Інтерв'ю Українська макроекономіка

Металургійна галузь України – єдина у світі, яка експортує 70 % виробленого

Ростислав Шурма, генеральний директор ПАТ «Запоріжсталь», одного з найбільших вітчизняних підприємств, поділився з секретом створення успішної команди, а також розповів про зміни, які відбулися в компанії за останні роки, про відкритість її бізнесу і взаємини з городянами, про реалізовані проекти, екологічну відповідальність і соціальні програми.

: Розкажіть про «Запоріжсталь»

Р. Шурма: «Запоріжсталь» – одне з найбільших підприємств в Україні, друге за величиною в гірничо-металургійному комплексі. Зараз оборот компанії становить близько 2 млрд дол. США. Ми – також одні з найбільших платників податків в Україні: відраховуємо до держскарбниці близько 4 млрд грн щороку. Для прикладу, тільки податку на прибуток минулого року сплатили в розмірі 1,3 млрд грн. Про що це говорить? Про повну прозорість: усе, що заробляємо, – усе декларуємо, все залишається в Україні.

У нашому штаті працює понад 10 тис. осіб, а якщо врахувати всі дочірні підприємства й підрядників, то можна говорити про близько 30 тис. осіб. Загалом «Запоріжсталь» і підприємства нашої групи – це близько 30 % регіонального ВВП, тому ми справді містоутворювальне й навіть регіоноутворювальне підприємство.

У вітчизняну економіку ми, напевно, проінвестували більше, ніж будь-хто інший. За останні п’ять років – понад 500 млн дол. США. Навряд чи ви знайдете іншу компанію, яка за ці роки, за нестабільних політичних і економічних умов стільки вклала в розвиток української економіки. Зарплата в нас теж гідна як для вітчизняної промисловості, зараз вона перевищує 18 тис. грн. Тільки в 2018 році ми підняли заробітну плату на 35 %.

: Куди постачається продукція «Запоріжсталі»?

Р. Шурма: Ми виробляємо плоский продукт – рулонну сталь, гарячі, холодні рулони й листи. Продукція «Запоріжсталі» реалізується в 60-ти країнах. Так, на превеликий жаль, ми змушені експортувати понад 70 % нашої продукції. Хотілося б усе продавати на внутрішньому ринку. Адже що таке споживання металу? Це насамперед інвестиційні галузі, коли щось будується, неважливо, будинки це, інфраструктура, житлово-комунальне господарство, устаткування – це все споживання металу. А якщо будівництв немає, інвестицій немає – тож і споживання металу, відповідно, низьке. Тому Україна, напевно, має єдину металургійну галузь у світі, яка продає на експорт 70 % того, що виробляє.

Ключовим ринком для нас є Європа. За останні п’ять років ми в рази збільшили присутність на ньому. Так, минулого року в нашому портфелі частка продажів у Європу сягнула 35 %. Але, на жаль, європейські політики у відносинах з Україною оперують лише деклараціями, а насправді власні інтереси бізнесу для них залишаються пріоритетом. Європейські металурги й лобі добре потрудилися, щоб обмежити імпорт української сталі, внаслідок чого введено антидемпінгові мита. По суті антидемпінг – це закриття ринку. Якщо ти хочеш продавати метал в Європі, заплати податку 60 євро з тонни при вартості 400 євро. Це автоматично нас виштовхує з ринку, чистий протекціонізм.

Тому довелося істотно скоротити присутність у Європі. Ми переорієнтувалися на Близький Схід і Північну Африку, іноді навіть продаємо в далекосхідні країни – Таїланд, Малайзію та інші.

: Як давно Ви в компанії?

Р. Шурма: Я керую «Запоріжсталлю» сьомий рік. До цього працював у компанії «Метінвест», починаючи з посад у центральному офісі. Був фінансовим директором іншого металургійного комбінату, членом наглядових рад як українських, так і європейських підприємств, головою наглядової ради заводу «Промет», був у складі директорів італійського «Татметаллу», в наглядовій раді комбінату ім. Ілліча. А до «Метінвесту» працював у Boston Consulting Group і Procter & Gamble.

: Як за ці сім років змінювалося підприємство?

Р. Шурма: Підприємство досить сильно змінилося. Перше – ми суттєво збільшили обсяги виробництва. Дуже мало підприємств ви знайдете в країні, особливо у важкій промисловості, які змогли перевершити кращі радянські рекорди. У металургії 1970–1980-х років був пік, якого практично ніхто не міг досягти. Ми цього року змогли побити рекорд виробництва 1979-го.

