Будівельні афери

Чи врятує ЄСПЛ ошуканих інвесторів? 

Упродовж останніх кількох років засоби масової інформації рясніють інформацією про те, що деякі особи  звернулися із скаргами до Європейського суду з прав людини про недорахування пенсій, незаконні кримінальні провадження, порушення соціальних гарантій тощо. І, на жаль, переважна більшість тих інвесторів, які вклали кошти у будівництво об’єктів, що мають усі шанси ніколи не бути добудованими, навіть не замислюються над тим, щоб звернутися за захистом своїх порушених прав до суду. Про це і поговоримо.

Lawyer Daily змоделює ситуацію, коли ошуканий інвестор звертався до національних судів та правоохоронних органів, однак не домігся справедливості і повернення вкладених коштів.

Звертаємо увагу на те, що відсутність практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у захисті інтересів інвесторів, які вклали у об’єкт будівництва свої кошти, зовсім не означає, що права ошуканих інвесторів не порушуються.

Що таке інвестиції?

На початку слід розібратися з термінами. Інвестиції, як грошові кошти або майнові права на об’єкт незавершеного будівництва визнаються майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 Конвенції про права людини та основоположні свободи.

Так само, майном визнаються активи, які можуть виникнути на підставі позову про відшкодування шкоди, які виникли у зв’язку з неналежним виконанням органів влади своїх повноважень по захисту прав іноземних інвесторів («Прессос Компанія Навєра С.А. та інші проти Бельгії заява №17849/91, рішення від 28.10.1995 року).  Це означає, що формально будь-який інвестор може звернутися до ЄСПЛ з вимогами до держави Україна компенсувати втрачені інвестиції.

Проте, якщо б все було так просто та зручно, то Європейський суд з прав людини був би у прямому сенсі «завалений» заявами від громадян України.

Як працює ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини не розглядає питання законності чи обґрунтованості рішення українського суду, він лише перевіряє рішення суду або дії інших органів держави на предмет дотримання положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. При цьому в «майнових» спорах завжди суд досліджує поведінку постраждалої особи та те, у якій мірі її поведінка сприяла тому, що людина втратила майно.

До уваги інвесторів!

Пам’ятайте, що позитивний результат розгляду справи у цій інстанції залежить у більшості випадків від поведінки самого інвестора. І до речі, саме цьому акцентувалася увага на V Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини. Причому вказані умови для результативності справи є рівнозначними.

Враховуючи тенденції останніх 25 років незалежності, громадянському суспільству в Україні необхідно вчитись юридичній грамоті. Йдеться про:

зміну підходів до вирішення проблем. Слід відходити від принципів «домовленості» і переходити до принципів розв’язання спорів у межах правового поля

  • На перший погляд це здасться зовсім «неекономно», проте у кінцевому результаті людина, яка взялася вирішувати всі питання в юридичній площині, зрозуміє, що вона зекономила набагато більше грошей, часу та нервів.
  • Подібний принцип «розв’язання спорів» у рівній мірі поширюється як на бізнес-структури, так і на пересічних громадян.
  • Саме привалювання у суспільстві принципу «домовленостей» над принципом «правового поля» створює в країні такий високий рівень корупції, який ми бачимо сьогодні та який так заважає бізнесу збільшувати прибутковість.

Наостанок нагадуємо інструктаж, про який Lawyers Daily інформував своїх читачів  у рамках спецпроекту “Будівельні афери“, що робити інвесторові,  якщо забудовник не виконує своїх зобов’язань.

  •  

Напишіть коментар