 2006 року була $10 за 1 кв. м. До 2008-го вона впала до $7 тому, що з’явилося дуже багато складів. Потім почалася криза, ставка впала до $4. Девелопер, який зводить склад, будівельник або інвестор виходить у точку 0 при ціні $5,5-6 за метр. Ціна впала до $3 — зі збитками, тож природно, ніхто не будуватиме, доки ціна не підніметься до необхідного рівня. Цього року завдяки тому, що минулого було зростання економіки, склади заповнилися. З минулої осені пішло підвищення цін складських площ, доходять і до $5,5 за метр. Мій прогноз: якщо до кінця року все буде в порядку, ціна досягне $6 і вище, а це точка початку будівництва складських комплексів. І це колосальні інвестиції.

Тенденція до розвитку хороша. Плюс до цього варто додати інфраструктуру у вигляді доріг, розв’язок і всього іншого, і ми станемо нормальною розвиненою країною, яка заробляє на транзиті, тільки пропускаючи через себе машини й вантажі на схід і зі сходу. Історично склалося, що Україна завжди була транзитною державою. Ми можемо на цьому заробляти колосальні гроші. Наприклад, у Німеччині логістика як галузь посідає третє місце за ВВП. Перше місце — фармацевтика, після неї — автомобілебудування.

: Розкажіть про плани компанії на найближчі роки.

В. Шевченко: В Україні ми плануємо збільшення автопарку. Ще один напрямок, який зараз активно розвиватимемо, — авіаперевезення. Послуги перевезення вантажів, у тому числі й авіатранспортом, ZAMMLER надавала й раніше, але зовсім недавно ми відкрили свій офіс у вантажному терміналі аеропорту «Бориспіль». Це означає, що тепер у нас є реальна можливість контролювати всі етапи підготовки вантажів до перевезень, оперативно спілкуватися з усіма службами аеропорту, представниками різних авіакомпаній і партнерами-генагентами. А головне, швидко обробляти додаткові запити клієнтів, самостійно готувати вантажі до відправлень і миттєво реагувати на позаштатні ситуації.

Також ми зараз розробляємо інноваційну платформу Logistics Management System (LMS). Вона має бути симбіозом TMS, WMS, CRM, GPS-трекінгу, включати фінансову облікову систему, систему безпеки й бути єдиною платформою для контролю процесів і витрат пального, часу, людських ресурсів. Хочемо створити своєрідну BIG DATA логістичних процесів і позбутися головного болю з аналітикою численних показників у різних програмах.

Плани по Польщі — це збільшити парк автомобілів наступного року — до 60 автівок. І на 2021-й має бути 100+. Це перший показник.

Ми працюємо над відкриттям компанії в Німеччині, там беремо 10 автомобілів. На найближчий час заплановано запуск.

У планах ще Америка. Але поки що це тільки плани. Найбільша проблема — це людський ресурс. У нас була проблема з кадрами в Польщі, була й залишається проблема з кадрами в Китаї. Також поки що ми не знаємо, кому зможемо довірити роботу в Америці. Загалом, кадри вирішують усе.

Читайте також: Управління ризиками та захист активів — першочергове завдання для будь-якого бізнесу в Україні

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
  •  

Напишіть коментар