Друге – ми суттєво підвищили ефективність виробництва. На момент приходу на «Запоріжсталь» нового власника підприємство споживало до 700 млн кубометрів природного газу в рік, зараз це лише 140 млн кубів. Тобто скоротили споживання практично в п’ять разів. Це стосується майже будь-якого ресурсу, що істотно відбилося на підвищенні ефективності й зниженні собівартості. А в коммодіті-галузі, в якій ми працюємо, ефективність – ключове поняття.

Серед металургійних підприємств усього світу тільки топ-10 % визнано найефективнішими. «Запоріжсталь» входить до цього переліку. Причому ми можемо легко змагатися навіть із найсучаснішими заводами, побудованими за останні десятиліття в Японії, Китаї, Південній Кореї.

Третє – ми дуже багато інвестували власних коштів у модернізацію виробництва. Наприклад, у три нові доменні печі, які відповідають найсучаснішим технологічним і екологічним стандартам. Провели повну екологічну модернізацію аглофабрики, зі скороченням викидів у десятки разів. Інвестували в будівництво нової травильної лінії, що забезпечує підготовку холодного прокату. Також у нас на етапі реалізації величезна кількість проектів у сфері екології, використання вторинних ресурсів, переробки тощо.

І четверте – ми дуже серйозно розширили нашу соціальну політику. Щороку за підтримки комбінату в місті проводяться десятки унікальних заходів – це біговій напівмарафон, музичні фестивалі джазу й «Хортиця-фрідом», заплив через Дніпро й велогонки, плюс колосальна підтримка інфраструктурних проектів Запоріжжя. На такі цілі ми спрямовуємо десятки мільйонів гривень щорічно. Гадаю, за ці п’ять років цифра наближається вже до 100 млн грн.

: Чи стикаєтеся з негативом мешканців міста через викиди?

Р. Шурма: Для людини, що не має стосунку до промисловості, це прозвучить незвично, але дим усякий буває. Є пара – це нормально, це тепле повітря, яке конденсується й розчиняється. А є справді дим. Ось над шкідливим димом ми дуже ретельно попрацювали протягом останніх п’яти років. Та ви просто порівняйте фотографії: який мали вигляд труби аглофабрики в 2012 році і який мають нині. Можу сміливо сказати: те, що ми зробили, – справді революція в напрямку екології на нашому комбінаті. Жодне підприємство в Україні не може пишатися такою радикальною модернізацією, яку здійснили ми. У приклад можна ставити тільки європейські заводи, які реалізовували подібні програми десятиліттями.

Я не кажу, що все зроблено. Але 80 % того, що було потрібно для приведення комбінату у відповідність до європейських стандартів, ми зробили. Решту 20 % реалізуємо в найближчі роки.

Є факт, на який рідко звертають увагу. Крім «Запоріжсталі» у місті діє ще близько двох сотень промислових підприємств. На превеликий жаль, жодне з них не вкладало й не вкладає істотних інвестицій в екологію Запоріжжя. А тим часом ідеться про один величезний промисловий майданчик, на якому зосереджені «Запоріжсталь», алюмінієвий і титаномагнієвий комбінати, «Запоріжкокс», «Запоріжсклофлюс», феросплавний завод. Парканів, по суті, між підприємствами немає, і бувають ситуації, коли нам намагаються дорікнути тим, що натворили наші промислові сусіди.

Я знаю достеменно, що наша команда відповідає за «Запоріжсталь», і те, що справді можна було зробити у сфері екології, ми вже реалізували й працюємо далі в цьому напрямку.

: Як Ви доносите інформацію до мешканців?

Р. Шурма: Ми відкриті й прозорі у своїй діяльності. Кожен мешканець Запоріжжя може до нас звернутися. Через засоби масової інформації ми детально розповідаємо про свою роботу. І найважливіше: будь-хто може записатися на екскурсію на комбінат і на власні очі все побачити. Я побував на українських підприємствах, на багатьох заводах США, Європи, Азії й підтверджу: ми точно не в нижній частині турнірної таблиці, а в Україні всім дуже далеко до нас.

: З якими проблемами стикаються великі підприємства, працюючи в Україні?

Р. Шурма: Нині найбільша проблема для металургів – у роботі «Укрзалізниці». Вона не має вагонного парку, не має локомотивів. Ми потрапили в ситуацію, коли не можемо перевезти сировину, вивезти продукцію, зазнаємо величезних утрат.

Є два шляхи вирішення. Перший – вчинити, як із приватними вагонами. Був дефіцит вагонів, відкрили ринок, ставки виросли, з’явилися інвестори, купили вагони, дефіцит збили, ставки підрівняли, ринок урівноважили. Те ж саме можна зробити з локомотивами. Це правильний шлях і кардинальний. Другий шлях – банально навести порядок. Розробити програму відновлення 300 тепловозів й електровозів на рік. Її цілком можуть подужати ремонтні заводи України. І протягом року-двох буде вирішена проблема навіть без закупівель украй дорогих тепловозів «General Electric». Ідеться про ефективність управління.

Друга системна проблема, гостра для металургії, – вартість грошей, які є похідною інвестиційного клімату. Потрібен кредитний ресурс за справедливою вартістю, яка є в наших конкурентів у всьому світі – під 1-2 %, у країнах, що розвиваються, – 4-5 % річних. І тоді в Україні настане інвестиційний бум. А нині як нам конкурувати в технологіях? Ніяк. Гривня на ринку коштує для найкращих позичальників – 20-22 %, долар – 10-12 %.

На жаль, в Україні триває тотальна корупція, відсутність чітких правил гри. Не працює захист прав власності, відбуваються нескінченні рейдерські захоплення. Усе це закладено в процентних ставках, які платить підприємство, – неважливо, металургія це, агрокомпанії чи айтішники.

: Підвищити ефективність підприємства за такий короткий час може тільки дуже сильна команда. Розкажіть про принципи її формування.

Р. Шурма: Принцип дуже простий. Будь-який бізнес будується на двох речах. Це гроші й люди. І головне завжди й у всьому – люди. І байдуже, металургійна це чи ІТ компанія. Якщо є правильна команда, відповідна атмосфера, люди вірять у спільну справу, вони професійні, мотивовані, у них горять очі, – тоді виходить бажаний результат.

Дуже яскравий приклад – наше підприємство. Досить порівняти фінрезультати меткомбінатів усередині країни. В принципі однакових, побудованих за однієї епохи, з однаковою технологією. Але їхні фінансові результати принципово різняться. І хоча, здавалося б, тут ідеться про обладнання, про залізо, про якісь природні ресурси, – ні, все впирається в людей. Тому ключове в бізнесі – сформувати правильну команду, мотивувати її та зробити так, щоб справді всі вірили в спільну справу, викладалися на всі сто. І це саме ті люди, які вміють і знають, що і як робити.

: Чи можете Ви сказати, що на комбінаті відкрито дорогу молодим?

Р. Шурма: Звичайно. Є багато плюсів: стабільність, прогнозованість, перспектива. Маємо багаторівневу систему роботи з молоддю. Усе починається ще зі школи, тому для хлопців організовуємо екскурсії на комбінат, де вони знайомляться з професією металурга, замислюються про майбутній вибір місця роботи. Далі – коледжі, технікуми, ЗВО. Щороку практику в нас проходить близько півтори тисячі студентів і учнів. Причому ця практика гідно оплачувана. Молодь і з виробництвом знайомиться, і водночас отримує можливість заробити перші гроші. Щороку ми беремо на постійну роботу як мінімум 300 випускників. Молоді фахівці зростають у професії, роблять хорошу кар’єру.

: Із зарплатою й кар’єрою все зрозуміло, а що із соціальним пакетом для Ваших працівників?

Р. Шурма: Маємо досить солідний соціальний пакет, який передбачає кілька напрямків. Насамперед, це оздоровлення на пільгових умовах. Ідеться про відпочинок у пансіонатах на Азовському узбережжі. Ми компенсуємо до 70 % вартості путівки. Друге – медичне страхування, у тому числі із залученням кращих приватних клінік. Ми також забезпечуємо нашим співробітникам пільговий проїзд на комбінат з усіх віддалених мікрорайонів міста, корпоративне харчування за невисокими цінами.

Цього року ми впровадили таку опцію, як індивідуальний соціальний пакет. На певну суму балів працівник обирає найкомфортніші та найнеобхідніші блага. Наприклад, чи це влаштування дитини в спортивну секцію, чи страхування особистого авто, чи поповнення рахунку мобільного телефону… При цьому опції щороку змінюватимуться з урахуванням побажань працівників.

: Які плани у підприємства на 2019 рік?

Р. Шурма: Далі підвищувати ефективність, розвивати продажі на нових ринках, інвестувати в модернізацію й розвиток. У нас масштабна інвестиційна програма – як мінімум, на кілька мільярдів гривень. Заплановано початок будівництва сучасного конвертерного цеху – це буде один із найбільших інвестиційних проектів в Україні.

Читайте також: Формування чесних та прозорих правил гри починається безпосередньо із самого бізнесу

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
  •  

Напишіть коментар